На розломі стою світів.
Серце стука прибоєм моря.
У любові - нема двох життів,
У любові - немає горя.
І магнітом тягне до краю,
Тиха гладь, потім знов штормить.
Ця токсичність - нас убиває.
Ця любов - на роки.
На мить.
Б'ється пташка крильми у шибку -
Так буває щораз у сні.
Ця любов не минає швидко,
Вона житиме морем.
В мені.
І ось так стою на розломі,
Вітер душу, вуста обпік...
Я люблю тебе. До судоми.
На сьогодні. Завтра.
На вік.