Громадянська освіта

01.10 25

Тема. ФАКТ ТА СУДЖЕННЯ. ОБ’ЄКТИВНІСТЬ МЕДІА. 

Ознайомтеся з основними тезами теми 

Факт — дійсність, подія, те, що реально відбулося. Фактами можуть бути числа, дати, імена, події. Усе, чого можна торкнутися, виміряти, перерахувати, підтвердити. Головне, що відрізняє факт від оцінки — об’єктивність. 

1. Якщо інформацію можна довести, це факт.

2. Якщо інформація містить особисту оцінку, це думка.

3. Якщо інформація стверджується чи заперечується, це судження.

4. Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається однобоко, це упередження.

5. Якщо наявне емоційне забарвлення, це думка, судження, упередження.

Судження виражають думку людини про факт. Вони можуть бути позитивними й негативними, а також існувати у формі прогнозів і припущень, порівнянь та оцінок, тому часто висловлення автором думки щодо фактів ще називають оцінним судженням. Науковий текст має містити достовірну фактичну інформацію. Після того як автор виклав факти, він може висловити власні судження щодо них. При цьому він має бути стриманим у висловленні своєї позиції, щоб у спробах довести свою думку не вдатися до маніпуляції.

Факт — це те, що відбулося, що можна прив’язати до конкретного часу або місця; явище або актуальний стан речей. Якщо текстовий уривок, речення містять числові дані, ілюструють подію, яка вже відбулася, то такий уривок описує факт. 

Ознаками оцінних суджень є:

наявність у реченні вставних слів (звичайно, без сумніву, очевидно, напевно, можливо, імовірно, здається, перш за все, крім того, навпаки);

автор висловлює думки про майбутнє, наприклад, про можливі наслідки події, що вже відбулася;

думку автора підкреслюють слова чи фрази: мені здається, я вважаю, на мій погляд тощо.

ЗАВДАННЯ

 Визначте, яке твердження із запропонованих є фактом, а яке — судженням. 

1. Сьогодні термометр показав вранці +15. На вулиці доволі холодно.

2. Валентина Петрівна найбільше любить читати газети. Валентина Петрівна щодня читає газету.

3. Сергієві дуже подобається Прага. Відвідуючи Чехію, Сергій щоразу обов’язково заїжджав у Прагу.

4. 55% випускників нашої школи цього року склали ЗНО на 180+ балів, у минулому році —50%. Учні нашої школи почали вчитися значно краще.

5. Столицею України є місто Київ. 

6. Серед тварин є альбіноси. Деякі тварини мають значно світліший колір шерсті, ніж більшість представників їхнього виду.

7. Кавун — це ягода. Сашко полюбляє кавуни.

8. Нерухомість у Чернігові дуже дорога. За останній квартал середня вартість квадратного метра житлової нерухомості на вторинному ринку зросла на 15%.

Перетворіть факт на судження і навпаки.

Приклад. «На вулиці йде дощ» — факт, «На вулиці погана погода» — судження. «У мого сусіда велика домашня бібліотека» — судження, «Домашня бібліотека мого сусіда налічує понад 800 книг» — факт.

4. Перейшовши за покликанням (https://learningapps.org/view14365004) , розподіли твердження у дві групи: факти та судження.

5. Виконай вправу «Факт чи судження?», перейшовши за покликанням: http://surl.li/qscay 

24.09.25

Тема. Свобода масмедіа як важливий показник демократичності суспільства

За бажанням пройдіть гру "Медіазнайко" https://www.aup.com.ua/Game/index.html 

Ознайомтеся з основними тезами теми 

Свобода медіа або свобода слова, преси є фундаментальним принципом, згідно з яким комунікація та висловлювання через різні медіа повинні вважатися непорушним правом для всіх людей. Це передбачає відсутність надмірного втручання з боку державних установ у створення, розповсюдження інформації тощо. Збереження такого права здійснюється через конституції, закони країн.

Уперше свобода преси була офіційно встановлена у Великій Британії після закінчення дії Закону про ліцензування в 1695 році. Швеція була першою країною у світі, яка закріпила свободу преси у своїй конституції. Закон про свободу преси 1766 року. Найбільш відомим поняття «свобода преси (медіа)» стало у 1789 році після проголошення такого права у Франції в Декларації прав людини й громадянина як право вільно засновувати друковані засоби масової інформації (газети, журнали ), вільно видавати та поширювати будь-яку друковану продукцію.

У нинішньому суспільстві влада знань та інформації стає вирішальною в керуванні державою, суспільством. Сила впливу медіа на свідомість і поведінку громадян дуже значна. Історичний досвід показує, що масмедіа здатні слугувати різним цілям. Вони впливають на розум та почуття людини.

Від того, яку саме інформацію, у якій формі та з якими коментарями отримують громадяни, залежать їхні подальші дії. Безсумнівно, що «мати важливу інформацію — значить мати владу». Уряди часто використовували багато методів для обмеження свободи масмедіа (преси): цензура у вигляді контролю за опублікованими матеріалами, запровадження необхідності отримання дозволів на друк, арешт тиражу видань, покарання журналістів і видавців. У країнах із широкою свободою преси публікації, які порушують інтереси, можуть підлягати правовій відповідальності за брехню, що часто призводить до самоцензури (самоконтролю) самих журналістів і видавців.

У мирний час суспільству необхідні масмедіа як самостійна сила, незалежна від влади, тому що тільки за таких умов вони виконуватимуть свою роль. Демократична держава найбільш зацікавлена в гарантуванні свободи преси. Без надійної гарантії права на свободу вираження поглядів, захищеного незалежними та неупередженими судами, немає відповідно вільної країни та демократичного режиму

Тепер свобода масмедіа — найактуальніша проблема для нашого суспільства, тому що вона є умовою свободи та незалежності нашої держави. Саме журналістику як суспільний інститут часто називають «сторожовим псом» демократичного суспільства, тому що вона пильно спостерігає за діями політиків, влади, суттєво впливає на суспільство, формуючи багато в чому суспільні та політичні стандарти. Якщо держава намагатиметься контролювати пресу, то вона тим самим порушуватиме журналістську незалежність. Явище цензури в медіа — це коли державна чи інша структура вимагає узгодити якусь інформацію перед її оприлюдненням чи забороняє її поширювати. Усі репресивні режими практикували цензуру. В історії незалежної України також були сумні сторінки, коли державні органи поширювали серед медіа так звані «темники», де вказувалось як висвітлювати чи ігнорувати якусь подію.

ЗАПИТАННЯ

1. Як ви розумієте слова Наполеона: «Я більше боюся трьох газет, ніж ста тисяч багнетів; ви бачите мене господарем Франції, але я не взявся б правити нею й три місяці за вільної преси

Онлайн-урок за розкладом Увійти https://us04web.zoom.us/j/77930611847?pwd=TDgLJPNR2OhY0qHvaUDYO8hpmjgWWs.1

ідентифікатор конференції: 779 3061 1847

Код доступу: 6UZR1h