Рушниками заплетені вулиці…
Чути тихий сміх дітвори.
Жовч у жилах нарешті забудеться…
Добрий вечір, поліські двори!
Чорнобривці розсипались золотом,
Обіймає калина весну.
Скільки знищено, скільки прополото
В зачерствілих серцях бур’яну!
А хатини на вулицях білені
Топлять печі любов’ю й теплом,
Душі стомлені… Світом знесилені,
Йдуть зігрітись поліським селом.
Заспівали з дитячою вірністю
У два голоси – ліс і поля…
Пестить ноги забутою ніжністю
Масляниста поліська земля.