Минулого тижня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та загалом проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти –№ 4629-1/. Він вносить зміни до Законів України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”, які стосуються переважно реформування мережі закладів загальної середньої освіти. Але є й низка інших важливих для захисту прав здобувачів освіти змін.

ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тепер у Законі України “Про освіту” міститиметься визначення безпечного освітнього середовища.

Безпечне освітнє середовище визначається як “сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин” 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

На Кабінет Міністрів України покладається обов’язок  утворити спеціально уповноважену державну установу, яка б організовувала та забезпечувала надання освітніх послуг у дошкільній та повній загальній середній освіті тим вихованцям та учням, які перебувають на стаціонарному лікуванні або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я. Така установа створюється, щоб забезпечити рівні права, можливості та безперервність здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти такими дітьми.

Кабмін  затверджує статут такої державної установи, порядок проведення конкурсного відбору на зайняття посади її директора, умови оплати праці її працівників, порядок організації здобуття освіти для цих учнів та вихованців.

ДОСТУПНІСТЬ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Районні та міські ради мають забезпечувати доступність дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, а не дошкільної, початкової, базової середньої та позашкільної освіти, як було визначено раніше. А сільські та селищні ради тепер нестимуть відповідальність за забезпечення доступності дошкільної та загальної середньої освіти, а не лише дошкільної та початкової.

ЗМІНИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

Прийнятий проєкт Закону виключає визначення поняття опорний заклад із Закону України “Про освіту” та вносить удосконалене, розширене визначення опорного закладу в частину шосту статті 31 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Зокрема, у визначенні додається, що опорний заклад має забезпечувати безпечне освітнє середовище та здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські та селищні ради. Районні ради таких рішень більше не приймають. 

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради. Тобто сільські та селищні ради отримали право утворювати ліцеї. Й створення ліцеїв більше не обмежує кількість населення. 

Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені положенням про ліцей, ліцензійними умовами та цим Законом. Зокрема, має функціонувати не менше двох класів (не менше одного – у гірській місцевості) з наповнюваністю не менше 25 учнів у кожному з них протягом кожного року здобуття профільної середньої освіти. До цього у складі ліцею мало бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів.

Також у ліцеї має бути:

• створене безпечне, інклюзивне та цифрове освітнє середовище відповідно до вимог законодавства;

• забезпечене здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання (не менше трьох) з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;

• забезпечене підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників;

• вільний і безоплатний бездротовий доступ до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;

• створені безпечні умови харчування та забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до норм, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як і раніше, реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, але важливо, що проєкт цей має оприлюднюватися не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення. Раніше конкретних встановлених термінів не було. 

Освітній омбудсмен вже наголошував, зокрема, і під час презентації доповіді, що для створення якісної профільної школи та реорганізації освітньої мережі мають бути встановлені чіткі терміни. Тобто не може бути так, щоб про неприйом до 10 класу здобувачів освіти та їхніх батьків повідомляли за 3-4 місяці до цього, не може тип закладу змінюватися за кілька місяців до початку нового навчального року. Відповідні пропозиції освітній омбудсмен подавав до Кабміну. Частково вони були враховані.

Раніше законодавством передбачалося, що як виняток за рішенням засновника ліцей міг забезпечувати здобуття базової середньої освіти. Тепер за рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти, а початкова школа, гімназія може включати дошкільний підрозділ, за умови його розміщення в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу.

Відповідно до змін, до 1 вересня 2024 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київська та Севастопольська міські ради мають затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити з урахуванням затверджених міськими радами планів ліцеї належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти.

Також проєкт Закону визначає, що Кабмін при формуванні проектів державного бюджету на 2022-2030 роки повинен передбачати субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення НУШ, зокрема, для запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.

Джерело:Освітній омбудсмен Сергій Горбачов