В Україні спостерігається дисбаланс на ринку праці

В Україні з кожним роком загострюється дисбаланс на ринку праці. Випускники шкіл вступають на гуманітарні спеціальності і в майбутньому займають черги на біржах праці. Про те, які професії користуються попитом в Україні та як не залишитися незатребуваним – у матеріалі сайту "Сьогодні".

Українці вивчають мови і юриспруденцію, а потрібні лікарі та інженери

Щорічно понад 900 тис. випускників шкіл подають документи до навчальних закладів. І тільки близько 45 тис. з них – в коледжі і технікуми, інші ж намагаються здобути вищу освіту. Україна – одна з найосвіченіших країн Європи. У всякому разі, за кількістю дипломів. Якщо, наприклад, в середньому в країнах Європейського союзу вищу освіту здобувають трохи більше 40% (дані Євростату), то в Україні ця цифра сягає 80%.

П'ять років в університеті не захищають від біржі праці після їх закінчення. Крім того, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, 80% безробітних – з дипломами з вузів.

"Мало хто дійсно цікавиться ситуацією на ринку праці, перш ніж вибрати собі майбутню спеціальність. Вузи випускають армії юристів, менеджерів і економістів, а працедавці шукають інженерів, програмістів, логістів та фахівців робочих спеціальностей ", – розповідає HR-експерт Олександр Білоус.

Наприклад, в 2018 році з 914 тис. заяв в трійці лідерів за популярністю були філологи, юристи і менеджери. Такий дисбаланс вже зараз посилюється трудовою міграцією та провокує кадровий голод, додає експерт. На роботу в країни ЄС в першу чергу відправляються робочі. Їм не потрібно підтверджувати свою освіту і конкурувати з місцевими претендентами. Тому займають вони в першу чергу непопулярні вакансії, пов'язані з фізичною працею.

"Спробуйте знайти хорошого слюсаря, електрика. Тут доведеться змагатися з роботодавцями. А відкрийте вакансію бухгалтера або юриста і прийдуть десятки бажаючих. Маємо ситуацію, коли у нас надлишок одних і явний дефіцит інших", – розповідає Білоус.

"Один із шляхів подолання дисбалансу – профорієнтаційна робота з молоддю", – говорить в. о. голови Держслужби зайнятості Валерія Ярошенко. Переконують школярів вибирати "потрібні" спеціальності не тільки в профільному відомстві, а й представники великих компаній. Наприклад, в одному з агрохолдингів сайту "Сьогодні" розповідають: зі школярами починають спілкуватися ще з молодших класів. Незважаючи на це, з року в рік ситуація повторюється – все більше бажаючих отримати гуманітарну освіту, і все менше охочих вивчати точні науки.

Куди податися

Хорошими темпами розвивається напрямок веб-розробки, зазначає кадровий аналітик Єгор Корухов. Крім знання мов програмування, англійської мови, також необхідно мати досвід роботи, зазначає експерт. Причому освоювати навички можна починаючи зі шкільної лави.

"Інформаційні технології – незаперечне майбутнє. І тут дуже широкий діапазон затребуваних спеціалізацій. Думаю, судячи з тих трендів, які бачимо зараз, поділ праці розвиватиметься з геометричною прогресією. Потрібні специфічні знання, досвід роботи з конкретними завданнями", – зазначає Корухов.

Отриманих у виші знань часто недостатньо для того, щоб відразу потрапити в офіс великої компанії. Тому тим студентам, які виберуть цю спеціалізацію, доведеться вже з перших років навчання самостійно шукати можливості отримати практичні знання та досвід.

Ще один перспективний напрям, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко – медицина і пов'язані з нею сфери. Мова йде не тільки про лікарів і молодший медичний персонал, який вже зараз в дефіциті, а й про дієтологів, фітнес-тренерів, експертів щодо здорового способу життя і т.д.

Читайте також:Одна доля: як живуть і працюють закарпатські румуни

Хороші перспективи розвитку, сходяться на думці експерти, є у зеленої енергетики та енергоефективності. Уже зараз в країнах ЄС активно інвестують кошти у відновлювані джерела енергії, а в Україні намагаються запустити ринок енергоефективності. Все це неминуче призведе до попиту на фахівців зазначених напрямів.

Також традиційно серед популярних спеціальностей називають:

• Архітекторів (будівельників). З огляду на застарілий житловий фонд в Україні, ще багато десятиліть ринок праці потребуватиме як простих робітників, так і в архітекторів, дизайнерів інтер'єрів.

• Фармацевтів. Тут також є широкий список затребуваних спеціалізацій: від роботи на заводів, до представників фармкомпаній.

• Ризик-менеджерів і банківських службовців. Після минулого банкопаду велика кількість банківських службовців залишилися без роботи. Однак поступово фінансовий сектор в Україні піднімається ноги, а вже через 5-7 років хороший фінансист, кредитний менеджер, аналітик знову будуть користуватися великим попитом.

"Якщо дивитися на наші вакансії, то найлегше, звичайно ж, знайти роботу хорошому продажнику. Якщо є клієнтська база і досвід роботи, завжди знайдеться робота. У сфері будівництва завжди знайдеться робоче місце. І це дуже хороший знак. Взагалі в усіх напрямках є зростання. Економіка розвивається повільно, але поки що стабільно. Тому проблеми знайти роботи немає. Робота є і її багато. Питання тільки в тому, чи готові претенденти дійсно працювати", – розповідає Олександр Білоус.