Творчий звіт учителя (орієнтовні вимоги)
1. Основні факти про себе (вік, освіта, стаж, попередня атестація)
2. Проблемне питання. Робота над проблемним питанням
3. Використання новітніх технологій
4. Результативність участі учнів в олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях, ЗНО/ДПА впродовж останніх років
5. Позаурочна діяльність із предмету (гурток, факультатив, індивідуальна /групова робота)
6. Участь у роботі міських, гімназійних методичних структур (виступи, розробки, друковані матеріали, творчі групи, школи, науково-методична рада, атестаційна комісія та ін.)
7. Самоосвіта/Робота з підвищення педагогічної майстерності.
8. Участь вчителя в освітніх проектах, у фахових конкурсах, конференціях, семінарах, тренінгах і т. п.
9. Наявність статей, заміток у/на фахових друкованих виданнях / електронних носіях
10. Робота класного керівника
11. Громадська діяльність, доручення
12. Завдання на подальшу діяльність
13. ……………………………………..
Орієнтовні вимоги до оформлення методичних розробок учителів Атестація: підтвердження вищої кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання “вчитель-методист”
Підстави для присвоєння педзвання “вчитель-методист”: наявність кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії” (для педзвання “керівник гуртка-методист” – найвищий тарифний розряд та повна вища освіта); здійснення педагогом науково-методичної й науково-дослідної діяльності; наявність власної методичної розробки, яка пройшла апробацію та схвалена науково- методичною установою або закладом післядипломної освіти.
Методична розробка – це посібник, що розкриває форми, способи, методи розвитку, виховання й навчання дітей, елементи сучасних педагогічних технологій або самі освітні технології з конкретної теми, програми розвитку з певного освітнього напрямку тощо.
Види методичних розробок: авторська дидактична гра чи наочний посібник; добірка практичних завдань і вправ; діагностичний матеріал та інструкція щодо його використання; методика використання ІКТ в освітньому процесі; дидактичний посібник, що містить цикл занять та інших форм роботи; авторська програма гурткової роботи тощо.
Супровідні документи до методичних розробок: витяг із протоколу засідання педагогічної ради чи методичного об'єднання, на якому методичну розробку було схвалено; рецензія керівника закладу або голови методичного об'єднання, або іншого педагога, який вже має педзвання “методист”; подання керівника закладу з проханням розглянути та схвалити методичну розробку.
Загальні вимоги до методичної розробки актуальність теми; достатній теоретичний рівень; дослідницький характер; практичне застосування розробки; відповідність матеріалу навчальним програмам для ЗНЗ щодо структури, обсягу і змісту; грамотність та естетичність оформлення. Мова написання роботи – українська. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення списку використаної літератури.
Структура методичної розробки 1. Титульна сторінка. 2. Анотація. 3. Зміст. 4. Вступ (розкривається тема, мета і основні завдання). 5. Основна частина (за змістом повинна відповідати темі, підпорядковуватися основній меті та завданням). 6. Висновки щодо практичного використання даної роботи. 7. Список використаних джерел. 8. Додатки ( таблиці, ілюстрації, схеми, малюнки).
Оформлення титульного аркуша: повна назва департаменту освіти, закладу, де працює педагог; назва методичної розробки (9-12 слів); відомості про автора: - посада; - місце роботи; - прізвище, ім’я, по батькові; місце й рік написання.
Анотація: актуальність обраної теми; результативність методичної розробки та умови, за яких її можна ефективно впровадити в освітній процес; інформація про потенційних користувачів. Оптимальний обсяг анотації – до 10 речень.
Вимоги до змісту: вступ (1-2 сторінки); розділи й підрозділи, що обов'язково повинні мати назви: - назви розділів розміщуються по центру (великими літерами, кегль 14, напівжирне накреслення, без крапки; кожен розділ починають з нового аркуша); - назви підрозділів вирівнюються по лівому краю аркуша (крапка не ставиться); висновки (не більше однієї сторінки); список використаних джерел; додатки.
Вимоги до оформлення додатків Кожен додаток починають з нової сторінки. У правому верхньому куті пишуть слово “Додаток”. Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами. Посилання на додатки в текстовій частині є обов’язковим.
Вимоги до оформлення списку використаних джерел Розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку: - прізвище, ініціали автора (курсивом); - повна назва книги (без лапок); - місце видання; - видавництво; - рік видання. Для статей, що обліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.
Технічні вимоги до оформлення методичної розробки Комп’ютерний набір у текстовому редакторі MS Word (вирівнювання тексту по ширині сторінки): - кегль – 14 (у таблицях допустимий 12); - шрифт – Times New Roman; - міжрядкові інтервали – 1. Поля : - ліве – 25-30 мм, праве – 15 мм, верхнє, нижнє – 20 мм. Всі сторінки, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються арабськими цифрами внизу сторінки (вирівнювання по центру). Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра “ 1 “ не ставиться.
Методичні рекомендації розроблено відповідно до закону України “Про видавничу справу”, статті “Методична розробка як показник високої професійної майстерності” (журнал “Вихователь-методист дошкільного закладу”, №11, 2013) та інших джерел, якими необхідно керуватися під час підготовки підручників, навчальних посібників, методичних розробок.
1. Український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus»
На цій платформі є цикли курсів з підготовки до ЗНО, психології, удосконалення мовних навичок. Також вчителям може стати корисним курс щодо запобігання булінгу. Маса цікавих психологічних новинок, можливість освоїти основи медіаграмотності, курси по вдосконаленню розумових технік і підвищенню рівня мови - все це є на нашій українській платформі.
Курс “Наука про навчання: Що має знати кожен вчитель?“
Курс “Дизайн-мислення в школі “
Курс “Глибинне навчання через трансформаційну педагогіку “
Курс “Впровадження інновацій в школах “
Курс “Наука повсякденного мислення“
Курс “Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти“
Курс “Медіаграмотність для освітян“
Курс “Освітні інструменти критичного мислення“
Курс “Критичне мислення для освітян“
2. Cтудія онлайн-освіти – EdEra
Цей освітній ресурс не тільки має онлайн-курси, а й стане корисний великою бібліотекою, в якій кожен вчитель знайде безліч корисних методичних і дидактичних матеріалів. Також тут є ЗНО-платформа. На ній можна знайти деякі завдання, котрі можна провести на уроці.
Курс для вчителів початкової школи
Курс «Робота вчителів початкових класів з дітьми із особливими освітніми потребами»
На цьому ресурсі можна знайти чимало цікавинок не тільки вчителям, а й школярам, студентам, працівникам медичних установ і взагалі всім людям, котрі люблять постійно розвиватися.
Курси: https://vumonline.ua/courses/
Як провести EdCamp для своєї громади
4. Центр електронного навчання ХНУ імені В.Н. Каразіна
Курс: «Фізика для вчителів» або «Інноваційні інструменти сучасного фізика».
Реєстрація і доступ до матеріалів курсу безкоштовний, сертифікат – платний.
5. Безкоштовні онлайн-курси Microsoft
Курси присвячені опануванню інструментів Microsoft для навчання.
6. Курс для вчителів англійської мови: "Ukrainian English Language"
Навчання на платформі є частиною очно-дистанційного курсу, обов’язкового для вчителів початкових класів. Платформа складається з двох блоків:
інформаційного, який призначений для ознайомлення з опціями, цілями та задачами навчальної платформи (доступний англійський або український варіант);
навчального, який призначений для онлайн-навчання (доступний англійський варіант).
3 важливих факти про підвищення кваліфікації:
МОН планує затвердити перелік організаторів навчальних заходів, сертифікати яких будуть прирівнювані до документів ліцензованих закладів освіти
Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж 5 років не менше 150 год, частина яких має бути спрямована на вдосконалення знань, умінь і практичних навичок роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
Рішення про визнання результатів інших видів підвищення кваліфікації керівників закладів освіти та їхніх заступників набуватиме чинності після затвердження засновником закладу
Шановні освітяни!
Дистанційна Академія від ВГ «Основа» пропонує вам допомогу в підготовці до атестації. Ми надаємо величезний вибір дистанційних курсів, майстер-класів та вебінарів із найбільш актуальних напрямків від провідних спеціалістів у своїй сфері.
Із повним переліком курсів та їх описом ви можете ознайомитеся на сайті https://osnova.d-academy.com.ua/
Після проходження навчання слухач отримує сертифікат, де зазначено:
• повне найменування Дистанційної Академії;
• тему (курс/майстер-клас/вебінар, назва);
• обсяг (тривалість) у годинах;
• ПІБ особи, яка проходила навчання;
• дату видачі документа;
• серію та номер документа;
• посаду, ПІБ особи, яка підписала документ;
• підпис директорки ВГ «Основа» Гришиної Інни Іванівна.
Під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників документи Дистанційної Академії (сертифікати, свідоцтва тощо) можуть бути зараховані педагогічною (вченою) радою закладу освіти ( пункт 24 та 26 нового положення «ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800).
У додатку до листа ви знайдете витяг з положення, приклад сертифікату та інформацію про дистанційні курси.
Наші контакти
Email tutor.d.academy@gmail.com
Телефон
+38(068) 37-54-634; +38(066) 82-04-065
Telegram
@dist_academy
З повагою до кожного колектив Дистанційної Академії
Вчителі вже найближчим часом зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було прийнято сьогодні, 21 серпня 2019 року, на засіданні Уряду. Щойно документ набере чинності (з дня опублікування), вчитель зможе через рішення педагогічної ради зарахувати собі вже пройдене поза межами ІППО навчання.
Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.
«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Загалом впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно, незалежно від того, вичерпав 5-річну норму чи ні – це обов’язкова умова атестації.
Загалом з 2020 року механізм підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:
1.Керівники закладів освіти після затвердження кошторису на рік оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.
2.Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:
тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
форми;
обсяг (тривалість);
суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безкоштовний характер послуги.
3.Педагогічна рада закладу розглядає та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на цей рік.
4.На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.
У договорі сторони можуть прописати, де та як саме організовується підвищення кваліфікації:
за місцем провадження освітньої діяльності суб’єкта;
та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників;
за іншим місцем (місцями);
та/або дистанційно.
Методика експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації (далі — Методика) призначена для проведення експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи.
Інформацію про учасників сертифікації збиратимуть два експерти за допомогою методів спостереження та інтерв’ю.
За діяльністю учасника сертифікації спостерігатимуть впродовж його робочого дня, зокрема:
під час відвідування навчальних занять;
на перервах між начальними заняттями.
Також оглядатимуть класну кімнату
Сертифікація перестала бути для педагогів terra incognita — МОН затвердило порядок її проведення, визначило першопрохідців. Відтак Державна служба якості освіти розробила методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації. Як її застосовуватимуть?
Іван Юрійчук, директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України
Один із етапів сертифікації — експертне оцінювання професійних компетентностей її учасників. Він передбачений положенням, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190. Експертне оцінювання проводитимуть, вивчаючи практичний досвід роботи педагогів. Організовує його Державна служба якості освіти України та її територіальні підрозділи (далі — Служба).
Так. Наказом Служби від 01.03.2019 № 01-11/9 затверджено Методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації (далі — Методика). Вона призначена для проведення експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи.
Методика містить 5 критеріїв, що розкриваються через 20 показників:
Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.
Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності.
Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання.
Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей і можливостей кожної дитини.
Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлекси.
Також у Методиці є опис методів збирання інформації експертами та алгоритм обчислення загальної суми балів, отриманих учасником сертифікації під час експертного оцінювання.
Сертифікація педагогів: що відповісти на запитання працівників
Експертне оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації здійснюватимуть за кожним критерієм та всіма показниками. Загальна оцінка є сумою балів за всіма критеріями.
Учасник сертифікації під час експертного оцінювання може отримати:
максимально — 120 балів;
мінімально — 40 балів.
Щоб оцінити професійні компетентності учасника сертифікації за кожним із показників, експерти можуть застосувати від одного до чотирьох методів збирання інформації:
спостереження під час уроків;
спостереження на перервах;
інтерв’ю з учасником сертифікації;
інтерв’ю з директором та заступником директора закладу освіти, в якому працює учасник сертифікації.
Оцінювання проводитимуть експерти. Загальний їх список Служба затверджує наказом. До складу експертної групи, яка вивчатиме практичний досвід роботи учасника сертифікації безпосередньо в закладі освіти, входитимуть не менше двох осіб.
Експертами не можуть бути особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
До відповідної експертної групи не можуть входити експерти, які:
проживають в одному з учасником сертифікації населеному пункті (селі, селищі, місті);
працюють з учасником сертифікації в одному закладі освіти чи є співавторами наукової роботи.
Спостереження за діяльністю учасника сертифікації проводитимуть протягом його робочого дня: під час навчальних занять, на перервах. Також експерти оглянуть класну кімнату.
Інтерв’ювання учасника сертифікації проводитимуть за орієнтовним переліком питань, а директора закладу освіти, його заступника — за анкетою, що передбачатиме обов’язкову фіксацію відповідей. І перелік, і анкету розробляє Служба.
Інтерв’ю з директором та його заступником не може бути єдиним методом збирання інформації для експертного оцінювання професійних компетентностей учасника сертифікації.
Тривалість інтерв’ю не повинна перевищувати 40 хв.
За результатами експертного оцінювання експерти заповнюватимуть і підписуватимуть експертний висновок за формою, затвердженою наказом Служби від 01.03.2019 № 1-11/10.
В експертному висновку:
зазначатимуть кількість набраних учасником сертифікації балів за кожним критерієм оцінювання та їх загальну кількість;
ставитимуть відмітку про наявність/відсутність створеного учасником сертифікації е-портфоліо та завантаження його до веб-папки, створеної на одному з файлообмінників.
Висновок підписуватимуть усі експерти експертної групи.
Копію експертного висновку надаватимуть учаснику сертифікації одразу після того, як експерти її підпишуть.
Відтак Служба організує передачу експертних висновків усіх учасників сертифікації до Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
УЦОЯО протягом трьох робочих днів із моменту отримання відповідної інформації розміщує її в кабінетах учасників сертифікації.
Критерій Показник
Планує освітній процес із урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми.
Використовує педагогічні технології в освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.
Надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.
Організовує роботу учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (зокрема дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання.
Забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.
Демонструє позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями.
Застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності
Формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.
Розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу.
Забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них
Створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.
Мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, зокрема для їхньої індивідуальної роботи.
Використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей.
Забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів
Співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.
Долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей
Аналізує сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку.
Оцінює свою роботу на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного і особистісного зростання.
Бере участь у семінарах, тренінгах, майстер- класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.
Постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності