Андрій Первозванний на корениських землях

Легенди та міфи про перебування Андрія Первозванного на корениських землях «Дикого поля»

Що розкажуть літописи про апостольський вік?

У літописних відомостях зазначалося, що у так званий апостольський вік, із Синопа прибув у Херсонес, а звідти – до Ольвії апостол Андрій Первозванний. Саме йому випав жребій проповідувати в Скіфії.

До того ж у стародавньому літописі «Повість минулих літ» також розповідалося про подорож Андрія по українських землях. Учнями Андрія Первозванного були найперші українські святі-мученики Інн, Рим і Пінн, яких ми щорічно згадуємо 20 січня. Вони були не лише родом зі Скіфії, але й навчали та хрестили скіфів. У літописі писалося, що однією лютою зимою, коли навіть «річки позамерзали так, що ними їздили» правитель варварів схопив святих-мучеників і замордував, обливши їх на морозі водою.

У Київський соборній постанові (1621р.) зазначалося, що Святий Апостол Андрій – перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український, який воістину проповідував у тодішній Україні. Так стверджувалося апостольське походження християнства на українських землях у часи відродження Української Православної Церкви після Унії. Тому саме 30 листопада ми щорічно святкуємо День пам’яті  святого апостола Андрія Первозванного, людини, яка першою принесла християнську віру на землі теперішньої нашої держави. Саме на його честь на українських землях побудовано багато Андріївських храмів, названо багато Андріївських вулиць, є в столиці Андріївський спуск (узвіз), названі навіть села на Миколаївщині Андріївка і селище Андріївське. Дівчатка з гордістю носять імена Андріана. А хлопчики, названі в його честь, пишаються іменем Андрій.

Навіть у Вікіпедії підтверджувалася могутність віри у апостола Андрія Первозванного. На честь його імені карбувався орден святого апостола Андрія Первозванного, який став найвищою нагородою у дореволюційній Росії  та частиною військової символіки. Доречі, другим кавалером ордена святого апостола Андрія Первозванного був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла XII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Хоча нагородження ним з 1917 року не відбувалося.

А що говорить духовенство?

Оскільки в Україні перша Скіфська єпархія з'явилися ще в III столітті і згадувалася  включно по IX ст.,  то перебування Андрія Первозванного  у наших краях, сучасники також  зазначали на сайті Миколаївської єпархії православної церкви України (12.12.2014 ) У статті «Святий апостол Андрій Первозванний» зазначалося: «з проповіддю Слова Божого святий апостол Андрій здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався в Єрусалим. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію». Тобто,  апостол Андрій Первозванний реально був у  Причорноморських степах, зокрема у прибузькій Ольвії.  І це вже не міф. Сюди він привіз реліквії навколо яких торувалася віра.

Чи дійсно на корениських землях побував апостол Андрій Первозванний?

Оскільки Андрій Первозванний реально був у  Причорноморських степах, зокрема у прибузькій Ольвії, то ми припускаємо, що на скелястих корениських землях Ольвійської хори, також бував апостол Андрій Первозванний. Не дарма ж місцеві жителі вважали себе справжніми християнами української землі, усвідомлюючи місіонерські проповіді апостола Андрія.

До того ж давні християнські письменники: Іполіт Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та ін. свідчили про благовіст апостола  Андрія.

Про апостола Андрія Первозванного також писав миколаївський науковець Ю. Котляр (2013 р.) у статті «В Октябрьском народу явился Бог и читал проповеди апостол Андрей».

Нас вразили перекази мешканців (старожил) корениських чорноземів бувшої Ольвійськох хори. Вони надали святості Андрію  Первозванному, переказуючи, що «Святий апостол та його учні, пройшовши спекотними шляхами Дикого поля, наближалися до річки Богь. Вийшли вони на найвище скелясте місце корениських чорноземів, з якого вже й Дніпро-Бузький лиман виднівся, та й зупинилися відпочити. А літо на той час було настільки спекотне, що аж річка Корениха пересохла. Але коли мандрівники захотіли напитися води, то Андрій Первозванний вдарив своїм посохом об скелі, що схилися над річкою Богь, з того місця і потекли маленькі струмочки, а потім утворилося джерело з холодною та смачною цілющою водою».  То була реальність чи вигадка ми не знаємо. Так як і не можемо зробити однозначний висновок про перебування на корениських землях  апостола Андрія Первозванного. Висновок робити Вам!

У що вірять сучасники?

Сучасники вірять у перекази про Андрія Первозванного, якого старожили наділили могутньою святою силою, прикрашаючи свої розповіді. А науковці пояснили, що струмочки  і джерельця намагалися вирватися на поверхню крізь товсті закам'янілі скелі і з’являлися в глибоких ярах у результаті руху тектонічних плит. Під величезним товстим шаром землі протікали ріки прісної води, які залишилися в результаті виверження стародавнього вулкану задовго до появи християнської віри. Озирнувшись навкруги, ми, сучасники, також повірили в ці перекази, у святість цієї місцини і помітили ще декілька маленьких струмочків.

А ось іще одне малесеньке джерельце,

Немов дитя зі скелі пробивається на світ.

Дивлюсь на нього, а від болю тисне серце

Із давнини кричить воно, «привіт!»....

–              Чому сьогодні, ти занедбане, забуте,

Немов до скелі джерело ціпком прикуте?

Адже ж віками рятувало людство ти від спраги?

Цілющі  води дарували всім наснаги.

Валентина Бабійчук (Запорожець)

Й донині струмочки стікають до сучасної української повноводної річки Південний Буг, як пам'ять про Бога, апостола Андрія Первозванного й християнських каренчан – корінних жителів цієї місцини.

Далі продовжували розповідати старожили корениської землі: «а коли Святий апостол двічі вдарив посохом по землі, то зˊявилися у низині глибокого яру (в народі його називали балка-глібока) два маленьких джерела з живою водою. Стали люди селитись поряд із цими джерелами і примічати, що коли хвора людина поп'є воду з цих цілющих джерел, то одужує і повертається до життя».

Що залишилось у спогадах?

Наша мама Валентина (народилася тут, виросла ще й нині живе  в сучасному мікрорайоні Велика Корениха м. Миколаєва) згадує, як в дитинстві, в 60-х – 70-х роках ХХ ст., вони гралися в цьому яру: «одного разу пустуючи з друзями, ми встали на край цього яру і разом зі зсувами глини покотилися донизу. Ми всі  були дуже здивовані, побачивши внизу два природних джерела, як дві великі кришталеві сльозини, діаметром до 1 м., оточені пісчано-глиняними берегами завширшки 20-50 см. Зазирнувши, у них ми побачили віддзеркалення своїх здивованих облич. Для нас це було справжнє відкриття. Ми раптом пригадали перекази старших поколінь про апостола Андрія Первозванного. Так ми пізнавали світ».

Але коли наша мама Валентина, розповіла бабусі Марії про цю пригоду, то бабуся їй пояснила, що жителі цієї місцини не лише знали про існування обох нерукотворних невичерпних джерел, але чули й вірили в перекази про апостола Андрія Первозванного, тому й протоптали до цих джерел стежки, набирали цілющу воду у відра і виносили її з яру на коромислах. Чиста, прозора вода у джерелах постійно піднімалася на поверхню і приносила зцілення хворим людям.

Доказом спогадів-розповіді нашої мами Валентини є сучасні фото світлини корениського яру «балки-глібоки». Оскільки нині ця місцина зверху (від траси Миколаїв-Очаків) засипана відходами від старих будівельних матеріалів, які вивозили зі старого міста Миколаєва, то на цьому місці вже побудовані приватні будинки. Проте, нижня частина глибокого яру як історичний доказ ще не засипана, і навіть залишилися стежки, які ще й нині можна побачити від річки Південний Буг до глибокого яру, де в минувшину жили джерельця. На фото праворуч ми бачимо металеві сходи, якими табірчани з бувшого дитячого піонерського табору «Тимурівець» спускалися до річки Південний Буг. Ліворуч глибокий яр, який відділяв мешканців мікрорайону Велика Корениха м. Миколаєва від сучасних дачних садово-виноградних земельних наділів товариства «Велика Корениха».

Які громадські ініціативи пропонують пересічні мешканці цього мікрорайону Велика Корениха м. Миколаєва  і автори цієї статті?

Певно тому пересічні мешканці цього мікрорайону Велика Корениха м. Миколаєва  і автори цієї статті пропонують громадські ініціативи, а саме: додати до берегоукріплення річки Південний Буг сучасні фонтани у самісінькій балці «глібока» по вулиці Нова (де були два природних джерела) (І половина) та зˊєднати їх з фонтаном-театром на воді річки Південний Буг з лазерним шоу. Щоб у такий спосіб розповісти світу про історію прибузького стародавнього краю бувшої Ольвійської хори –  мікрорайону Велика Корениха міста Миколаєва, яке супроводжуватиме класична і українська народна музика, де кожна картинка і кожен струмінь фонтанів потраплятимуть у такт її мелодії. Це дає можливості:

а) демонструвати одногодинне вечірнє музично-водяне шоу під час туризму, наповнюючи фінансами громадський бюджет міста Миколаєва;

б) здійснювати денний відпочинок під краплини фонтанного танцю в облаштованому поряд зеленому парку садових наділів масиву Велика Корениха;

в) організувати активний відпочинок на шматочку облаштованого місцевого прибережного пляжу.

Що писали про апостола Андрія Первозваного?

Повертаючись до апостола Андрія Первозваного, апокрифічна історія апостолів відома ще Євсеєві гностику Харіну під назвою «Діяння Андрія». Вона ще й нині збереглася грецькою та латинською мовами. У Кельні 1531 р. видано «Passi Andreae» та у латинській редакції надруковано видання «Virtutes Andreae» де розповідалося про всі мандрівки апостола Андрія Первозваного від Понту до Греції, що увійшли до збірки Абдівса.  До того ж збереглися до наших часів грецькою мовою (Martyrium) надруковані Тішендорфом уривки з праць «Діяння Андрія і Матвія між людожерами», «Діяння Петра і Андрія», «Мартиролог» у виданні «Acta apostol oruma pocrypha» (1851) та  додатки до видання «Apocalipses apocryphae» (1866).  Варто зазначити, що у відео репортажі «Дорогами християнства» із діалогу сучасників релігієзнавства: ведучого Максима Крупського і викладача історії релігії Віталія Нероби ми дізнаємося про цікаві пригоди апостола Андрія Первозванного. А візуалізують ці відео фрагменти з мультфільмів НП. Телерадіокомпанії «ПТК» (2009 р.) розміщених у відкритих джерелах мережі Інтернет.

Що підтверджує Святий Ієронім та Георгій Чорний?

Варто зазначити, що Акти хрещення на українській  (скіфській) землі відбувалися ще  в V ст. н. е. і не один раз. Їх  підтверджує Святий Ієронім, діяч християнської церкви, повідомляючи про «холодну Скіфію, зігріту вогнями віри» в V ст. н. е., що підтверджує перебування Андрія Первозванного  на Україні (скіфії). Ці події відбувалися значно раніше ніж  988 року.

Цінність фактів полягає у древності нашої віри, мови і державності. Вони доведені  у книзі Георгія Чорного «Хто ми є, українці?» (Ярославів Вал, 2020 р.,) де зазначалося: «Тяглість державності України починається від античної держави наших предків-скіфів під самоназвою «Ой-країна».  (газета «Голос України»  від 11 грудня 2021 р.)

Автори: Г. В. Сабіна, В. Г. Бабійчук, В. В. Шейкевич