Ще так ніколи стяг не майорів,
Як вперше… Виграє блакитний колір…
Це сині очі прадідів, дідів
Поглянули на нас крізь час і болі.
Ще так душа не прагнула у храм
Розправити свої затерплі крила.
І ще ми так не заздрили дощам,
Які змивають бруд… з думок і тіла.
Ще так не бились голосно серця
Як зараз… Лиш почують звуки гімну…
І так ще не молились до Творця…
За нашу неподільну Батьківщину.