Ти поглянеш очима закоханими
В мою душу… Ні слів, а ні звуків…
І птахами серця наполоханими
Відірвуться, посиливши стукіт…
Говорити не заборонено…
Та слова в повній тиші – зайві..
Світ глумився з нас перепонами…
А ми вистояли… У сяйві
Під небесно-гарячими зорями,
Де земля заховалась в тумани,
Ми удвох повінчалися долями,
Один раз, і назавжди, коханий.