Доброго ранку!Миру нам та спокою! Продовжуємо займатися!
Повторимо правила безпечної поведінки на початку тижня
А тепер ранкова гімнастика для гарного настрою та здоров'я та зимове привітання.
На цьому тижні будемо спостерігати за першими днями зими - за змінами у природі,деревами, небом, вітром.
Розвиток мовлення. Зимові розваги .
Відгадайте загадку.
Їхала пані у білому убранні,
Як посипалося убрання
Всю землю укрило.
Що це за пані? (Зима)
Що це за убрання посипалося та всю землю укрило? (Сніг) — Яка зима? (Холодна, сніжна, біла, морозяна, чарівна, чудова, ніжна, гарна, срібна) — Як ще можна сказати про зиму? (Зимонька-зима, красуня-зима, чарівниця-зима) — Падає сніг. Яким словом можна замінити слово «падає»? (Сипле, йде) — А ще як можна сказати одним словом? (Снігопад) — Що робить сніг? (Кружляє, летить, стелиться, лягає) — Сніг який? (Сніг білий, холодний, мокрий, блискучий, пухкий.) — Узимку буває завірюха. Як сказати інакше? — Лід який? (Лід гладенький, слизький, холодний.) Розглянь малюнки. Чим займаються діти?
Як ви розважаєтеся взимку?
Складемо розповідь про зимові розваги.
Яка пора року настала? - Де зібралися діти? - Що вони роблять? - Який настрій приносить ця розвага? - Чи подобається дітям зима?
Ознайомлення з природнім довкіллям. Зима. Свято Святого Миколая .
Якщо всі гуртом збираються
Веселяться, посміхаються,
Якщо скрізь лежать пакунки,
А в пакунках - подарунки.
Всі танцюють і співають,
І найкращого бажають,
Привітань, якщо багато –
Значить - що настало? (Свято)
Так діти, а які ви знаєте зимові свята?
За що їх любите?
В усьому світі люблять свята. Вони бувають різні: масові, що їх святкує весь народ та родинні, які святкують у вузькому колі рідних. Новий рік – масове свято. Його відзначають у багатьох оселях, скрізь стоять ялинки, вулиці сіл і міст прикрашають.
А скажіть мені, яке зимове свято найперше, ви його з нетерпінням чекаєте, і дуже любите. (Свято Святого Миколая).
Взимку цікаво не тільки гратися в веселі ігри, а ще у зимові свята відбуваються різні дива. День святого Миколая, Новий рік, Різдво – це свята, з якими у кожну оселю приходить казка. А ще у ці дні отримують чудові подарунки, яких дуже чекають.
Перше свято – це День святого Миколая. За повір’ям, в ніч з 5 на 6 грудня зпускається з неба на землю святий Миколай-Чудотворець
Хлопчики та дівчатка з нетерпінням чекають настання цього свята, адже в цей день вони можуть отримати гостинці від Чудотворця. Вранці діти знаходять під подушкою різноманітні подарунки. Але для того, щоб їх отримати, необхідно бути чемним та добре поводитися протягом року.
Дітвора сумлінно готується до цього свята. Напередодні Миколая, вони пишуть листа, де розповідають йому про свої добрі та погані вчинки, й вказують дарунки, які б вони хотіли отримати.
Завдяки своїм численним, добрим справам, Миколая вшановують та люблять всі діти та дорослі. Його зображують у казках, піснях та віршах. Тож існує традиція, вчити віршики про Миколая, у вдячність за гостинці.
Пропоную вивчити віршик про Миколая за допомогою мнемотаблиці.
Доброго ранку! Ранкова гімнастика та привітання для гарного настрою.
Математика.Орієнтування у просторі. Геометричні фігури .
Сьогодні з вами ми завітаємо в країну математики, де на вас чекатимуть різні геометричні фігури. Згадайте, будь ласка , геометричні фігури, які ви вже знаєте? (трикутник, квадрат, прямокутник ,круг і овал).
Дидактична гра: " На яку геометричну фігуру схожі предмети?"
.,Ялинка – на трикутник ( трикутник має три сторони, три кути);
Носова хустинка– на квадрат ( квадрат має чотири рівні сторони);
Книга – на прямокутник ( у прямокутника протилежні сторони рівні);
Повітряний змій – на ромб ( ромб схожий на квадрат але перевернутий);
Яєчко - овал;
Сонечко – круг.
Гра "Чарівні палички"
Малята, давайте з вами за допомогою паличок викладемо геометричні фігури :трикутник, квадрат, прямокутник, ромб. А чи зможемо ми за допомогою паличок викласти круг і овал? – Ні . Давайте круг і овал намалюємо за допомогою крапок.
Що спільного у круга і овала ? – Не мають кутів . Що в них відмінного? Чим відрізняється круг і овал?формою (круг – круглий, овал – продовгуватий).
Назвіть предмети, які є у нашому кабінеті праворуч, ліворуч.
А тепер -пограємо. Перемісти котиків, які дивляться праворуч - на праву долоню, а тих, що ліворуч - на ліву долоню.
Гра " Чарівний килимок"
Діти уявіть собі, що аркуш паперу це чарівний килим, він вміє літати але полетить він тільки тоді коли ми вірно розмістимо на ньому геометричні фігури.
Ви - розумнички. Гарно попрацювали, але прийшов час відпочити .
Ознайомлення з соціумом(економічна абетка) . В гостях у гнома Економа .
Я веселий, добрий гном,
Добрий гном - Економ.
З вами поряд я живу,
З економікою дружу.
У економіці, як ви знаєте, усе починається з бюджету.
Послухайте казку “Бюджет сім҆ ї крокодила Гени”.
«Подружилася якось Шапокляк, крокодил Гена й Чебурашка. І стали вони жити разом. І все у них виходило. Крокодил Гена на роботу в зоопарк влаштувався, Чебурашка вчився в лісовій школі, щоб стати пілотом. За навчання Чебурашка отримував гроші. Шапокляк була старенька, не працювала, сиділа вдома, вела домашнє господарство, але вона теж отримувала гроші».
Бюджет складається із зарплати, стипендії, пенсії. Усі гроші, які отримує сім’я крокодила Гени, складають її прибуток. Але, як ви знаєте, у будь-якій сім’ї є не лише прибутки, але й витрати.
Економічна задача від гнома - Економа. «Про трьох поросят».
Три брати Ніф-ніф, Нуф-нуф, Наф-наф працювали будівельниками. Отримавши зарплату, поросята вирішили зробити необхідні покупки. Ніф-ніф подумав, що продукти харчування найнеобхідніші, їх треба купити якомога більше, всю зарплату витратив на покупку продуктів. Нуф-нуф дуже любив розважатися та їсти солодощі. Йому подобалося ходити до кафе “Ласунчик”. І його зарплати вистачило на вихідний день. Наф-наф хотів купити ділянку землі для вирощування овочів і фруктів. Він довго складав гроші й зараз, додавши частину зарплати, зміг це зробити. Хто з поросят правильно використовував зарплату? Чому?
У мультику "Дитячий бюджет" ми розповідаємо про те, як діти можуть легко вести свої бюджети, планувати доходи і витрати, здійснювати заощадження.
Ознайомлення з соціумом (патріотичне виховання) . Козаки і козачата .
Україна – це небо блакитне, а в тім небі зірки золоті,
Сяють нам з високості привітно ці два кольори, ніжні й прості.
Україна – це жовта пшениця і блакитні волошки у ній.
Гей, як любо кругом – подивися, в цій країні коханій моїй!
Угорі небозвід оксамитний, а внизу – колосисті поля.
Край вітчизняний, край наш привітний,
Рідне небо і рідна земля
Діти, про що вірш? (Про Україну, прапор, небо, пшеницю). Молодці, діти. Україна – це наша Батьківщина. Давайте перевіримо, що ви вже знаєте про Україну.
Як називається наша Батьківщина? (Україна)
Столиця України? (Київ)
Державний символ, який складається з синього і жовтого кольорів? (Прапор)
Як називається герб України? (Тризуб)
Урочиста державна пісня України? (Гімн)
Хто живе в Україні? ( Українці)
Якою мовою розмовляють українці? (Українською)
Оберіг, який вишивали власними руками? (Рушник)
Кущ з яскраво-червоними ягодами, народний символ України? (Калина)
Видатний український поет? ( Т.Г.Шевченко)
Молодці, діти. Ви дуже добре відповідали, а тепер послухайте вірш:
За Дніпровськими порогами,
За південними дорогами,
За степами за широкими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную,
Боронили волю вільную,
Україну свою рідную, як зіницю берегли.
Про кого цей вірш? (Про козаків)
Сьогодні ми з вами поведемо розмову про козаків. (показую ілюстрацію) Символом України є козаччина. Без неї немає нашої історії. Було це дуже давно, близько п’ятисот років тому. Дуже важко стало жити українському народові. І почали люди тікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На острові Хортиця, що лежить серед бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ. На Січі панували дуже строгі правила, яких дотримувались всі козаки. Козаки працювали, будували церкви, але більшість їхнього часу минала і в походах і боях за волю і незалежність своєї Батьківщини. Бо найбільш за все козаки любили свою землю, Україну і волю.
Від роду і до роду передається заповіт запорозьких козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумінням ставитися до інших народів. Тож давайте не будемо забувати ці заповіді. Будьмо гідними наших славних предків!
Сьогодні лісову, зелену красуню під Новий рік прикрашають в кожному будинку багатьох країн на планеті, навіть там, де і снігу не буває. І тепер і діти, і дорослі з задоволенням кожен рік наряджають лісову гостю самими красивими прикрасами для зустрічі чарівного свята
Матеріали: кольоровий папір; ножиці; клей; дірокол; смужки для квілінгу — за бажанням.
Зробіть основу для листівки, зігнувши формат А4 навпіл. Приклейте до титульної сторінки фон, трохи менший за розмірами, ніж формат А5.
Візьміть зелений аркуш кольорового паперу. Наведіть 8 кіл з діаметром 5—6 см. Скористайтеся для цього якоюсь кришечкою або циркулем. Виріжте кола та загніть по діаметру.
Оформіть фон аплікації. Знизу приклейте світле півколо — це буде частина засніженої галявинки. Зверху на півколі має бути темний прямокутник — стовбур ялини. А потім вкладайте одне в одне зелені півкола і формуйте ялинку, як на фото 7.
Наріжте діроколом маленьких паперових кружечків. Нанесіть крапельки клею по всьому формату та розклейте кольорові конфетті. З паперу для квілінгу накрутіть спіральок за допомогою ножиць та пальців. Необов'язково купувати спеціальні смужки, їх дуже просто нарізати самостійно. Приклейте об'ємний декор поблизу ялинки.
Ось і все — ваша святкова композиція готова. Приємних творчих хвилин та веселих свят!
Щоб бути веселим та здоровим зранку робимо зарядку та вітаємося.
Художня література . Українська народна казка «Три брати і кицька» .
Сьогодні ми з вами познайомимося з українською народною казкою «Три брати і кицька»
Три брати і кицька
Жили колись на світі чоловік та жінка. Вони мали трьох синів — Іванка, Штефанка й Романка. Коли сини підросли, чоловік сказав жінці:
— Ану спечи паляницю Йванкові. Най іде у світ — може, десь знайде свою долю.
Жінка спекла паляницю, поклала хлопцеві в торбинку і сказала:
— Щасливої дороги, синку! Йди у світ, але не будь там довго. Знайди хоч трошки гаразду й вертайся додому, бо нам сумно без тебе.
— Добре, мамо, я скоро вернуся.
Пішов Іванко. Йшов день, два, три. На четвертий день дуже змучився. Сів собі на камінь, витягнув із торби паляницю й почав їсти. Звідкись прийшла до нього біла кицька.
— Няв-няв-няв…
— Чого тобі, кіточко? — спитав. — їсти захотіла?
— Няв-няв-няв…
— На, мені не жаль паляниці. Ади, яку велику спекла мамка.
Кицька з’їла шматок паляниці й питав Іванка:
— Куди йдеш, легіню?
Парубок здивувався:
— Де це ти навчилася по-нашому?
— Живу між вами все життя, то й навчилася, — відповіла кицька. — Куди, питаю, йдеш?
— Іду служби шукати.
— Служи у мене.
Іванко знову витріщився:
— Яка в тебе робота?
— А мишей ловити! Як зловиш золоту мишу, то дам тобі великий подарунок.
— Така робота не для мене. Я вмію орати, сіяти, молотити. Якби в селі дізналися, що я в кицьки наймався ловити мишей, то ні одна дівчина не вийшла б за мене.
— Послужи мені хоч трошки, Йванку, — умовляла кицька.
І хлопець дав згоду:
— Коли так файно просиш, то най буде.
Кицька повела Йванка до великого палацу. Брама відчинилася, і він увійшов на широке подвір’я. Брама заперлася за ним, а кицька — шусть, сховалася в ямку. Іванко бачить, що палац — із самого золота і срібла. А довкола зелена травичка, квіти цвітуть. Раптом перед ним стала золота миша, така блискуча, що не міг дивитися на неї. Довкола миші бігали срібні мишенята. Вони йому нічого не казали, і Йванко їх не чіпав. Дістав із торби паляницю та й сів собі їсти. Золота миша озвалася:
— А я теж голодна.
— Мені не жаль паляниці, мишко, — відповів Іванко і кинув їй шматок.
Минула ніч. Ранком знову з’явилася кицька. Іванко втішився. Сказав:
— Шукай собі, газдинько, кота, бо ловити мишей — не моє ремесло.
— Послужи ще одну ніч, — просила його кицька.
— Не можу, бо вже з’їв усю паляницю. Треба вертатися додому.
Кицька насипала йому до торби срібла й сказала:
— Нікому не кажи ні слова, що ти видів.
— Добре, кицько, не скажу.
Іванко вернувся додому.
Того самого дня, коли він вернувся, чоловік сказав жінці:
— Спечи дві паляниці, і най Штефанко йде у світ шукати гараздів.
Жінка спекла дві паляниці, поклала синові в торбину і сказала:
— Іди у світ, Штефанку, але не будь там довго, бо нам сумно без тебе.
— Не журіться, мамо, я скоро вернуся.
Штефанко пішов. Ішов один день, другий, третій.
У дорозі змучився і дуже зголоднів. Сів коло кринички, витягнув із торби паляницю й почав їсти. Раптом чує:
— Няв-няв-няв…
— А ти звідки взялася тут, кицько? — зрадів хлопець кішці.— Що, сапаєш у полі і їсти захотіла? Мені не шкода паляниці. На, трохи поїж.
Кицька з’їла кавалок його паляниці й спитала:
— Куди йдеш, легіню?
— Йду у світ шукати служби.
— Ти наймися в мене.
— А що робити в тебе? — здивувався хлопець.
— Будеш мишей ловити.
— Е, ні, це мені не пасує. Потому люди скажуть, що я є той легінь, який шукає легкої роботи.
— Ти послужи у мене хоч дві ночі. Я тобі добре заплачу.
— Дві ночі можу послужити.
Кицька наказала, щоб він зловив їй золоту мишу, і повела Штефанка до великого палацу. Брама відчинилася, а потім заперлася. Кицька ніби здиміла — пропала.
Штефанко ходить по двору, щипає паляницю. Коли дивиться — а перед ним золота миша зі своїми срібними мишенятами.
— Дай мені кавальчик паляниці,— попросила мишка.
— Мені не шкода паляниці, але так блищиш, аж очі болять. Ти з чистого золота?
— Із чистого, Штефанку.
— Ти, відай, дуже дорога.
— Дуже, легіню, — відповіла мишка.
Минув ще один день. Штефанко поділився із золотою мишкою й другою паляницею.
Прийшла біла кицька:
— Няв-няв-няв… Ти зловив мені золоту мишу?
— Ні, мишей ловити — не моє ремесло. Це ти можеш зробити сама. Відчини браму, піду додому, бо з’їв паляниць
Кицька насипала йому до торбини срібла й попросила:
— Не говори нікому, де ти був і що видів.
— Буду мовчати як риба, — пообіцяв хлопець.
Вернувся він додому, а батько каже матері:
— Спечи, жінко, аж три паляниці та най іде Романко у світ шукати гараздів.
Жінка спекла три паляниці, поклала в торбину й сказала наймолодшому:
— Іди, Романку, та не будь там довго, бо нам сумно без тебе.
— Не гризіться, мамо, — відповів їй син і подався у світ.
Ішов день, другий, третій. Четвертого дня вийшов на широке поле і сів коло криниці. Витягнув з торбини паляницю й почав їсти. Раптом звідкись прийшла біла кицька.
— Няв-няв-няв!
— Чого тобі, кицько? Захотіла їсти? На, мені не шкода паляниці,— відламав кавалок і дав кіточці.
Вона поїла і спитала:
— Куди йдеш, Романку?
— У світ.
— Чого?
— Шукати служби.
— Наймися у мене.
— Та що в тебе робити?
— Якщо мені зловиш золоту мишу — живою або мертвою, — то я тобі віддячу.
Хлопець почухав потилицю:
— Хоч мишей ловити — не моє ремесло, але два-три дні зможу послужити.
Романко поклав у пазуху камінь і пішов за кицькою, яка повела його до великого палацу. Брама відчинилася, увійшли на подвір’я. Кицька несподівано зникла. Там, де вона стояла, ніби з-під землі вийшла золота миша із своїми срібними мишенятами. Романко спочатку дивився на ту мишу й нічого не сказав, а відтак розсердився:
— Якого ти дідька ходиш довкола мене? Не маєш що робити?
— Ходжу, бо я тебе не боюся, — відповіла мишка.
Хлопець розсердився ще дужче і дістав камінь з пазухи. Прицілився й потрафив миші в саму голову. Та підскочила, упала і більше не встала. І дивно, миша зникла, а на її місці з’явилася дівчина — така файна, як квітка. Вона сказала:
— Дякую, Романку, що врятував мене від миші-чарівниці. То вона обернула мене, найгарнішу на світі царівну, в білу кицьку. Чари тривали доти, поки вона була жива. Що хочеш за те, що визволив мене
— Хочу, щоб стала моєю жінкою, — відповів Романко.
Дівчина дала йому свої обидві руки, й пішли до палацу. Там справили велике весілля.
Кожний ранок починаємо з зарядки та привітання. Доброго ранку!
Ознайомлення з соціумом. Зима. Свято св.Миколая .
Є в народу нашого чудові традиції:
Колядки, щедрівки та ще й вечорниці.
Ось настав чудовий день,
Повний сонця і пісень,
Повний пахощів для друзів,
Що зібрав їх в дружнім крузі.
Розказати хочем нині,
Як у нашій Україні
Ми святкуєм Миколая.
В Україні з давніх-давен відзначали свято Миколая з особливим шануванням. Щороку приходить він у кожну родину з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається.
Дітки скажіть, хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти?
Ось послухайте, що я дізналася про Чудотворця. Святий Миколай народився в містечку Патарі 280 р. в родині багатих, благочестивих та благородних батьків Феофана і Нонни.
У дитинстві хлопчик зустрічався з нужденними, голодними. Він тяжко сприймав бідність. Миколай змалку щиросердно молився Богові, просив добра і справедливості. А сам таємно вночі носив до дверей осель бідняків дарунки, а особливо до тих, в кого були маленькі діточки.Ім’я Микола з грецької означає «переможець народу».
Діти, як звали батьків Миколая?
Кому він носив вночі подарунки?
Допоможіть впізнати , який подарунок в мішку у Миколая.
Всім сердцем Миколай любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.
Ознайомлення з природним довкіллям (екологічне виховання) . Подорож на Північний Полюс .
Діти, ведмедик Умка запрошує нас до себе на гостину. А де живуть білі ведмеді? Знайдемо місце проживання білих ведмедів на глобусі. Де розташований Північний полюс — Арктика, Крайня Північ Землі?
Арктика… Від цього слова віє холодом. Сонце там ніколи не піднімається високо над горизонтом. Його проміння ковзає по поверхні Землі, надаючи їй дуже мало тепла. Ось чому тут царство криги і снігу. Зима тут довга й сувора — мороз близько 50 °С. Узимку в Арктиці та в тундрі Крайньої Півночі настає час полярної ночі. У цей час упродовж декількох місяців сонце зовсім не з’являється — стає зовсім темно. Земля замерзла, світло йде від білого снігу та від зірок на небі, якщо не мете заметіль і не розгуляється снігова буря. Тоді з’являється на небі явище надзвичайної краси, що важко описати і пояснити. Різнокольорова завіса, що переливається, гойдаючись у темному небі — північне сяйво!
Сніг укриває від морозу всі рослини, як ковдрою. Рослини тундри, зокрема карликова береза, полярна верба, морошка, голубика, брусниця, мох — низькорослі, деякі з них майже стеляться по землі. У такий спосіб вони пристосовуються до життя у тундрі, де сніг захищає їх від морозу та від рвучкого вітру.
На Півночі взимку буває дуже холодно і зима триває дуже довго — сім місяців. А літо на Півночі коротке і не спекотне. Улітку там багато комарів та мошок, які дуже кусають. Улітку на Півночі росте багато ягід: морошка, брусниця. Тваринний світ півночі також різноманітний — білі ведмеді, зайці, песці,полярні сови, білі куріпки, північні олені. Здавна люди, які живуть на Півночі,пасли стада оленів, полювали на морських тварин — тюленів, моржів і китів.
Олень — найгарніша тварина Півночі.
— В оленів густа шерсть, що захищає їх від холоду. А ще в оленів широкі копита і вони не провалюються в снігу. Розриваючи сніг копитами, олені добувають собі корм із-під снігу. Олень — травоїдна тварина. Він їсть мох, ягоди.
Стада оленів переходять з місяця на місце у пошуках їжі, а люди переїздять за стадами оленів. Чум — традиційний будинок народів Півночі. Його легко розібрати, скласти на сани і повезти з собою. Олені дають людям Півночі їжу, одяг,з їх рогів виготовляють ґудзики, іграшки, посуд. Зі шкіри оленів шиють одяг,прикрашаючи візерунками, намистинками, бісером. Дитячі іграшки на Півночі виготовляють з дерева, гілочок, кісток.
Де живе білий ведмідь? Чому там холодно? Чому там багато снігу? На-віщо йому потрібно пірнати у воді? Як ви вважаєте, холодно йому чи ні? Чому?Якого кольору хутряна шуба ведмедя? Навіщо так зробила природа?У білого ведмедя довга шерсть, така собі тепла хутряна шуба, широкі лапи.Харчується ведмідь рибою і тюленями. Самці ведмедів цілий рік блукаютьсеред крижин. Білий ведмідь має під шкірою товстий шар жиру, що не дає йому змерзнути у воді. А самки, майбутні мами, на зиму залягають у барлоги. І там,посеред зими, народжуються маленькі ведмежата завдовжки до 30 см і вагою700–800 г. У барлозі морози і вітри їм не страшні. Мама годує їх своїм молоком, зігріває. Коли вони підростуть і разом з мамою вийдуть звідти, ведмедиця навчить їх ловити рибу, а потім — і тюленів. Білих ведмедів залишилося зовсім мало, вони занесені до Червоної книги.
Ознайомлення з правилами поведінки на морозі:
• На морозі надягай теплий одяг.
• Якщо мороз нижче 20 °С, змащуй обличчя і шкіру рук кремом або жиром.
• Не торкайся заліза язиком — шкіра прилипне.
• На морозі не можна кричати та їсти морозиво.
Про що ви сьогодні дізналися? Що вам найбільше запам’яталося на сьогоднішньому занятті?