Чи не час провести генеральне прибирання в своєму колі спілкування, очистивши його від токсичних людей, які підривають вашу впевненість у собі, зраджують вас і поширюють негатив?

Так, ми не можемо жити в повній ізоляції, оскільки ми соціальні істоти. Нам потрібні співчуття і позитивні стимули, щоб вижити в джунглях. Сьогодні ми поговоримо про десять типів токсичних людей, яких ви повинні виключити зі свого життя або, принаймні, намагатися уникати.

1. Ті, хто поглинає ваш час, як губка

Це можуть бути члени сім’ї або друзі, які віднімають ваш час, як грабіжники банків! Вони співають одну і ту ж пісню і звикли тільки брати, нічого не даючи взамін. Проте, дружба вимагає взаємних поступок.

Як тільки ви переконаєтеся в тому, що вони не хочуть допомагати або не можуть запропонувати вам необхідну підтримку взамін, то, можливо, прийшов час скоротити спілкування з ними до мінімуму або взагалі перервати з ними стосунки. Вони будуть витрачати даремно занадто багато вашого часу, якщо ви їм дозволите.

Проте, від членів сім’ї позбутися неможливо. Спробуйте кілька тактик, наприклад, вимикайте телефон в певний час дня чи попросіть їх дзвонити і відправляти повідомлення, тільки якщо в цьому дійсно є необхідність. Нам всім потрібно час від часу бувати наодинці з собою.

Я думаю, це дуже здорово – проводити час на самоті. Вам потрібно навчитися бути на самоті і не залежати від іншої людини, – Оскар Уайльд

2. Ті, хто критикує вас занадто часто

Немає нічого поганого в чесному, справедливому зворотному зв’язку. Але коли ви розумієте, що певні люди постійно виливають на вас шквал критики, можливо, прийшов час приймати заходи. Коли критика не є конструктивною, ви можете натякнути їм, що ваша дружба припиниться, якщо вони будуть продовжувати в тому ж дусі.

Ви також може сказати їм, що постійна критика не допомагає, а лише засмучує вас.

3. Ті, хто постійно зображує жертву

Це майстри звинувачень. Вони ніколи не беруть відповідальність за власні недоліки або помилки. Вони жертви, і в цьому, звичайно ж, не їхня вина! У всьому винні колеги або виховання, яке ніколи не давало їм шансу.

Таких людей потрібно уникати будь-яку ціну, щоб не опинитися втягнутими в їх гру звинувачень.

4. Ті, у кого негативне мислення

Такі люди поширюють негатив, немов заразну хворобу. Уникайте їх за всяку ціну. Вони намагаються затягнути інших в негативну спадну спіраль, в якій опинилися самі. Це люди, які завжди стривожені, стурбовані, песимістично налаштовані, пригнічені і багато скаржаться.

Вам потрібно позбутися від них, якщо ви хочете жити довше, оскільки позитивний погляд на світ додає роки до вашого життя. Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими з Єльського університету, позитивне ставлення до життя може продовжити його на цілих сім років.

5. Ті, хто втрачає своє самовладання і висмоктує вашу енергію

Це люди, які виснажують вас. Чому ви повинні терпіти їхні дурні, іноді дитячі пориви? У всіх нас бувають важкі моменти, проте нам необхідно вчитися контролювати себе. Дозволити людям випустити пару – це нормально, проте чому ви повинні терпіти випади в вашу сторону?

Запальні люди недорозвинені психологічно, їх емоційний інтелект коливається близько нуля, тому не потрібно, щоб вони були у вашому оточенні.

6. Ті, хто не проявляє ні співчуття, ні жалю

Вам не потрібні такі люди з тієї простої причини, що вони не здатні виявляти співчуття чи розуміння, коли ви найбільше в цьому потребуєте. У них спостерігаються проблеми з особистістю і проявляються нарцисичні схильності.

Вони не можуть поставити себе на місце іншої людини. А це ключ до соціальної взаємодії і здорової, етичної поведінки. Ось чому вам потрібно виключити їх зі свого кола спілкування.

Любов і співчуття – це предмети першої необхідності, а не розкоші. Без них людство не виживе, – Далай-лама

7. Ті, хто не відрізняється чесністю і бреше вам

Брехня – це не тільки слова, а й мовчання,- Адрієнн Річ

Припустимо, ви поділилися з людиною чимось таємним, а через час дізналися, що вона розповіла про це всім, кому могла. Ви злитеся і вирішуєте припинити дружбу. Однак нечесні люди можуть завдати шкоди і багатьма іншими способами, наприклад, збрехати про свої борги або про те, що у них проблеми на роботі. Вони також можуть бути нещирими і брехати вам про те, що вони думають про вашу поведінку, коли ви просите їх надати чесний зворотний зв’язок.

Ці люди можуть тільки зіпсувати дружбу, тому що довіра, щирість і чесність – найцінніші якості в будь-яких стосунках. Якщо вони роблять це, вони не гідні вашої дружби.

8. Ті, хто маніпулює і використовує вас

Є люди, які підтримують стосунки тільки заради вигоди, наприклад, познайомитися з вашою допомогою з якою-небудь впливовою людиною. Вони використовують плітки як зброю, і у них завжди є прихований план.

Маніпулятори знають, як отримати потрібну інформацію або виявити ваші слабкості, які вони потім зможуть використовувати проти вас. Вони будуть використовувати вашу щедрість і совість, рідко даючи щось натомість. Цих людей потрібно уникати, тому що вони використовують вас.

9. Ті, хто навмисно заподіює біль

У цих людей є ряд тактик і зауважень, які можуть бути дуже образливими. Це можуть бути ваші батьки, яким не подобається, як ви виховуєте своїх дітей, тоді як ваше виховання було далеко від ідеального.

Іноді люди роблять колючі зауваження, які змушують вас сумніватися у власній чесності, старанності або здібностях.

Ви не повинні миритися з образливими тактиками. Друзі та члени сім’ї, які їх використовують, підривають стосунки, замість того, щоб проявляти тепло, прихильність і підтримку. Саме тому від них потрібно позбавлятися.

10. Ті, хто перебуває у стресовому стані

Чи знаєте ви, що люди запрограмовані думати негативно, і вони завжди турбуються про безпеку, здоров’я і виживання? З антропологічної точки зору, це має сенс, оскільки за часів печерних людей життя було набагато жорсткішим, ніж зараз. Дивно, але цей вбудований стрес сьогодні як і раніше з нами. Саме тому, коли люди, які відчувають стрес, зустрічаються або телефонують нам, ми повинні бути готові протистояти їм.

І нестачі в цих людях немає, так як від 75% до 90% всіх випадків відвідування лікаря пов’язані зі стресом! Дослідження показують, що будь-який вплив стресу в довгостроковій перспективі буде впливати на наш мозок і продуктивність.

У нас достатньо власного стресу, тому немає необхідності спілкуватися з людьми, які постійно перебувають в стресовому стані. Щоб вижити, ми повинні дистанціюватися від них.

Багато хто вважає, що про старіння головного мозку першими говорять забудькуватість і зниження концентрації уваги.

Вимушена засмутити: це далеко не перші ознаки.

Перша ознака – наростаюча ентропія. Здавалося б, до чого тут поняття, яке ми ще у школі вивчали під час уроків фізики?

Все дуже просто. Ентропія, якщо відкинути складну наукову термінологію, це ступінь безладдя, якого прагне все на Землі. Подумайте самі: одяг зношується, будівлі усаджуються, дороги руйнуються.

Аналогічно з живими організмами. Найнеприємніше – починається ентропія абсолютно нешкідливо: з небажання дотримуватися режиму. Здавалося б, що такого, якщо дозволити собі стати на годину пізніше, пообідати у позаурочний час, лягти спати, коли заманеться? Але це лише початок руйнівного хаосу.

Мозок дуже швидко включається до цих «ігор». Озирнутися не встигнеш, як його структури перестають виконувати свої обов’язки. І першою реагує кора лобової частки, яка відповідає за адекватну оцінку інформації та прийняття рішень.

Те, що лобова частка не справляється зі своїми функціями, на жаль, помітніше з боку. Мова про «синдром Плюшкіна», який починається зі звичайного небажання наводити лад у будинку та позбавлятися старих речей. Незабаром до цього додається звичка тягнути в будинок все, що потрапить під руку.

І ось уже не будинок, а колекція бережно збережених речей «а раптом знадобиться», що мирно припадають пилом спочатку на антресолях, потім — на балконі, а невдовзі й зовсім займають весь життєвий простір. Одним словом – ентропія.

І якщо це ваша ситуація, саме час почати щось із цим робити:

Тому що, якщо її не перемогти, далі буде, як із цибулею: чим глибший шар, тим більше сліз.

До лобової частини приєднається лімбічна система, яка відповідає за наші реакції. І ось уже від м’якої, інтелігентної, приємної у спілкуванні людини, не залишиться й сліду. А натомість — агресивна фурія з огидним характером, якій навіть приводу не потрібно, щоб смертельно образитися чи влаштувати скандал. Чим, чим, а здоров’ям така людина навряд чи зможе похвалитися.

Найпрекрасніше, що в наших силах скласти пазл, що розсипався, і впоратися з ентропією. Лише, не даючи собі розслабитися і дотримуючись режиму дня. Так просто, і складно одночасно! Але це потрібно, якщо хочете зберегти мозок молодим, а тіло здоровим.

Зазвичай про поганий вплив друзів на людину говорять батьки в підлітковому віці. Дорослому видніше, як стороння людина ставиться до дитини, тому що дорослий має більше досвіду в комунікації. Але далеко не завжди можна з точністю визначити, коли друг у прямому сенсі тягне вас на дно.

Опишіть свої почуття

Головне завдання людини – вміти визначати свої почуття та емоції, називати їх і навчитися з ними поводитися. Коли ви проводите з людиною багато часу, прийняти негатив буває важко. Зазвичай ми намагаємося уникати негативних емоцій, адже вони неприємні.

Подумайте, як часто ви відчуваєте себе погано після спілкування з товаришем і що на це впливає. Можливо, після спілкування з ним ви відчуваєте втому або роздратування. Постарайтеся привласнити ці емоції.

Вас знецінюють і принижують

Знецінення не завжди очевидно, часто його майстерно маскують (свідомо або несвідомо)— наприклад, видають за турботу або занепокоєння за вас. Але ваші почуття і тіло не обдурять.

Пам’ятайте, надмірна турбота, яка більше схожа на насильство, часто таким і є.

Людина не повинна давати вам поради з приводу роботи, особистого життя та здоров’я, якщо вона говорить не з турботою про вас, а з осудом. Якщо людина жартує з вас так, як вам не подобається, принижує вашу гідність і не поважає вас, швидше за все справи погані.

Дії та слова друга не збігаються

У вчинках людини має простежуватися логіка. Чим більш передбачуваний ваш товариш, тим легше вам налагодити з ним контакт. Коли дії і слова не збігаються, на людину не можна покластися. Можливо, друг каже, що буде на вечірці, але не приходить. Іноді він спілкується з вами, а іноді пропадає.

Хороший товариш має бути стабільним у своїх проявах, таким чином формується довіра. Це не означає, що ви не сваритиметеся і дивитиметеся на ситуації по-різному, але цінність вашого спілкування полягає в тому, щоб знаходити шляхи вирішення конфлікту.

Емпатія – це здатність розпізнавати та відчувати емоції інших людей. Вона – це почуття співчуття до інших людей. Часто бути «емпатом» означає, що ви поглинаєте більшу частину болю та страждань оточуючих, і це може негативно вплинути на вас.

Якщо ви бували у кімнаті з негативною людиною, ви знаєте, наскільки токсичною може бути енергія. Навчитися не поглинати негативну енергію інших людей — це духовне вміння.

Ось 5 способів, як захистити себе від поганого впливу інших людей:

1) Пам’ятайте, що ви не можете догодити всім.

Якщо хтось скаржиться на вас, не намагайтеся сподобатися цій людині. Це тільки тягне з вас енергію, і змусить вас енергетично залежати від її думки.

Не всі любитимуть вас. Люди живуть на землі для іншої мети. Любіть насамперед себе — і ви створите силове поле, яке захищатиме вас від впливу думок інших людей.

Також пам’ятайте, що ви не можете змінити всіх. Не робіть це своєю місією. Іноді найкраще, що ви можете зробити – просто не поглинати енергію, яку люди проєктують на вас.

2) З обережністю запрошуйте у своє життя інших людей.

Ваше тіло, розум і безпосереднє оточення – це ваш храм. Кого ви запросите? Це відкрите запрошення? Чи повинні люди витирати ноги, перш ніж зайти, чи це нормально, якщо вони тягнуть бруд у вашу душу?

Якщо одного прекрасного дня ви даєте людині шматок хліба, вона проситиме буханець і наступного дня. Якщо ви дозволите комусь залишитися у вихідні, то вони спробують залишитися і на тиждень (або два!). Я колись думав, що моя дружина холодна і скупа до деяких наших сусідів. Як тільки я зрозумів, що вона просто поважає себе та свій дім, я оцінив її ставлення і прийняв його як своє власне.

Добре бути щедрим, але є тонка грань, якої треба дотримуватись, щоб вас не розтоптали. Навчіться говорити «ні» і нормально почуватися при цьому.

3) Припиніть звертати увагу на мудаків.

Паразиту потрібен господар, щоби вижити. Коли ви звертаєте увагу на когось іншого, ви даєте йому енергію. Енергетичні вампіри крадуть ваші думки, зменшуючи ваш енергетичний запас. Деякі люди будуть скидати на вас негативну енергію, а потім йти до наступної жертви.

Дружнє вухо, можливо, чудова річ, але є знову ж таки межа, яку ніхто не має права перетинати.

Можливо, інша людина виливає свої розлади на роботі, у стосунках або навіть успішні досягнення. Всі ці емоції можуть виснажити вас і змінити ваше життя не найкращим чином.

Любіть себе, зупиняйте людей або кажіть їм, що ви не готові слухати це прямо зараз. Так ви перестанете поглинати їхню токсичну енергію.

4) Дихайте на природі.

Виходьте на природу, медитуйте, відпочивайте, дихайте і займайтеся фізичними вправами. Рухайтеся подібно до метелика: м’яко, але швидко.

Дихання збільшує циркуляцію кровотоку по всьому організму і допомагає запобігти поглинанню енергії від людей, що вас оточують. Гуляйте з упевненістю в собі, піднімайте голову вгору і не дозволяйте нікому зіпсувати ваш настрій.

5) Візьміть на себе 100% відповідальність за свої думки та емоції.

Те, як ви почуваєтеся — на 100% ваша відповідальність. Всесвіт посилає у наше життя людей, щоб випробувати нас. Сприйняття нами себе сильніше, ніж сприйняття інших.

Ви не жертва, і ніхто не має влади над вами. Подумайте, як ваші думки чи очікування виявляються в ситуації, яка вас турбує. Що робити, якщо все залежить від вашого рівня терпіння, дратівливості чи співчуття?

Як тільки ви візьмете на себе відповідальність за свої реакції, ви поєднаєтеся з самим собою на більш глибокому рівні.

Наука захисту себе від енергій інших людей починається із любові до себе. Пам’ятайте, що ви гідні щастя та миру. Пам’ятайте, що це нормально, говорити “ні”, і ви самі автор свого енергетичного стану.

У ті моменти, коли ваш настрій падає до нижчої точки, ця людина перебуває просто в чудовому настрої. Ваші невдачі дозволяють заздріснику відчувати ілюзію переваги над вами.

Заздрість – це те, з чим ми стикаємося в житті досить часто.

Ось 12 ознак того, що хтось вам заздрить:

1. Він завжди намагається зруйнувати ваші плани

Щоразу, коли він бачить, що ви плануєте щось зробити, то докладає всіх зусиль, щоб все зруйнувати. Ця людина веде себе так, щоб роздратувати або засмутити вас, готова вона це визнати чи ні.

2. Він любить говорити про вас дурниці

Він постійно намагається вас принизити. Робить з мухи слона і буквально зі шкіри лізе, щоб демонстративно вказати на ваші недоліки.

3. Він виглядає щасливим, спостерігаючи за тим, як ви зазнаєте невдачі або сумуєте

Здається, що він дійсно стає щасливішим, коли ви чимось засмучені. У ті моменти, коли ваш настрій падає до нижчої точки, він перебуває просто в чудовому настрої. Такі стосунки не можна назвати здоровими.

4. Він вдає вашого друга, але його фальш занадто очевидна

Він прикидається другом тільки для того, щоб забруднити вас брудом. Ця людина любить розповідати про ваші помилки та проблеми іншим людям, але про гарні речі, які ви робите, не згадує. Вона зовсім не така добра, якою хоче здаватися.

5. Він завжди розповідає про свої досягнення

Він увесь час говорить лише про себе. Заздрісник намагається керувати всіма вашими розмовами, і про що б ви не говорили, він завжди знаходить спосіб перекласти розмову на себе.

6. Він намагається виставити вас нерозумною людиною

Він зауважує, коли ви робите щось цікаве або досягаєте нових для себе висот. Але при цьому заздрісник постійно намагається виставити вас людиною недвеликого розуму та невеликих здібностей. Самі ви можете пишатися своїми здобутками, але він ніколи не підтримає вас у цьому.

7. Він завжди підкреслює ваші помилки

Він завжди намагається зробити так, щоб ваші помилки стали відомі іншим. Якщо вийде, що ви будь-яким вчинком зробите гірше собі, він завжди помітить це і розповість про помилку знайомим. Ваші невдачі дозволяють заздріснику відчувати ілюзію переваги над вами.

8. Він схильний копіювати ваші дії

Коли заздрісник бачить, що ви щось робите, він намагається це повторити. Він постійно копіює вас, що може бути неприємним. Спочатку ви намагаєтеся заплющувати на це очі, але згодом його бажання повторювати ваші дії починають сильно дратувати.

9. Він спеціально дає вам погані поради

Ця людина здатна спеціально давати погані поради, щоб потім насолодитися тим, як ви зазнаєте невдачі. Адже він тільки й думає про те, щоб ви допустили якийсь промах, тому якщо у нього з’являється можливість направити вас хибним шляхом, він обов’язково скористається цим шансом.

10. Він робить хибні компліменти

Замість того, щоб бути чесним з вами, заздрісник бреше вам і робить псевдокомпліменти, щоб ви виглядали безглуздо. Збоку може здатися, що він говорить усе це з ввічливості, але насправді ця людина намагається нашкодити вам.

11. Він демонструє безпричинну ворожість

Він не любить вас і не приховує свого ставлення. Тим не менш, у нього немає причин не любити вас. Ви ніколи не робили йому нічого поганого, можливо навіть не знайомі з ним близько.

12. Він поруч, коли ви зазнаєте невдачі

Як тільки ви починаєте переживати чорну смугу, заздрісник виявляється тут як тут. Але якщо у вас у житті все добре, то можете навіть не чекати на нього, адже ваші успіхи йому як кістка в горлі.

Невдачі багато людей списують на поганий гороскоп, пристріт, а також на невпевненість у собі. Це далеко не єдині причини відсутності удачі в житті. Настав час дізнатися про найнезвичайніші джерела проблем.

У найпершу чергу постарайтеся зробити енергетичну чистку вашого будинку, адже в більшості випадків невдачі з’являються у тих, хто не стежить за чистотою і порядком в рідних стінах. Якщо наведення порядку не допомогло, спробуйте ознайомитися з іншими можливими причинами постійних проблем і невдач.

1. Невідповідність цілей і можливостей

Простіше кажучи, часом ми намагаємося стрибнути вище голови. Нам хочеться більше грошей, більше любові і найбільше, причому якомога швидше. Люди, які ставлять перед собою занадто амбітні цілі, в більшості випадків терплять фіаско. Те ж саме відбувається і з тими, хто занадто сильно поспішає. Само собою, про везіння тут не ітиме ніякої мови, тому що Всесвіт не може зробити неможливе. Щастить тільки тим людям, які ставлять перед собою посильні завдання і не дивляться на світ через рожеві окуляри.

2. Відсутність цілей як таких

У народі такий стан називається “хочу чогось, але не знаю чого”. Коли людина чітко розуміє, куди і навіщо вона рухається по життю, це формує правильні думки в її голові. Всесвіт зчитує ці думки і формує з них навколишню реальність. Якщо ж людина не має цілей. То в її житті переважає хаос і дисгармонія. Про удачу в такому випадку говорити точно не доводиться. У багатьох людей немає мети, але вони знаходяться в її пошуках. Такий варіант подій сприятливий, оскільки у людини є певне завдання і бажання. Удача піде за ними.

3. Недолік мотивації

Це вже не енергетична, а, скоріше, психологічна причина невезіння. Якщо людина не горить якоюсь метою і не має пристрасті в житті, удача набагато частіше буде обходити її стороною. Мотивовані люди, повні вогню в серці, рідко зустрічаються з чорною смугою в житті, оскільки труднощі для них — це лише дрібниця.

4. Токсичне оточення

Заздрісники — це величезна проблема для будь-якої людини. Намагайтеся ніколи нікому не пускати пил в очі. Не варто хвалитися і ділитися емоціями від перемог з тими, в чиїй доброті ви не впевнені на сто відсотків. У світі дуже багато заздрісних людей, а у деяких з них заздрість переходить всі можливі межі. Вони можуть почати робити вам гидоти. Саме тому краще не підштовхувати їх до подібної поведінки, приховуючи свої справжні досягнення.

Також токсичне оточення — це все ті люди, які змушують вас зневіритися в самих собі. Вони змушують вас думати, що ви чогось не вмієте або у вас не вистачить сил або ви не гідні кращого. Це дуже сильно б’є по настрою, мотивації і, як наслідок, удачі.

Ще токсичні люди — це енергетичні вампіри і маніпулятори. Це люди, які користуються вами, висмоктуючи всю вашу енергетику. Вони можуть діяти як з відкритою агресією і напором, так і приховано, що дуже небезпечно, адже багато попадаються на їх гачок і не можуть злізти з нього роками.

5. Ви боїтеся успіху

Страх успіху — це велика проблема для багатьох з нас. Багато людей просто бояться стати успішніше, тому що розуміють, що їм доведеться вийти із зони комфорту, щоб утримати цей успіх при собі. Будь-який страх, навіть такий прихований і неочевидний, призводить до проблем з удачею.

6. Мстивість

Також причиною невдач в житті може бути прагнення до помсти. Доля не любить простягати руку допомоги тим, хто не вміє забувати все погане і фокусуватися на добрих думках. Мстиві люди часто залишаються ні з чим, тому що помста повністю висмоктує з них всі сили.

Діти завжди просять про допомогу. Просто вони часто невміло подають “сигнали лиха”.

Ми ж ще не навчилися ці сигнали розпізнавати і реагувати, бо вважаємо, що краще боротися з наслідками.

Підліткам складно пристосуватися до змін

Підліткові проблеми – буллінг, баффінг, різні форми залежності – від інтернету до алкоголю і наркотиків, втеча до віртуального світу, на жаль, – це вже небезпечні симптоми, а не перші попискування пташенят.

Сучасні батьки самі не можуть розпізнати життєві і психічні проблеми дітей. Часто батьки, згадуючи своє, радянське дитинство, порівнюють своїх дітей з собою в тому ж віці або використовують методи виховання своїх батьків.

Те ж саме часто трапляється і з вчителями та іншим авторитетними людьми в житті дітей.

У наших дітей нові цінності, необмежені можливості, вони вільніші за нас, у них більше вибору. Але велика кількість варіантів накладає на них особливе психологічне навантаження, в якій роль батьків і соціуму стає важливою, як ніколи.

Проблеми часто починаються раніше, ніж ми припускаємо. Задовго до того, як психічні проблеми отримують фізичні прояви у вигляді жорстокості, алкоголізму, небезпечних ігор з собою і оточуючими, які ми любимо обговорювати з обуренням і натхненням.

З 11-12 років у дітей змінюються бажання, інтереси, поведінка, трансформується їхній внутрішній світ.

Підліткам складно пристосуватися до змін свого тіла і гормонального фону. Підлітковий вік (10-19 років) є вже унікальним періодом формування особистості.

Різноманітні фізичні, емоційні і соціальні зміни — жорстоке поводження, життя у бідності, погане виховання і погана освіта – роблять їх вразливими перед психічними проблемами.

Підлітки хочуть відрізнятися, намагаються себе ідентифікувати в житті, але суспільство і батьки постійно карають їх за це — вони дають абсолютно суперечливі сигнали: “Будь собою, але тільки не геєм, репером, товстим чи неслухняним”.

У підлітків набагато менше здатності до самоконтролю, тому ознаки порушень і відхилень можна помітити досить рано. Те, що відбувається, може іноді нагадувати ускладнену кризу перехідного віку, але виразність поведінкових порушень у підлітків набагато більша, ніж у дорослих.

Можливо, у вашої дитини психологічні проблеми, якщо у неї є такі ознаки:

• перепади настрою, різкі і мало пояснювані;

• ворожість, прагнення відмежуватися від батьків;

• віддаленість;

• дратівливість, агресія;

• зміни харчової поведінки;

• драматичні зміни зовнішнього вигляду;

• дивні зустрічі і “справи”, підозрілі нові знайомі;

• зникнення з будинку грошей і речей;

• безсоння, сонливість вдень;

• різке зниження успішності;

• падіння фізичної активності;

• втрата інтересу до звичайних або нових занять.

“Я у твої роки”

У цей період батьки і вчителі роблять головну помилку. Вони бачать перед собою сформовану у фізичному плані людину, але не усвідомлюють, що ця людина ще не стала особистістю, поки що не готова до самостійного життя і рішень.

Людський мозок завершує своє формування тільки до 20-25 років. Тобто психічно, це дитина зростом у 190 см. А батьки і суспільство вимагають від нього усвідомлених рішень дорослого, поведінки і відповідальності, вимагають бути дисциплінованим зрілим директором середнього бізнесу. Якщо ви не батьки Олександра Македонського, то вимагати чогось з такого підлітка ще рано. Його потрібно підтримувати, а не вдаватися до історичних екскурсів на тему “я у твої роки”.

Особливо важко позначається на дітях жорстоке ставлення. Такі діти схильні до агресії, низької самооцінки, вживання наркотиків у підлітковому віці.

“Мене теж били, і це виховало в мені характер” – тут теж недоречне. Такий метод виховав емоційно закритих батьків.

Психологічне насильство

Насильство залишається головним ризиком для психічного здоров’я підлітка. Це не тільки жорсткі методи виховання, знущання з боку однолітків і соціально-економічні проблеми. Величезної шкоди дитині завдає психологічне насильство вдома і в суспільстві, де репресивні традиції минулого століття нікуди не зникли.

Можна відучити батьків бити дітей, але дуже складно відучити від емоційного та інтелектуального знущання над дітьми, з метою зробити з дитини людину за своїм образом і подобою.

Стрес у підлітковому віці викликають такі речі — прагнення до більшої самостійності, бажання відповідати очікуванням однолітків, пошук сексуальної ідентичності, а також сучасні технології.

Наші діти намагаються впоратись з цим, як можуть.

Дрібні проблеми перетворюються у “синіх китів”.

Дитина прокидається одного ранку і не вирішує накласти на себе руки. Найчастіше це накопичений стрес і біохімічні порушення організму, про які не підозрює ні дитина, ні її батьки, чи близькі люди. Через агресію до оточуючих проявляється презирство до себе.

У ігноруванні цих проблем страшні реальні наслідки, коли вони перетворюються у “синіх китів”.

Ігнорування симптомів може призвести до суїциду. Самогубства є третьою причиною смертності у віковій групі 15-19 років. Спроба суїциду — це не симптом розладу психіки і не захворювання. Це практичний результат захворювань, які були проігноровані.

Якщо у дитини є психічні порушення, то жодні методи виховання вже не допоможуть. Половина всіх порушень виникають до 14-річного віку, проте такі випадки у більшості своїй не виявляють. Це залишається без лікування.

Переконайтеся, що у дитини немає ознак психічних розладів, що вона не страждає від депресії і тривожних розладів. Основні симптоми у всіх вікових груп схожі й з ними варто ознайомитись:

У моїй практиці батьки часто не звертаються за допомогою для своєї дитини, тому що бояться почути, що це вони в усьому винні, або що їм доведеться кардинально змінити підхід до життя і власні поведінкові стереотипи.

Гарячі лінії і служби підтримки корисні й необхідні.

Виговориться і знайти підтримку вже величезний крок вперед. Гаряча лінія може зняти гостроту у кризовій ситуації. Але на наступний день підліток знову прокинеться в тій же реальності, зі злим татом, жорстокими однолітками, байдужими викладачами.

Психічна травма триватиме. Особливу тривогу повинні викликати повторні звернення. Повторні епізоди це вже ознаки розладів.

Якщо у дитини вже є ознаки психічних порушень, то потрібна професійна і іноді лікарська допомога. Обов’язково. І за це, в першу чергу, відповідають батьки.

Підліток не може сам записатися до лікаря, оплатити послуги психотерапевта або визначити свій психічний стан.

Не слід обманювати і заспокоювати себе. Ні, не пройде, і не перебіситься. Психологічний стан підлітків і захист їх від негативних переживань і факторів ризику, які можуть позначитися на розвитку, це не тільки запорука їхнього щастя у підлітковому віці, але і їхнього фізичного та психічного здоров’я у дорослому житті.

Особливо важливо навчити підлітків справлятися зі стресом і важкими переживаннями. Інакше роль антистресу візьмуть на себе наркотики, алкоголь, агресія, онлайн ігри, особливо в сім’ях, де практикуються насильство.

“Якщо існує щось, що ми хочемо змінити в дитині, потрібно спочатку дослідити і подивитися, чи не є воно тим, що краще було б змінити в нас самих”. На жаль, це сказала не я, і можу лише погодитися з Карлом Густавом Юнгом.

Кожен із нас приніс у доросле життя дитячі травми. І ті, хто не тримав батьківської любові та уваги, виходять у доросле життя з порожнечею в душі. І починають шукати партнера, який би її заповнив…

Кожен хоче любити та бути коханим. Але не кожен може створити міцні стосунки. А хтось, навіть одружившись, страждає у шлюбі. Одні живуть і терплять (співзалежні стосунки, зради, приниження, аб’юз). Інші після одного невдалого досвіду закривають своє серце назавжди.

Проблеми є у всіх різні, але більшість мають ті самі психологічні витоки. І часто люди схильні шукати винних. Замість того, щоб звернути свій погляд усередину себе.

У маленької дитини немає власного фільтра, що добре, а що – погано. У її світі “як має бути” – дорівнює тому, як прийнято в сім’ї. Для малюка поведінка батьків є еталоном, навіть якщо вона завдає біль. Тому практично все, що ми відчували у своєму дитинстві, ми транслюємо на своє доросле життя.

Допустимо, у вас був добрий і люблячий батько. Але він був завжди недосяжний, бо багато працював. І швидше за все ви забрали з собою у доросле життя настанову: за увагу чоловіка треба боротися. Тому ви вибираєте одружених чоловіків або тих, для яких сім’я стоїть на десятому місці в списку пріоритетів.

Або, наприклад, ваші батьки рідко хвалили вас, були з вами холодні, критикували. А вам так хотілося любові, турботи та уваги! І ви постійно намагалися їх заслужити. Підлаштовуючись під вимоги та очікування дорослих. І ставши дорослою, у стосунках ви швидше за все вивертаєтесь навиворіт, тільки щоб стати для коханої людини найкращою. А у відповідь можливо вас лише використають.

Кожен із нас приніс у доросле життя дитячі травми. І ті, хто не придбав батьківської любові та уваги, виходять у доросле життя з порожнечею в душі. І починають шукати партнера, який би її заповнив… Який би любив, балував, захищав… Але саме тут і ховається пастка. Тому що чоловік або не відповідатиме вашим очікуванням, або ви не будете цікавити його. Тому що в стані болю та неопрацьованих травм ми можемо залучити у своє життя тільки такого ж травмованого партнера. А психологічно здорові зрілі чоловіки вибирають для спільного життя психологічно здорових зрілих жінок! Тому що їм не потрібна ваша Внутрішня Поранена Дитина, щоб її лікувати. Здоровий чоловік хоче піклуватися про здорову жінку. І йому не потрібна милиця, щоб на нього спертися, і не потрібна жінка, яку треба рятувати.

Тому єдиний шлях зустріти, а головне зацікавити такого чоловіка стати рівною йому: зрілою і цілісною, зціливши свою внутрішню дитину. Саме поранена внутрішня дитина терпить, догоджає, підлаштовується. На шкоду собі. Аби її любили. Саме вона вимагає, вередує, плаче, маніпулює, щоб її помітили, і щоб досягти свого. І доки вона не зцілена, саме вона керуватиме вашим життям!

Нам не дано повернути своє дитинство та пережити його заново. Але є діючі способи лікування дитячих травм. І це стане основою для щасливого особистого життя та благополучної родини, де пануватимуть розуміння, любов, вірність та довіра.

Про образу не раз сказано в психологічних статтях і книгах. Але люди продовжують і продовжують ображатися.

Особливо образа властива емоційно не дорослим людям і тим, хто знаходиться в залежності або співзалежності.

Чому саме так? І до чого це веде?

Образа = невідповідність поведінки оточуючих людей або світу моїм очікуванням.

Виходячи з цієї формули ми бачимо, що у людини є якісь очікування від іншого, від ситуації або від світу, тобто у неї є якась ПОТРЕБА, яку вона хоче задовольнити за допомогою зовнішніх сил (людей, світу).

Коли людина співзалежна або залежна, або психологічно не зріла – вона рідко розуміє свої потреби.

Швидше шукає сурогати на місце задоволення, як сліпе кошеня. Співзалежні більшою мірою схильні ображатися, так як взагалі живуть чужими потребами, почуттями і життями, а свої ж ПОТРЕБИ нікуди не діваються…. Але не розуміючи їх, і не вміючи їх задовольняти самостійно – вони чекають від інших.

Природно, ці очікування більшою мірою не виправдовуються, так як об’єкт, який обраний для задоволення потреби зовсім не може її задовольнити. Парадокс полягає саме в цій грі в квача за ілюзією, що якщо дуже старатися то і козел дасть молока.

Давайте подивимося на прикладі метафори з їжею:

Якщо ви, наприклад голодні і вам дають для задоволення вашої потреби невідомий продукт. Ви берете його в рот, і відчуваєте гіркий смак. Що будете робити?

Виплюнете звичайно, так? Природна реакція з дитинства – випльовувати гірке. І задовольните потребу іншим способом, з’їсте щось інше, більш смачне, адже ви розумієте, що ви голодні.

А, якщо ви не усвідомлюєте свою потребу, то ваші відчуття зламані з дитинства, ви живете чужими почуттями і бажаннями. Потреби, навіть не усвідомлювані, все одно задовольняти потрібно (в прийнятті, любові, значущості, повазі та інше) і об’єкт, від якого ви підсвідомо чекаєте, що він їх задовольнить – ваші очікування не задовольняє (хоча в вашій голові точно ПОВИНЕН), то ЩО?

Виникає образа… Пам’ятаєте, як це відчувається в тілі? Комок в горлі, гіркий смак… Так?

І що ж ви робите з цим? Ковтаєте?

Якщо ви психічно здорові і хочете далі жити, то ні.

А якщо ТАК, то регулярно отруюєте себе (як невідомою гіркою їжею) в надії, що цей об’єкт ЗРОЗУМІЄ і все ж задовольнить вас так, як ви чекаєте. Руйнується ваш гормональний фон, тіло, розум, емоції… А ви настирливо надієтесь…

Хіба це можливо? Гіркий продукт не стане солодким, як не крути…

Можливо, пора усвідомити свою потребу і знайти інший спосіб її задоволення?

А образу краще виплюнути, щоб ваше здоров’я було в порядку!

Існує поширена думка про те, що, дізнавшись улюблений колір людини, можна зрозуміти, яка особистість перед вами знаходиться.

Зазвичай класифікація досить банальна: якщо людина віддає перевагу яскравим кольорам – вона легко збудлива, експресивна і дуже емоційна. Люди, які оточують себе спокійними, пастельними відтінками, чомусь автоматично зараховуються до когорти спокійних і умиротворених тихонь.

Насправді можна знайти свій дзен у будь-якому кольорі. І заперечувати, що колірні уподобання можуть наблизити вас до розгадки характеру людини, не варто.

Але це не означає, що “промовистими” можуть бути лише улюблені кольори. Ми розповімо, що говорить про людину колір, який їй не подобається.

Багато чого про характер людини може розповісти колір, який здається їй не привабливим. Вона може уникати його усвідомлено з естетичних міркувань, або виключати зі свого оточення, покладаючись на особливості характеру.

Дослідник Кей Сі Джонс наводить у своїй книзі Fortune Telling. Book of Colors (Пророцтва долі. Книга кольорів) наводить таку класифікацію:

Рожевий колір не люблять люди за вдачею зухвалі та амбітні. Він обмежує їх уяву, тому що навіює на них якщо не тугу, то підозріле умиротворення, при якому функціонувати таким особам у звичному режимі стає вкрай складно.

Пурпурових відтінків уникають відмінні планувальники, які, втім, прагнуть уникати проблем замість того, щоб йти до їх вирішення. Емоційні пориви чужі таким особам.

Червоний зі свого життя виключають невпевнені в собі люди, які ніколи не лізуть на рожен. Вони гостро потребують спокою і болісно реагують навіть на найменші зміни в їхньому звичному затишному світі.

Жовтий колір нервує практичних, важких на підйом людей. Легковажність, яку для них символізують жовті відтінки, насторожує і навіть лякає їх. Зі свого повільного і розміреного життя вони виключають його, як щось зовсім чужорідне.

Блакитні відтінки насторожують “самотніх вовків” – замкнутих, зовні беземоційних та потайливих особистостей з глибоким внутрішнім світом. Який, проте, не дано побачити практично нікому. Кумедна особливість – у роботі такі люди страшенно розсіяні.

Помаранчевий – заборонений колір для тих, хто боїться критики і некомфортно почувається практично з усіма в цьому світі, за винятком вузького кола найближчих друзів. Велике скупчення людей та їх оцінне судження навіює таким особистостям цілком відчутну паніку.

Зелений колір – табу для запальних та волелюбних людей, які люблять зміни та з легкою зневагою ставляться до суспільних норм. Навіть якщо їхня спрага протесту виходить за межі пристойності.

Відтінки синього не приваблюють людей від природи тривожних та неспокійних. Однак гірше синього кольору для таких осіб – рамки та умовності. Вони готові на будь-які дурниці, аби довести світові, що вони вибирають, як грати в гру під назвою життя.

Фіолетовий не подобається холеричним реалістам, які далекі від творчих та душевних поривів. Або, принаймні, живуть, пригнічуючи це в собі, тому що бояться здатися слабкими і наївними.

Чорного кольору уникають люди довірливі та за вдачею оптимістичні. Для них чорний – синонім страху у будь-яких його проявах, він заважає їм заплющувати очі на проблеми навколишньої дійсності.

Сірий не до вподоби мінливим особам, які постійно перебувають у пошуку – себе, нових знайомств, захоплень та пригод. Нейтральність сірих відтінків нагадує їм, що одного разу їм все ж таки доведеться зупинитися. І це лякає їх найбільше.

Білий колір навіює тугу і зневіру на тих, хто в хаосі та бардаку почувається, як риба у воді. Чим більший сумбур у житті цих людей, тим їм комфортніше. Вони мешкають навіть не одним днем, а одним моментом. В якому для білого просто нема місця.

У сильних людей здорові звички. Вони управляють своїми емоціями, думками і поведінкою способами, які налаштовують їх на досягнення успіху. Дізнайтеся, що не роблять сильні люди, щоб у вас з’явилася можливість стати хоч трохи морально сильнішим.

1. Вони не витричають даремно час, шкодуючи себе.

Морально сильні люди не сидять склавши руки, відчуваючи себе винними в чомусь або гризуть нігті переживаючи про те, що інші подумають про них. Замість цього вони беруть на себе відповідальність за свою роль в житті і приймають той факт, що життя не завжди легке або справедливе.

2. Вони не втрачають владу над собою.

Вони не дозволяють іншим керувати ними, і вони не дають комусь влади над собою. Вони не говорять фраз на кшталт: “Мій бос змушує мене погано себе почувати”, тому що вони розуміють, що переживають ситуацію своїми власними емоціями, і вони самі вирішують, як реагувати.

3. Вони не тікають від змін.

Морально сильні люди не намагаються уникнути змін. Замість цього вони вітають позитивні зміни і готові бути гнучкими. Вони розуміють, що зміни неминучі, і вірять в своє вміння пристосовуватися.

4. Вони не витричають енергію на те, чим не можуть управляти.

Ви не почуєте від морально сильної людини скарги на втрачений багаж або пробки. Замість цього вони зосереджуються на тому, чим вони можуть управляти. Вони визнають, що іноді єдиною річчю, яку вони можуть управляти, є їхнє ставлення до подій.

5. Вони не намагаються сподобатися всім.

Морально сильні люди визнають, що вони не повинні подобатися всім і весь час. Вони не бояться сказати “ні” або заперечити при необхідності. Вони прагнуть бути добрими і справедливими, але можуть бути жорсткими з людьми, які зробили їх нещасними.

6. Вони не бояться йти на усвідомлений ризик.

Вони не беруть на себе необачні або дурні ризики, але не бояться брати на себе ризики обдумані. Морально сильні люди проводять деякий час, зважуючи ризик і вигоду перш, ніж прийняти важливе рішення, і вони ретельно збирають інформацію про потенційні втрати перш, ніж почати діяти.

7. Вони не зациклюються на минулому.

Морально сильні люди не витрачають даремно час, думаючи про минуле і про те, що все могло б бути по-іншому. Вони визнають своє минуле і виносять уроки з нього. Однак, вони не переживають знову і знову невдалі моменти і не згадують дні слави. Замість цього вони живуть сьогоденням і будують плани на майбутнє.

8. Вони не роблять одні й ті ж помилки кілька разів.

Морально сильні люди беруть на себе відповідальність за свою поведінку і вчаться на своїх минулих помилках. В результаті вони не повторюють помилки багато разів. Замість цього вони йдуть далі і приймають кращі рішення в майбутньому.

9. Вони не заздрять успіхам інших людей.

Морально сильні люди можуть оцінити і порадіти успіхам інших людей в житті. Вони не заздрять і не відчувають себе обдуреними, коли інші перевершують їх. Замість цього вони визнають, що успіх досягається важкою роботою, і вони готові наполегливо працювати для досягнення власного успіху.

10. Вони не здаються після першої нвдачі.

Морально сильні люди не розглядають невдачу як привід, щоб здатися. Замість цього вони використовують невдачу в якості можливості зростання і поліпшення. Вони готові продовжувати пробувати, поки не доб’ються свого.

11. Вони не бояться самотності.

Морально сильні люди можуть перебувати на самоті, і вони не бояться тиші. Вони не бояться бути наодинці зі своїми думками, і вони можуть використовувати час просто, щоб збільшувати продуктивність. Вони насолоджуються своєю власною компанією і не залежать від інших людей, друзів, стосунків і розваг, а можуть бути щасливі на самоті.

12. Вони не думають, що весь світ їм щось винний.

Морально сильні люди не відчувають себе наділеними правом на все в цьому житті. Вони не народилися з усвідомленням того, що інші будуть піклуватися про них або що світ повинен дати їм щось. Замість цього вони шукають можливості, засновані на їх власних перевагах і можливостях.

13. Вони не чекають миттєвих результатів.

Морально сильні люди не чекають миттєвих результатів, вони старанно працюють над над поліпшенням стану їх здоров’я або відкриттям нового успішного бізнесу. Замість цього вони використовують свої навички і час для кращої з їх можливостей і розуміють, що реальні зміни вимагають часу.

1. Самостійно їсти.

Звичайно, батькам набагато простіше та чистіше нагодувати дитину самим.

Але ж навчитися тримати ложку, донести, не проливши і не впустивши і, нарешті, відправити всю цю «смаковину» в рот – вимагає немислимих сил і терпіння, які дитина вкладає в цей процес добровільно.

Забороняючи їсти самостійно, ми присікаємо на корені не лише перші уроки зосередженості та посидючості, а й можливість відчути себе великим, як мама та тато, відчути впевненість у своїх силах – «я можу сам». Без втрат не обійтися, але хіба забруднена футболка може зрівнятися зі стараннями маленького героя?

2. Допомагати вам.

Як часто ми чуємо «Постав, проллєш», «поклади, впустиш» і т.д. А за пару-трійку років: «Він нічого не хоче робити!». Вічний страх батьків, що дитина завдасть зайвого клопоту. Малюкові важливо почуватися потрібним, зауважте, з яким ентузіазмом він витягуватиме білизну з пральної машинки, поливатиме квітку або митиме свій столик.

Ще важливіше отримати похвалу від мами і знати, що від неї теж багато залежить. Завжди кличте дитину на допомогу, виділіть їй один-два посильні обов’язки і частіше кажіть, що вам без неї не впоратися.

3. Малювати фарбами.

На жаль, не всі дають своєму юному художнику розбіг для фантазії. Відмовки стандартні – забрудниться, помалює стіни, наїсться хімії. Все це можна звести до мінімуму, якщо вибрати місце, яке легко відмити, зняти одяг чи одягнути той, який не шкода, дати нетоксичні фарби.

Творчість – особливо малювання – не просто розвиває уяву, це виплеск емоцій у правильній формі, пізнання сущого і відображення внутрішніх переживань малюка. Малюйте разом та розгадуйте своє чадо через його малюнки.

4. Роздягатися вдома.

Дуже часто діти скидають із себе одяг, а ми переживаємо, що змерзне в ноги та захворіє. Не варто зводити батьківські переживання до параної. За пів години, які дитина побігає голяка або босоніж у теплій кімнаті, захворіти вона не встигне. До того ж, це природне бажання відпочити від одягу.

А якщо вірити досвіду батьків, які гартують своїх дітей, не перевантажене зайвим одягом тіло малюка легко і охоче йде назустріч вимогам розумового порядку. Це із боку психології. А з погляду фізіології, можна сказати про закон згортання функцій за непотрібністю, тобто організм дитини перестає боротися і «виживати», якщо зовнішні фактори не стимулюють цей процес.

5. Пищати, кричати, бігати і стрибати вдома.

Тобто, іншими словами, активно висловлювати свої емоції. Для дитини це і своєрідна гра, і спосіб розслабитися і виплеснути енергію, особливо якщо йдеться про рухливих та темпераментних дітей. Не намагайтеся переробити ваше чадо, звичайно, пояснювати та виховувати потрібно, але все це має працювати у суспільстві, на вулиці, у лікарні чи дитячому садку.

А вдома дозвольте бути дитині такою, якою вона є. Де, як не вдома, це можливо? Згадайте дитинство та спробуйте запищати разом із сином чи донькою – веселий вечір вам забезпечений.

6. Лазити по спортивних комплексах на вулиці.

На дитячому майданчику тільки й чути «впадеш», «забруднешся», «не лізь», «не бігай». По-перше, ніколи не говоріть дитині під руку, а по-друге, подумайте, що набагато простіше навчити її правильно залазити сходами, скочуватися з гірки і висіти на кільцях, ніж постійно зупиняти.

У дітях ще сильний дух пізнання по горизонталі та вертикалі, вони нічого не бояться, вони на відміну від їхніх старіючих батьків сповнені енергії та сил, і повірте, що рано чи пізно ваш малюк влучить момент і таки залізе на заборонену гірку. Хіба не краще запобігти неприємним результатам? До того ж спритній і «легкій» дитині завжди простіше пристосуватися до життя.

7. Гратися із водою.

Тут знову все банально – батьки переживають, що діти влаштують справжній потоп. Звичайно, можуть влаштувати, тому приготуйте все для прибирання та сміливо вмикайте воду. Обов’язково поясніть дитині зону, в якій вона може виливати, переливати та плескатися. Не чекайте, що вона зрозуміє це з першого разу.

Проконтролювати процес просто – приєднайтеся до пізнавальної гри, візьміть різні ємності, ложки, кухарі. І ви побачите сяюче обличчя маленького чарівника. Ігри з водою – це невичерпне джерело знання та щастя!

8. Торкатися та розглядати речі, які можуть зламатися.

Якщо зламана річ не небезпечна – не сваріть дитину, якщо вона раптом щось зламала. Аналітичний розум багатьох дітей просто вимагає «знайти істину» і розібрати по гвинтику цікаву річ. Якщо предмет може бути небезпечним – наприклад, розбита чашка, не намагайтеся негайно відібрати. Краще розкажіть, чому нею не можна гратися і що може статися.

Дитині потрібно не так кинути, як доторкнутися, просто дозвольте їй це і побачите, що після вашої розповіді вона сама поставить чашку на стіл. Діти набагато тямущіші, ніж ми про них думаємо. А якщо чашку все ж таки зберегти не вдалося – поясніть на цьому наочному прикладі про небезпеку поранення.

9. Висловлювати свою думку.

Начебто сьогодні ми всі досить грамотні і знаємо, що дитина – це повноцінна особистість зі своїми думками, бажаннями та примхами. Але часто в пориві емоцій у нас все-таки виривається – “що ти розумієш”, “я краще знаю, що тобі потрібно”, “бо я так сказала”.

По-перше, не факт, що ми праві у своїх переконаннях, а, по-друге, пам’ятайте, що для дитини це не аргумент. Розмовляйте з нею на рівних, не лінуйтеся пояснювати і постійно спілкуватися, прислухайтеся до вашого малюка, і побачите, як швидко ви опинитеся на одній хвилі.

10. Дивитися мультики.

Сучасне телебачення бажає кращого, це факт. Але для дитини, особливо яка відвідує дитячий садок, дуже важливо бути в курсі того, про що говорять однолітки. Події чергової серії мультсеріалу для дітей – це те, що для нас щоденні новини.

Заборони можуть спровокувати у дитині замкнутість. Підберіть ті мультфільми або окремі серії, які ви вважаєте за прийнятні. Дивіться їх разом із дитиною, обговорюйте та розповідайте приклади з життя.

Ці 10 фраз діти повинні чути від батьків якомога частіше. Вони допоможуть їм в майбутньому бути сильнішими, добрішими, відповідальнішими і впевненішими в собі.

1. Я пишаюся з тобою!

Батьки допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Тут головне – повне прийняття і підтримка. Коли ви говорите дитині, що пишаєтеся нею, вонарозуміє, що зробила все правильно. Навіть якщо прикладені зусилля на даному етапі не принесли перемоги. Надалі дитина не буде боятися домагатися своїх цілей, незважаючи на перешкоди і поразки.

2. У тебе вийде

Ваша задача – дати зрозуміти дитині, що їй під силу впоратися з будь-якими труднощами. Заохочуйте її ініціативу і не забувайте вселяти в неї надію на краще і впевненість у своїй перемозі.

3. Я завжди поруч з тобою

Ви повинні дати зрозуміти дитині, що підтримаєте її, не дивлячись на будь-які обставини. Така підтримка надихає. У майбутньому дитина не буде бояться невдач і помилок, які неминуче наздоганяють кожного. Адже вона знає, що ви підставите своє плече в будь-який момент.

4. Я радий (а) тебе бачити!

Постійна критика і нотації перетворюють дитину на полохливого звірка, нездатного приймати самостійні рішення. Коли наступного разу ваш малюк принесе зі школи погані оцінки, не поспішайте критикувати його. Просто видихніть і зрозумійте, як, насправді, раді бачити його. Це дуже важливо.

5. Ти – особливий

У кожної дитини є свій талант. Хтось гарно малює, хтось співає, у когось відмінне почуття гумору. Не соромтеся говорити дитині про її чесноти. Знаючи свої сильні сторони, їй буде простіше знайти себе в дорослому житті.

6. Розкажи докладніше!

Коли дитина приходить з дитячого садка або школи, емоції переповнюють її. Дитині так хочеться поділитися ними з вами. Знайдіть час і вислухайте її. Замість чергового «угу», попросіть малюка розповісти детальніше про минулий день. Ваша щира зацікавленість дасть дитині зрозуміти, що вона для вас не байдужа.

7. Пробач мене

Дуже важливо, щоб батьки вміли визнавати свої помилки і просити вибачення у дитини. Але робити це потрібно щиро, а не з почуття обов’язку. Коли дитина бачить перед очима такий приклад, вона сама не боїться проявляти турботу і чуйність по відношенню до інших.

8. Ти сама зробила це!

Батьки люблять вживати займенник «ми» відповідно до свого чада: «ми поїли», «ми вже ходимо в садок» і т.д. Така поведінка гальмує психологічний розвиток дитини. Дуже важливо давати дитині відчуття власної самостійності, щоб в майбутньому вона могла спиратися тільки на себе.

9. Ніхто не ідеальний

У світі не існує ідеальних людей. Будь-яка людина миє припуститися помилки. І чим швидше дитина зрозуміє це, тим краще. Їй буде набагато простіше приймати себе з усіма своїми недосконалостями.

10. Я люблю тебе!

Навіть якщо для вас це цілком очевидно, вам потрібно частіше говорити про свої почуття дитині. Навіть якщо вона завинила і зробила якусь дурницю, то повинна бути впевненою, що ви все одно любите її. Ці три чарівних слова окриляють і спонукають дітей прагнути до чогось більшого.