Ти поглянеш очима закоханими

В мою душу… Ні слів, а ні звуків…

І птахами серця наполоханими

Відірвуться, посиливши стукіт… 

Говорити не заборонено…

Та слова в повній тиші – зайві..

Світ глумився з нас перепонами…

А ми вистояли… У сяйві 

Під небесно-гарячими зорями,

Де земля заховалась в тумани,

Ми удвох повінчалися долями,

Один раз, і назавжди, коханий.