ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ 

З ТУРБОТОЮ ПРО СЕБЕ

Методи психологічного відновлення у воєнний і післявоєнний час 

Політика щодо психосоціальної підтримки співробітників 

Шаблон політики на робочому місці


Тримай «психологічну аптечку» 

Найпоширеніший наслідок війни – це стрес та його прояви. Стрес – це захисна реакція нашого організму й сигнал для нашої психіки про небезпеку. Без стресу ми були б вразливими й не здатними протистояти труднощам. Стрес може бути різного рівня й мати різні форми. Турбота про ментальне здоров’я включає ефективне управління стресом, щоб не допустити появу дистресу (емоційне виснаження, стресові розлади та поведінкові проблеми). Ми не можемо вплинути на появу стресової реакції та негативних думок, але ми можемо контролювати їх, щоб ефективно адаптуватися. Нижче наведені деякі поради, які допоможуть «триматися» і продуктивно жити в умовах війни. 

Усвідомлюй, що відбувається з твоєю психікою і приймай нову реальність 

На психологічному рівні є три основні ситуації, які можуть спричинити той чи інший рівень стресу під час війни. І всі ці ситуації пов'язані зі страхом.

Страх смерті. Це інстинкт самозбереження й потреба захистити себе і своїх близьких. Це природне відчуття, яке необхідне нам як на полі бою, так і коли ми чуємо сирену, вибухи або переглядаємо негативні новини. У таких ситуаціях страх смерті стає небезпечним лише тоді, коли набуває інших форм, як-от паніка, істерика, ступор, нервове тремтіння. Ці гострі стресові реакції не дають змогу швидко ухвалювати рішення й рятуватися або ефективно адаптуватися. Щоб знизити рівень стресу, варто використовувати дихальні вправи та техніки усвідомлення і фокусування (див. нижче).

Страх невизначеності/страх перед невідомим. Це потреба нашої психіки мати хоч якийсь контроль над ситуацією, тому виникає безліч різних запитань: Коли закінчиться війна? Навіщо вони нас вбивають? Чи буде ядерний вибух? Що на мене чекає завтра? І таке інше. Відповідей немає, тому виникає тривога. Для того, щоб знизити рівень цього стресу й не допустити розвиток психологічних розладів, необхідно усвідомити, ЩО ти можеш контролювати, а ЩО – ні. Щоб знизити страх невизначеності – треба визначитися, що ти можеш робити тут і зараз. Потрібен чіткий план дій як вдома, так і на роботі, інформованість і корисна рутинна діяльність. Важливо визначитися з тим, що і як ти можеш робити в умовах війни і знайти обґрунтування своїм діям.

Страх змін. В умовах війни – це потреба зрозуміти, як тепер з усім цим жити, як прийняти нову реальність. Зміни можуть супроводжуватися почуттям провини. В умовах війни це корисне й потрібне почуття, тому що воно підштовхує до особистої ідентифікації, допомагає бути корисним заради спільної мети. Проблеми настають лише тоді, коли почуття провини набуває хворобливого стану, тобто починає ніби «з’їдати» зсередини, з’являються постійні нав’язливі негативні думки про себе. Якщо їх не зупинити й не почати діяти, то втрачаються сили, настає апатія, виникає бажання сховатися, можуть з’явитися проблеми зі сном, роздратованість, головні болі тощо. Важливо вчасно помітити такі думки й дозволити собі сумніватися в них. Важливо вчасно помічати сигнали психіки й тіла та використовувати методи, що пом’якшують процес адаптації до змін. За потреби, вчасно звертатися по фахову допомогу.