Стратегія розвитку освітніх оцінювань до 2030 року.

Український центр оцінювання якості освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України розробив стратегію розвитку освітніх оцінювань до 2030 року. Окрім нововведень до ЗНО, документ пропонує зміни до реформи загальної середньої освіти в цілому.

Пропонуємо короткий виклад ключових нововведень.

ДПА як етап завершення початкової школи

Проведення ДПА по завершенню 4 класу зумовлено необхідністю переконатись у тому, що рівень розвитку та знань учнів відповідає критеріям Державного стандарту початкової школи та стратегічним положенням НУШ. Утім, ДПА потребує модернізації. 

Одна зі пропонованих змін: місце проведення оцінювання. Воно має відбуватися безпосередньо у закладі освіти, де навчаються учні – це дозволить зменшити рівень стресу у школярів. Окрім цього, у ДПА для початкової школи необхідно ввести елементи ЗНО, що полягатимуть у стандартизації змісту, процедур проведення й збору даних.

Модернізована модель ДПА має запрацювати вже у 2022 році.

ЗНО або ДПА зі змінами наприкінці 9 класу

Існує два варіанти формату майбутнього оцінювання:

1. Майже повне збереження чинної практики.

2. Поєднання ЗНО та внутрішнього шкільного іспиту. При цьому мають обов’язково оцінюватися українська мова і література, математика.

Крім того, обидва варіанти передбачають іспити з природничої, громадянської та історичної освітніх галузей, але в різних обсягах охоплення змісту: у варіанті 1 – це один предмет за вибором; у варіанті 2 – це комплексний іспит.

Кожна з зазначених моделей потребуватиме значних додаткових фінансових витрат.

ЗНО в 11 класі – збільшення предметів та вимог

1. Із 2019/2020 н.р. учні ПТНЗ і студенти програм молодшого спеціаліста будуть проходити ДПА у формі ЗНО не з двох, а з трьох предметів.

2. Із 2021 року обов’язковим іспитом, окрім української мови і літератури, стане математика.

3. Свідоцтво про здобуття повної середньої освіти отримуватимуть лише ті випускники, які успішно склали ДПА у форматі ЗНО.

Профорієнтаційний тест для всіх

Закордоном профорієнтаційні тести є невід’ємною частиною системи оцінювання освіти. Вони можуть бути двох видів: засновані на методиках самооцінювання та оцінювання. Тож наразі в Україні розглядається необхідність надати всім можливість безкоштовного користування базовими профорієнтаційними тестуваннями.

Перевірка якості освіти – всебічний моніторинг

Сьогодні у нашій країні немає цілісної системи моніторингу якості освіти, тож Україна з 2016 року бере участь у міжнародному дослідженні PISA, а також національному МДЯПО. За оптимальним сценарієм, Україна планує:

• з 2024 р. до галузей дослідження наприкінці 4 класу додати природничі дисципліни (МДЯПО);

• з 2021 р. поновити комп’ютерне дослідження наприкінці 4 та 8 класу (eTIMSS);

• проведення комплексного компетентнісного тесту з перевіркою адаптації учнів до закладів освіти наприкінці 6 класу, із 2024 р. – для випускників 6 класу, із 2026 – для 8 класу, із 2028 – 10 класу (ЛМД);

• задля покращення практик громадянської освіти у поточному циклі взяти участь у ICCS для випускників 8 класу;

• з 2023 р. перевірка комп’ютерної грамотності серед випускників 8 класу (ICILS).

еНУШ – єдина комп'ютеризована система навчання

Організаційно еНУШ буде функціонувати як окрема державна установа або підрозділ зі штатом працівників.

Її компоненти:

• Єдина база даних контенту і користувачів.

• Підсистема подання й оцінювання навчальних матеріалів і завдань.

• Спеціалізовані навчальні й управлінські програми.

• Підсистема аналізу даних і формування звітів: окрім обслуговування процесів навчання, ця система повинна збирати дані для формування більш ефективної школи.

Велика частина відповідальності за реалізацію стратегічного плану лежить на державі, але багато що залежить від реакції суспільства, особливо вчителів, на освітні нововедення. Як ви ставитеся до такого вектору розвитку освітніх оцінювань в Україні?