ЗНО з математики не склали 30%. Причина — пандемія та «дистанційка»? Третина абітурієнтів не склали ЗНО з математики у 2021 році. Учні не подолали поріг, встановлений на рівні 10 балів. Чому так сталось? — Рік від року результати ЗНО з різних дисциплін мають суттєві відмінності. Цього року математика гірша, але українська мова і література, англійська мова — цього року суттєво вищі результати, ніж минулого. Можливо, це пов’язано із суспільним запитом на гуманітарну освіту, — висунув припущення міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. — Завдання з математики, які викликали резонанс навіть у пресі, це завдання рівня 6−8-го класу. Тому недоречно звинувачувати пандемію в поганих результатах ЗНО з математики. Підсилення знань з математики, підвищення математичної компетенції учнівства — це справа не одного року. У 2020 році уряд затвердив концепцію STEM-освіти, що має охопити всі рівні освіти. Тож зараз маємо посилено працювати над реалізацією STEM-освіти, щоб суттєво підвищити математичні, природничі, наукові знання. Я поспілкувався з учнями, які складали тест ЗНО з математики. Діти казали, що були налаштовані на складні завдання. Хочу процитувати: «Коли ми бачили начебто легкі запитання, починали шукати на них глибші відповіді». Прибирати математику зі списку обов’язкових предметів ЗНО наступного року не будемо. Це було б вкрай нерозумним кроком. Особливо в розрізі нашої мети з підвищення математично-природничих компетенцій українських учнів.

ЗНО з історії України показало, що молоддю легко маніпулювати Валерій Бойко, виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти, також засмутився результатами ЗНО з математики. Та ще більше його непокоять знання цьогорічних випускників з історії. Цим він поділився в ексклюзивному коментарі для Освіторія.Медіа. — Результати тесту ЗНО з історії мене глибоко засмутили. Пороговий бал подолали трохи більш ніж 80% учнів. Тобто, кожен п’ятий не продемонстрував загальної сформованості історичної компетенції, — розповів Валерій Бойко. — Це означає, що уявлення величезної частини випускників про історичний контекст подій — фрагментарні та мозаїчні. Діти не володіють на належному рівні навичками критичного читання, аналізу фрагментів текстів історичних джерел. Бентежить, що учасники ЗНО з історії, працюючи з картами, не проявляли картографічної компетенції. А у нас в Україні є тільки два предмети, що формують картографічні вміння: географія та історія України. Звісно, у всіх є смартфони. Але це породжує небезпеку стати геть безпомічними в реальному житті: «Навіщо знати географію? Водій і так кудись довезе». Аналізую і те, як наші учні розв’язують ключові завдання з історії України, та роблю висновок: молоде покоління вразливе до інформаційних маніпуляцій, їхнє критичне мислення приспане. Вони дивляться на карикатуру й не можуть зрозуміти, якій темі вона присвячена. Та, відповідно, обрати правильний варіант з уже запропонованих. Це свідчить про те, що маніпулятивні потоки нашого інформаційного світу мають сильний вплив на молодь. Як невакцинований безпорадний перед пандемією, так і ці діти без критичного мислення безпорадні перед левовою часткою фейків. В історії незалежної України є 5 канонічних дат:

Декларація про державний суверенітет

Акт проголошення незалежності України

Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності

Ухвалення Конституції

Грошова реформа / Створення Збройних сил України 

Ці дати щороку використовуються в різних аспектах тестування. Цьогоріч ми вирішили запитати про всі ці дати у формі завдання «встановлення відповідностей». Прикро, що тільки 17% учнів набрали 4 бали за це завдання, правильно встановивши всі відповідності щодо дат і подій. 30% учнів орієнтуються тільки в одній даті. Це напружує. Історія України не є лінійним предметом, як математика. Складаючи тест з історії, потрібно користуватися навичками, прищепленими в базовій школі: робота з історичними джерелами, вміння мислити критично… Історію, як і іноземну мову, не можна вивчити за пів року чи за три місяці. За цей час голову можна «забити» купою дат, але вони не лише швидко вивітрюються, а й не дають розуміння загального контексту про те, хто ми, звідки та куди рухаємось. А без минулого та його знання, як ми знаємо, немає майбутнього.

Іноземна мова — тренд ЗНО 2021 — Чи не вперше за останні роки ми перетнули психологічну межу в кількості осіб, зареєстрованих на ЗНО з англійської мови, — понад 140 тисяч, — продовжує Валерій Бойко. — Можливо, посилений інтерес до іноземної мови пов’язаний із намірами молоді продовжити навчання за кордоном. У будь-якому випадку, знання мови дає шанс претендувати на більш високооплачувану, престижну роботу.