В Україні загострилася проблема дефіциту кадрів. За підсумками першого півріччя 2019 року кількість офіційно зареєстрованих незайнятих вакансій зросла до 93,2 тис. Це на 13,1% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Такі дані наводить державна служба статистики.

При цьому середній показник дає не дуже точне уявлення про стан справ в деяких галузях. Наприклад, в будівництві і переробній промисловості вакансій стало навіть менше на 9% і 2% відповідно. А попит на ріелторів і зовсім впав на 13%. Втім, це єдині сегменти економіки, де відкритих вакансій стало менше.

За всіма іншими галузями попит на персонал виріс. Причому є серед бізнес-напрямків є справжні рекордсмени:

Інформатизація та телеком - 1,1 тис. (+ 69,3%).

Освіта - 5,4 тис. (+ 52,3%).

Професійна та наукова діяльність - 1,9 тис. (+ 27,2%).

Мистецтво і спорт - 1,1 тис. (+ 25,9%).

Транспорт, кур'єрська діяльність - 10,9 тис. (+ 22,2%).

Примітно, що зросла кількість вакансій і в категорії «держслужбовці, законодавці і менеджери». Таких, за даними Держстату, до кінця першого півріччя налічувалося 4,6 тис. При цьому, додають у відомстві, тут відзначається і найвища конкуренція серед претендентів - 9 осіб на одне місце. З одного боку, це може свідчити про низьку кваліфікацію кадрів, яка не задовольняє потенційного роботодавця. З іншого, - може говорити про завищені очікування працівників, яких не влаштовують запропоновані посади. Але найбільший попит у роботодавців з початку 2019 року - на кваліфікованих робітників, повідомили в Державній службі зайнятості. За даними ДСЗ, з січня по липень 2019 року в базі даних відомства налічувалося 743 000 вакансій. «У розрізі професій, найбільший попит у роботодавців спостерігався на кваліфікованих робітників, а саме - водіїв, швачок (шевців - ред.), електромонтерів, слюсарів, операторів заправних станцій, електрогазозварників, трактористів, монтерів колій, токарів, робітників з комплексного обслуговування будівель, художників, мулярів та столярів», - йдеться у відповіді служби. Також затребувані працівники сфери послуг, зокрема: продавці, кухарі, охоронці, офіціанти, медичні сестри, помічники вихователів, пекарі, бармени. Крім того, як «стабільно високий» оцінюють попит на фахівців з досвідом роботи в економіці, медицині, фармацевтиці, освіті, державній службі. При цьому, за даними ДСЗ, протягом 2018 року в неї звернулося 8500 випускників вищих навчальних закладів, або 2% від загальної кількості людей, які закінчили ВНЗ. У попередні роки цей показник становив 5% -6%. На противагу цим потребам країни, в липні 2019 року в Міністерстві освіти і науки повідомили, що найпопулярнішими спеціальностями для вступу стали філологія, право, менеджмент, комп'ютерні науки, журналістика, інженерія програмне забезпечення, психологія і медицина. А всього документи на вступ до вузів цьогоріч подали 831,5 тисячі випускників шкіл.

"За даними соціологічних досліджень кожен третій випускник школи не враховує власних здібностей при виборі майбутньої професії. Ще одна проблема полягає в тому, що одні професії вважаються престижними, інші – ні. Лише 20% випускників шкіл ідуть здобувати професійну освіту, а 80% – вищу. При цьому є висока затребуваність економіки у робітничих кадрах. Це пов’язано з тим, що саме суспільство та влада створили міф про важливість здобуття саме вищої освіти, без якої не можна стати успішним, хоча для роботодавців, важливими є якість підготовки та мотивація. Ми завжди акцентуємо увагу, що наявність диплома не гарантує отримання хорошої роботи. У наш час більшість роботодавців не зважають на диплом, як папірець, а вимагають знань та навичок їх практично застосовувати".

Детальніше - у блозі Елена Колесникова (Helena Kolesnikova)