За лелечим гніздом - весна

За лелечим гніздом – весна

Напівзболена і солодка.

Забриніла в душі струна

Звуком зірваним і коротким.

Ох лелеки мої, лелечата

Де ж ваш клекіт – весняний спів?!

Принесіть до старої хати

Ніжні посмішки матерів!

Синім небом пливуть роки,

Білі крила цілують  дощем…

Чи то знову чиїсь батьки

Полетіли за вашим ключем?!

Полетіли і не спитали

Скільки буде ночей без сну!

Відлюбили своє, відспівали,

І лишили на пам’ять весну.

Скільки свічок згорить в молитві?

Запах ладану, втоми і мук…

Скільки діти загублять світла

В марних пошуках батьківських рук?!

За лелечим гніздом – весна,

Так любили її мама й тато!

Оживайте з пророчого сна

Ох лелеки мої, лелечата!