Підземні джерела - історична пам'ятка минувшини

Підземні джерела – історична пам'ятка минувшини

Що за надбудова стоїть над річкою Південний Буг?

Ще й понині стоїть надбудова на скелях, де дзюркоче підземне корениське джерело, як історичний доказ  його існування. Його руйнували в різні часи, але воно постійно відроджувалося. Остання надбудова, зроблена руками сучасних жителів над цим святим прадавнім підземним джерелом датована 1921 роком. Різномовні тлумачення української дефініції «Джерело́» аргументовано доводять науковці: «це природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню підземних вод під впливом земного тяжіння або гідростатичного тиску». Таким історичним артефактом є стародавнє підземне джерело, води якого й нині збігають зі скель І (першої) половини сучасного мікрорайону Велика Корениха міста Миколаєва і підживлюють води річки Південний Буг у вигляді природнього корениського водоспаду.

Дзюркоче в скелі кришталеве джерело

Збігає клекотом в блакитні води Бугу

Воно віками напувало все село

По сивій давнині справляє тугу.

Цілюще джерело й в осінній листопад

Зі скель збігає, граючись в зорі ранковій

Чарує всіх наш корениський водоспад

Купаючись у цій красі казковій

А на світанку надбудова ожила

Магічні очі дивляться на Дніпро–Бузькі води

Приваблюючи всіх до водоспаду й джерела

У дні ясні  й часи негоди

Валентина Бабійчук (Запорожець)

Які спогади старожилів колишнього села Велика Корениха?

Старожили пригадують, як щодня ходили по чисту джерельну воду до цього джерела у будь-яку пору року, у будь-який час доби. Доказом цього є спогади нашої мами Валентини:  «у дитинстві, в 1960-1970 роках, ми з сестрою Тамарою та мамою Марією, щодня поспішали до цього джерела. Іноді з нами також приходив тато Григорій та брат Микола. Тоді ми по вінця наповнювали  відра джерельною водою. Відра весело гойдалися на перекинутих через плече вигнутих деревˊяних коромислах з крючками на обох кінцях. А у нас грайливо плескалася вода у маленьких відерцях та бідончиках. Спускаючись по балках та ярах, поміж городами, що розкинулися над річкою Південний Буг ми весело щебетали і не помічали, як швидко спливав час відведений на дорогу».

До недавніх часів для жителів цього мікрорайону підземне джерело було «соком життя» – головною водною артерією, необхідним джерелом існування.

Чи можна нині вживати цю джерельну воду?

Після втручання у природу людського фактору, вода стала непридатна для споживання, що підтверджували аналізи останнього забору води з джерела. Вода має солонуватий присмак, насичена важкими металами та іншими шкідливими хімічними домішками, які з часом проникли до цього водяного рукава з міського звалища сміття. І ще додалися до нього домішки трупної отрути зі старого місцевого кладовища (некрополю).  

Чи можна доторкнутися до природнього дива?

Тепер ми можемо лише подумки торкнутися стародавньої історії, яку зберігають ця земля і вода й понині. Ось ці схили, скелі, пагорби, Корениська балка-левада й глібока, степові чорноземи, джерельні й чисті води сучасної річки Південний Буг зберегли знання і затаїли пам'ять про початки наших днів та нашого коріння. У будь-яку пору року джерело невтомно збігає до прадавньої річки Південний Буг, ніби справляючи тугу за давніми часами, за тим гомінким людом, який постійно біля нього збирався. Воно ніби шепоче: «я жива історія твоя, бережи мене…»

Як сучасники дбають про рідний край?

А поки влада вагається виділяти кошти на реалізацію надзвичайно цінних проєктів, то у 20-х роках ХХІ ст. Олександр Міщенко, власноруч облаштував навколо цього джерела купальню, де можна скупатися у джерельних водах, оскільки й донині жителі цієї місцини вірять у цілющі властивості цього джерела.

До того ж її мешканці власноруч, за власні кошти проводять суботники біля річки Південний Буг (прибирають, висаджують дерева, встановлюють лавки і столики для відпочинку, встановлюють дитячі площадки тощо). Ми Вами пишаємося і дякуємо Вам за найвищі людські цінності –  не байдужість, чуйність, піклування повагу і збереження  історії рідного краю!

Сюди, до струмочків, ми часто приходили всією родиною, щоб знову почути  про минуле і сьогоднішнє буття, помилуватися краєвидами, а також розповісти своїм дітям і онукам про це джерело з водоспадом, про історію рідного краю. А також приходили учні місцевої школи зі своїми вчителями та батьками на екскурсію. Ще й досі, не лише корінні жителі цього мікрорайону, а й мешканці всієї округи йдуть до джерела, але вже не напитися чистої води, а лише доторкнутися до природнього дива, додати енергії, або сфотографуватися.

Часто можна тут побачити місцеву худобу, яка приходила до цього джерела, щоб затамувати спрагу. А поруч – розкидані пляшки, целофанові пакети, сміття. Це вже «артефакти» нашого ХХІ століття. Сором і сум нашої культури. Побачивши таку картину стискається від болю серце і приходять думки: «чому не цінимо ми те, що дарує людству природа? Адже підземні джерела є історичними пам`ятками минувшини».

Де популяризували корениське джерело і водоспад?

Одночасно в мережі Інтернет з´явилася низка статей про реконструкцію природнього джерела і поєднання його з єдиним природнім водоспадом. А саме: в інтернет-виданні «Мой город» – стаття від 31.08.2020 «В Николаеве хотят облагородить уникальный водопад в районе Большой Коренихи», на сайті NK Nikolaev24. com.ua – стаття від 31.08.2020 «Спрятаться за водопадом – в Николаеве может появиться новая туристическая локация», на сайті Novosti-N.org – стаття від 31.08.2020 р. «В Николаеве планируют открыть арт-пространство для туристов «Казкове Джерело», у міській газеті «Вечерний Николаев» – стаття від 01.09.2020 «Детский писатель хочет облагородить коренихский водопад», у незалежній інформаційно-політичній газеті Миколаївської області «Южная правда» – стаття від 10.09. 2020 р. «В Николаеве автор идеи «Сказочного родника» рассказал о своем проекте», в YouTube розміщено зустріч ведучого передачі «Добрий вечір» від 02.09.20 р. на тему «Євген Погорєлов про миколаївський водоспад» та в інших джерелах.

На чому зосередив увагу Євген Погорєлов?

«Родзинка» даного водоспаду в тому, що «він бере свій початок зі стародавнього джерела, якому більше 400 років, а надбудова над ним зроблена руками жителів цього містечка близько 100 років».  Тому реалізація ідеї проєкту Є. Погорєлова «дасть цьому об'єкту не тільки «друге життя», а й буде гідним подарунком до сторіччя надбудови над ним.  Питна вода з джерела  злегка солонувата на смак та потребує очищення».

 Євген Погорєлов пояснив, що «ідея не лише в тому, щоб залучити в це місце сотні людей, а зробити його зовнішній вигляд гідним самого місця. Ми хочемо побудувати оглядовий напів-круглий майданчик на воді – місце стане відмінною локацією для фотосесій. З цього місця потрібно зробити «туристичну Мекку» не тільки для миколаївців, але і для всіх приїжджих і гостей. Ми розмістимо альтанки, тераси, лавки», – розповів Погорєлов.

На сайті Новости N від 31.08.2020 р.,  у статті «В Николаеве планируют открыть арт-пространство для туристов «Казкове Джерело».  Зазначалося: «у рамках проєкту планують зробити великий водоспад, метрів 7–8. На воді буде побудовано оглядовий майданчик, де можна буде фотографуватися».

Як можна дістатися до джерела і водоспаду?

Дістатися до «Казкового джерела», можна буде на річковому трамвайчику. Представник компанії «Річкові трамвайчики» Артем Юлевіч пояснив: «до джерела вже розроблений повноцінний маршрут. Водоспад ми відкрили для себе чотири роки тому. Ми регулярно сюди приїжджали, прибирали. Розчистили дно, щоб підходити до джерела катером. Ми готові сюди налагодити маршрут з будь-якої точки міста і возити сюди людей на наших катерах»

Дійсно до джерела зручно припливати по річці Південний Буг пароплавом, катером, річковим трамвайчиком тощо. Також можна під'їхати на автомобілі, автобусі, мотоциклі, мопеді, велосипеді, пройти пішки по вулиці Ізмаїльська через мікрорайон Велика Корениха міста Миколаєва.

Неодноразово мешканці цієї місцини та миколаївська громадськість зверталися до влади з проханням реконструкції «Корениського джерела», поєднання його з природним корениським водоспадом для збереження історичної минувшини, розвитку туризму й активного відпочинку, але вже давно минула ювілейна дата надбудови над джерелом, а вищезазначений проєкт залишився не реалізованим. Проте,  до самого джерела вже прокладено сучасну асфальтовану дорогу.

Певно тому пересічні мешканці цього мікрорайону Велика Корениха м. Миколаєва  і автори цієї статті пропонують громадські ініціативи, а саме: 

ü Реалізувати проєкт «Казкове джерело»

ü Поєднати підземне джерело з корениським водоспадом єдиною інфраструктурою: відновити надбудову, прокласти сходи від річки Південний Буг (водоспаду) по скелі до надбудови підземного джерела, зробити сучасну фото зону.

ü Висадити зелений парк із розарієм та встановити біля нього на скелях лави для відпочинку.

ü Побудувати поруч сучасний супермаркет (АТБ) з підˈїздними дорогами, сучасними тротуарами та баром-кафе для відпочинку

Це дає можливості:

а) розвивати товарообіг не лише в мікрорайоні, а й за його межами, створивши середовище для придбання в супермаркеті необхідних речей і сувенірів, наповнюючи фінансами казну громади;

б) створити умови для відпочинку на терасі магазину з видом на річку Південний Буг (бар-кафе), чи посмакувати смачними обідами й різними смаколиками, чи розважитись (Інтернет WI-FI);

г) упорядкувати прибережну частину мікрорайону Велика Корениха м. Миколаєва для створення цікавих фотосвітлин

г) створити комфортні умови для відпочинку, розвитку туризму, інфраструктури та зацікавити туристів світового рівня у справжній історії цієї місцини.

Для чого будувалися маяки?

Доказом цих історичних фактів стало те, що в місті Миколаєві при Чорноморському гідрографічному депо видано ілюстровану збірку «Опис маяків і знаків Чорного та Азовського морів», в якій подавалася повна характеристика маякових споруд Північного Причорномор’я, а також – карта Чорного й Азовського морів із зазначенням місць розміщення маяків. (1851 р.)  На нашу думку, такі маяки підсвічували й бувший турецький порт Карань-Кир, природні джерела і фонтани. А ще науковці доводили цей історичний факт «Картою-проєктом маячного освітлення російських берегів Чорного моря, Дніпра, Лиману» виданою в місті Одеса (1863 р.), де чітко видно квітучі сади графа Де Ламберта, які розкинулися по обидва боки сучасного мікрорайону Велика Корениха, що й доводить наші припущення. Деякі історичні джерела доводять, що за радянських часів маяки слугували дороговказом всім хто пропливав по річці Південний Буг, а також в темряву допомагали повертатися з роботи жителям тодішнього села Велика Корениха, які працювали на заводі «Марті» в місті Миколаєві.

 Чи може ця місцина поєднувати різні історичні епохи?

Так. Ліворуч від вимощених сходів до підземного джерела видніється стежка до стародавнього кладовища (некрополю). Праворуч на крутогорі ми помічаємо високу стару металеву конструкцію-маяк, а далі – будівлі та квітучі сади жителів сучасного мікрорайону Велика Корениха. Ми припускаємо, що підземні джерела, фонтани, маяки, сади – це поєднання різних історичних епох.

Про що розповідали наші пращури?

Наші пращури розповідали, що дідусь Григорій добував у низині скель річки Південний Буг камінь-черепашник для приватного будівництва. Можливо, то було каміння витесане зі скель, а можливо, то були залишки античного каміння, або стін давнього турецького портового містечка-фортеці Карань-Кир? Біля їхнього помешкання проходили дороги і стежки, які вели через балки до залишків руїн замуленої портової пристані. А глибоке провалля, яке було неподалік від приватного будинку нагадувало криницю. Можливо на тому місті, на материковій частині скелі розміщувався у минулому турецький форпост (пункт-спостереження). Багато років наші пращури намагалися засипати провалля-криницю різним сміттям, відходами будівельних матеріалів і, навіть, залити бетоном, але під час повеней земля просідала і давнє провалля-криниця наповнювалася водою, де в дитинстві, ледве не загинув наш дядько Микола.

В минувшину переказували легенди про схожі криниці «вони стояли в низині річки Південний Буг і на скелях, неподалік від порту містечка Карань-Кир і слугували як пункти-спостереження за торговими пароплавами. Дані передавалися спеціальними знаками і оброблялися в скелястих катакомбах цієї ж місцини».

Ми на фото світлині на основі переказів та сновидінь наших родичів зафіксували приблизне місце розташування порту містечка Карань-Кир під великою товщею прозорої води річки Південний Буг. (2019 р.) 

Видатний філософ сучасності Хосе Ортега-і-Гасет стверджував, що «у будь-якій п’яді землі пульсує людська доля, яка щосекунди намагається здійснитися». Наші твердження співзвучні з думкою Григорія Сковороди, який уточнював давньогрецького Арістотеля «Ніщо початком і кінцем бути не може. Початок і кінець є те саме, що БОГ, або вічність. У ній так, як у кільці: перша і остання точка є таж сама, і де почалося, там само й закінчилося».

Автори: Г. В. Сабіна, В. Г. Бабійчук, В. В. Шейкевич