Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко.

Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує за логікою змісту всі інші. Зв’язок може бути як на поверхні, так і глибинний. Але в будь-якому випадку цей тип завдання  розвиває логічне та творче мислення. Кроссенс маємо розгадувати зліва направо і зверху вниз.

Алгоритм створення кроссенса:

1. Визначити тему, загальну ідею.

2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).

3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.

4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).

5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.

6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.

7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.

8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.

Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.

Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:

• При формулюванні теми і мети уроку;

• При вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;

• При закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;

• При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

Можна побудувати весь урок в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.