Теоретичні відомості

Життя людини, її здоров’я — це головне. У кожного воно одне. Втратити здоров’я або життя дуже просто й легко, а от повернути його іноді буває неможливо. Тому про це треба завжди пам’ятати. Кожен із вас іде вранці до школи, а після уроків повертається додому. Це — дорога до школи. Вибір такої дороги треба обдумати й обговорити з дорослими, щоб вони знали, де вас зустрічати, коли виникне потреба. Дорога ця повинна бути якомога безпечнішою, щоб за можливості не переходити вулицю або переходити її найменшу кількість разів по підземному чи регульованому переходу, щоб була ця дорога освітлена й люки всі були міцно закриті, а у дворах не було бездомних собак.

Як же вибрати саме такий безпечний маршрут? Виявляється, що просто. Кілька разів треба з мамою або татом пройти до школи різними маршрутами, підрахувати, скільки часу йде на кожен із них, які перешкоди є на шляху, скільки разів ви переходите дорогу й чи можна цього уникнути. Тоді вибираєте найбезпечніший маршрут і ходите лише ним, щоб батьки знали, де вас зустрічати, коли раптом ви затримаєтесь у школі. Безпечна дорога — це життєва необхідність. І ваш маршрут повинні знати найближчі люди, щоб у разі необхідності надати допомогу.

– Порушення правил дорожнього руху пішоходами, пасажирами, водіями спричиняє дорожньо-транспортні пригоди. У разі таких ситуацій потрібно не розгубитися, заспокоїтися, оцінити ситуацію, покликати старших на допомогу і діяти згідно з обставинами.

Якщо автомобіль перевернувся, потрібно спробувати відкрити двері й вибратися назовні; відійти подалі вбік, поки він не вибухнув; вибиратися слід через розбите вікно, лобове чи заднє (упершись спиною в сидіння і вдаривши п’ятами в кут вікна).

Якщо автомобіль упав у воду — вибиратися через розбите вікно. Якщо пожежа у автомобілі — негайно його покинути й відійти на відстань 15 м.

Першу допомогу надають до приїзду «швидкої». Тому однією з вимог дорожнього руху є наявність у водія аптечки. Розгляньмо, що обов’язково має бути в аптечці дорожнього транспорту.

Склад дорожньої аптечки:

• розчин йоду, «зеленка», перекис водню — для дезінфекції ран;

серцеві засоби (валідол, нітрогліцерин, корвалол, валокордин або настоянка валеріани);

• засоби для перев’язки: стерильні й нестерильні бинти різні завширшки, марлеві серветки, вата, косинка перев’язочна, лейкопластир, гумові медичні рукавички, ножиці;

• джгут для зупинки кровотечі;

• спеціальний засіб для штучного дихання.
  На уроках здоров’я хотілось би здійснити з вами екскурсію до лікарні. Але річ у тому, що в лікарні немає й не може бути екскурсантів. Приводять сюди дітей не для святковості, а для того, щоб лікувати. І виходить, як у тому прислів’ї: «Біди мучать, та розуму учать». Шкода, що вчення це запізніле. Дуже багато горя бачили й бачать лікарняні стіни. І не до веселощів, коли людина закована в гіпс.
  Буйні розваги, нехтування правилами дорожнього руху закінчуються сумно. Тільки в лікарні вперше в житті починають розуміти, що:

  • здоров’я — ніщо, коли воно є,

  • здоров’я — все, коли його немає.

• Це ж щастя, коли нічого не болить, коли можна вибігти на вулицю, покататися на велосипеді. За рік в Україні гинуть понад 5 тисяч людей, понад 30 тисяч отримують травми. Ці цифри змушують задуматись.
  Перша допомога при ураженні електричним струмом
  Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму. Для визначення стану необхідно вжити таких заходів:
  - покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;
  - перевірити наявність у потерпілого дихання;
  - перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії;
  - з'ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на погіршення кровопостачання.
  У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.
  Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, його треба покласти у зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити спокій, обов'язково спостерігаючи задиханням і пульсом. Не можна дозволяти потерпілому рухатись, продовжувати роботу. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт.
  Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає погано, рідко і судомно, йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.
  У разі відсутності в потерпілого ознак життя не можна вважати його померлим. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання і зовнішнього масажу серця, то настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безперервно до досягнення позитивного результату. Штучне дихання необхідно робити безперервно, до прибуття лікаря.
  Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека.
  Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатує смерть лише в лікарні.
  Термічні опіки
  I ступінь (еритема) — почервоніння шкіри, набряклість і біль;
  II ступінь (утворення пухирів) — сильний біль з інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;
  III ступінь — некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;
  IV ступінь (обвуглення) — виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, при нещасних випадках на шахтах; результат таких опіків — ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.
  Хімічні опіки
  I ступінь (еритема) — почервоніння шкіри, набряклість і біль;
  II ступінь (утворення пухирів) — сильний біль з інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;
  III ступінь (ураження глибших шарів шкіри аж до підшкірної жирової тканини) — поява пухирів, наповнених мутнуватою рідиною або кров’ю, порушення чутливості (зона опіку безболісна);
  IV ступінь — ураження усіх тканин: шкіри, м’язів, сухожиль аж до кісток.
  Дії з допомоги при опіках:
  1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.
  2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у нього свідомості та дихання.
  3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.
  4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
  5. При опіках першого або другого ступеня:
  — охолодити місце опіку прохолодною водою протягом 10–20 хвилин; при хімічних опіках — швидко видалити хімічну речовину з ураженої поверхні, знизити концентрацію її залишків на шкірі за рахунок інтенсивного промивання водою;
  — після охолодження (промивання) накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;
  — не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти стерильну пов’язку.
  6. При опіках третього або четвертого ступеня:
  — накрити місце опіку стерильною серветкою;
  — за наявності ознак шоку дати постраждалому протишоковий препарат;
  7. Не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.
  Не намагайтеся видалити хімічні речовини серветками, тампонами, змоченими водою, з ураженої ділянки шкіри — так ви ще більше втираєте хімічну речовину в шкіру.
  8. При опіках, викликаних хімічними речовинами:
  — негайно зняти одяг або прикраси, на які потрапили хімічні речовини;
  — якщо агресивна речовина, що викликала опік, має порошкоподібну структуру (наприклад, вапно), то слід спочатку видалити залишки хімічної речовини і тільки після цього почати змивання, за винятком випадків, коли контакт речовини з водою протипоказаний (наприклад, органічні сполуки алюмінію, які при з’єднанні з водою займаються).
  — якщо допомога при хімічному опіку затримується, тривалість обмивання збільшують до 30–40 хв;
  — після змивання необхідно за можливості нейтралізувати дію хімічних речовин. При опіках кислотами слід обмити пошкоджену ділянку шкіри мильною водою або 2 % розчином питної соди. При опіках лугом пошкоджену ділянку шкіри слід промити слабким розчином лимонної кислоти або оцту.
  Якщо хімічна речовина не відома, необхідно зберегти її зразок або детальний опис для ідентифікації.
  9. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.
  10. При погіршенні стану постраждалого повторно зателефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.
    Перша допомога при отруєнні
        Необхідно видалити зі шлунка їжу, що отруює організм (промити шлунок слабким розчином теплої води та харчової соди). Після цього слід прийняти активоване вугілля (сорбенти). Також потрібно пити багато чистої кип’яченої води, адже під час отруєння відбувається зневоднення організму. Оскільки хворий відчуває загальну слабкість, першу добу слід дотримуватись постільного режиму та вживати тільки рідкі каші.
                Профілактика харчових отруєнь:

  • обов’язково мийте руки перед приготуванням чи прийомом їжі;

  • ретельно мийте обробні дошки, ножі та посуд, перш ніж починати використовувати їх для приготування страв;

  • використовуйте тільки свіжі продукти;

  • дотримуйтесь технології приготування страв;

  • для вживання овочів, зелені та фруктів у свіжому вигляді, замочуйте їх у розчині соди (1 ст. ложка харчової соди на 1 л води) на 10 хвилин, а потім промивайте під проточною водою. Це допоможе позбутись бактерій;

  • не купуйте продукти з пошкодженою упаковкою чи прострочені продукти;

  • не кладіть сире та приготоване м’ясо на одну тарілку;

  • зберігайте продукти при температурі не вище +5̊С (холодні готові страви – не більше 2 діб; розігріту їжу – не більше 2 годин);

  • у теплу пору року відмовтесь від вживання салатів, заправлених сметаною чи майонезом; кондитерських виробів з заварним кремом;

  • не вживайте консервацію з роздутих, деформованих банок.

Домашнє завдання

1. Ознайомитись з новим теоретичним матеріалом, переглянути відео та презентацію у класрумі

2. Опрацювати параграф 33 підручника

3. Зробити в зошиті Схему надання першої допомоги та здати скрін схеми у класрум