Голова комітету з питань соцполітики і захисту прав ветеранів, народний депутат від фракції «Слуга народу» Галина Третьякова зареєструвала у ВРУ проєкт Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 14.03.2022 № 7160 (далі — Законопроєкт № 7160). 15 березня ввечері Верховна Рада ухвалила Законопроєкт № 7160. Детальну статтю про новий закон ми опублікуємо, коли отримаємо остаточний офіційний текст документа. Наразі ознайомтеся з основними новаціями. Автор Законопроєкту № 7160 пропонує врегулювати окремі питання трудових відносин між працівником і роботодавцем в умовах воєнного часу, зокрема, щодо укладення та розірвання трудових договорів, зміни істотних умов праці, переведення на іншу роботу, надання відпусток, максимальної тривалості роботи протягом тижня та періоду відпочинку, оплати праці працівників тощо.
Відповідно до Законопроєкту № 7160 на період дії воєнного стану:
діють обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, що передбачають статті 43, 44 Конституції України;
не застосовують норм законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законопроєктом.
Основні тези Законопроекту № 7160
При укладенні трудового договору роботодавець зможе встановлювати випробування для будь-якої категорії працівників.
Роботодавець матиме право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Виняток — переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії. За виконану роботу виплачуватимуть не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
Норми статті 32 КЗпП про попередження працівника про зміну істотних умов праці за два місяці не застосовуватимуть.
Працівник зможе розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження за два тижні, якщо в районі, де розташоване підприємство, ведуть бойові дії і є загроза для його життя і здоров’я. Виняток — працівника примусово залучили до суспільно-корисних робіт або він виконує роботи на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Роботодавець зможе звільнити з власної ініціативи працівника в період його тимчасової непрацездатності, відпустки, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не зможе перевищувати 60 годин на тиждень.
Роботодавець встановлюватиме п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку роботодавець може скорочувати до 24 годин.
Роботодавець зможе застосовувати працю жінок, крім вагітних і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року, на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Роботодавець зможе призупинити виплату зарплати через воєнні дії до того моменту, як підприємство відновить можливість здійснювати основну діяльність.
Роботодавець зможе з власної ініціативи зупинити дію окремих положень колективного договору.
Роботодавець зможе відмовити працівнику у будь-якій відпустці, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такого працівника залучили до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
На прохання працівника роботодавець зможе надавати відпустку без збереження зарплати більш як на 15 календарних днів та не враховувати норм частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки».
Дія трудового договору зможе призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконувати роботу за ним.
Відшкодування зарплати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладуть на державу, що здійснює військову агресію.