Як формувати у дітей навички передбачення на основі їхнього власного досвіду, а не фантазії. Та як оцінювати цю роботу на уроці

https://www.criticalthinking.expert/usi-materialy/yak-formuvaty-u-ditej-navychky-peredbachennya-na-osnovi-vlasnogo-dosvidu-a-ne-fantaziyi-ta-yak-otsinyuvaty-tsyu-robotu-na-urotsi/?fbclid=IwAR03ohmhJ_FTnNh2EVHx7LY-QJKEyYOGsOXxRZ_3tnSUn0CFbGyJTWf4D3M 

Критичне мислення: план дій

У сучасному світі критичне мислення — необхідність. Засилля інформації, часто неперевіреної, необґрунтована довіра до блогерів, активність фейкових ресурсів — все це вимагає розвивати вміння цифрової гігієни. Як розвивати навичку у себе, учнів та близьких? Гортайте пост⬇️

✅Крок 1: як оцінити інформацію

⭕️Перевірка місця публікації. Який сайт або людина опублікували інформацію, чи можна їм довіряти? ➡️Перевірка в інших джерелах інформації, пошук альтернативних думок і версій.

⚡️Якщо мова про сайт, перевірте посилання. Шахрайські сайти часто реєструють домени, схожі на великі новинні ресурси, наприклад, додаючи зайву літеру.

⭕️Читати публікацію повністю, а не тільки заголовок. Багато сайтів ставлять «клікабельність» на перше місце, перед реальними фактами.

⭕️Перевірка посилання на дослідження в публікаціях. Простий приклад: розважальний портал розмістив матеріал про те, що японський вчений довів користь голодування і отримав за це Нобелівську премію. ➡️А насправді — вчений отримав премію за відкриття процесів аутофагії (самопоїдання) в клітинах дріжджів. Жодного великого наукового дослідження, пов'язаного з голодуванням, на людях не проводилося.

⭕️Перевірка актуальності інформації. Дати часто можуть бути критично важливими у публікаціях.

✅Крок 2: вправи для розвитку критичного мислення

⭕️Запропонуйте дітям (і спробуйте самі) знайти 5 фейкових новин чи фактів з теми уроку. Ви здивуєтеся, як це просто. Кожен фейк з вправи треба підкріпити реальними фактами.

⭕️Вправа «Знаю. Хочу знати. Вмію». Ідеальна для роботи з новими темами чи уроками. Таблиця заповнюється в рамках заданої теми на уроці або в процесі самостійного вивчення. ➡️У перший стовпець людина записує, що вже знає по темі. Другий стовпець — що хоче дізнатися. Остання частина таблиці заповнюється після завершення роботи з темою.

⭕️Рішення ребусів та головоломок розвиває увагу і логіку, покращує швидкість мислення, вчить помічати дрібні деталі та відокремлювати головне від другорядного.

⭕️Вправа «Не знати — не соромно»:

✔️Треба обрати незнайоме поняття — наприклад, «критичне мислення».

✔️Дати 2-3 визначення поняття.

✔️Описати, що асоціюється з цим поняттям.

✔️Подумати, з яких джерел можна дізнатися значення цього поняття.

✔️Уявити, люди яких професій можуть знати значення цього поняття.

✅Збережіть пост собі, використовуйте для уроків та власного розвитку

Google розширює свою програму цифрової грамотності для дітей Be Internet Awesome. Тепер вона також включає курс по медіаграмотності і вчить, як визначати фейкові новини та інший недостовірний контент, повідомляє Searchengines.ru з посиланням на блог компанії.

Компанія запустила шість нових розділів (урок №2. «Do not Fall for Fake) які допоможуть дітям дізнатися, хто такі боти, як уникнути фішингових атак, як перевірити інформацію і оцінити джерела, як визначити дезінформацію, фейковий URL і так далі.

Нові розділи були розроблені у співпраці з співзасновником Національної асоціації з навчання медіаграмотності і автором книги «Teacher’s Guide to Media Literacy» Енн Коллі (Anne Collie). У новому курсі дітям пропонуються не тільки інструкції, але і питання для обговорення, які покликані допомогти їм розвинути критичне мислення щодо інтернет-джерел.

В цілому автори курсу хочуть допомогти дітям зрозуміти, що той контент, який вони знаходять онлайн, необов’язково є правдивим. Крім того, він може використовуватися для того, щоб вкрасти їхню інформацію і ідентичність. У розділі, присвяченому фішингу, діти дізнаються, як працює ця техніка, чому вона небезпечна, і як себе захистити. Вони також потренують свої антифішингові навички на прикладі підозрілих текстів, постів, запитів від друзів, картинок і email-повідомлень.

У розділі про ботів діти дізнаються, як працює штучний інтелект і зрозуміють, чим відрізняється спілкування з ботом і людиною. У наступних розділах курсу медіаграмотності діти дізнаються, що таке надійні джерела, як визначити мотиви джерела і зрозуміють, що «якщо людина є експертом з якогось одного питання, то це не робить його автоматично експертом по всьому».

Головна мета курсу медіаграмотності — виробити у дітей звичку перевіряти всі новини і інформацію, яку вони бачать – а не тільки те, що здається їм підозрілим. Нові уроки можуть використовувати як сім’ї, так і вчителі. Матеріали курсу доступні на 8 мовах.

Telegram запустив корисного бота, що підкаже користувачу чи були «злиті» його персональні дані

У месенджері Telegram з’явився бот під назвою MailSearchBot, за допомогою якого можна перевірити, чи був ваш email-адресу в одній з баз даних, які були «злиті» чи ні. Про це повідомляє Tjournal.

Щоб отримати результат, потрібно відправити боту в особистих повідомленнях адресу пошти, а він у відповідь надішле список «злитих» паролів від неї, якщо вони знаходилися в одній з баз. Відповідь приходить моментально. У розмові з TJ творець бота Батиржан Тютеев розповів, що на даний момент в базі бота знаходиться близько 9 мільярдів записів у зв’язці логін і пароль, а ще більше 3 мільярдів чекають своєї черги для завантаження. За його словами, бот «зібраний на коліні» і запущений на домашньому комп’ютері.