Тема "Розвиток української мови та літератури. Т.Шевченко"
Григорій Квітка-Основ'яненко
Петро Гулак-Артемовський
Пантелеймон Куліш
Тарас Шевченко
Доброго дня.
ЗАПИШІТЬ В ЗОШИТ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ.
ПРИГАДАЙТЕ (УСНО)
Які чинники впливали на розвиток культури кінця 18 – І пол. 19 ст.
ПРОДОВЖІТЬ ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ, ЯКУ МИ РОЗПОЧАЛИ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ УРОЦІ
(НА ОСНОВІ ПАРАГРАФУ 12, ПОДАНОЇ НИЖЧЕ ІНФОРМАЦІІ ТА ВІДЕО)
ТАБЛИЦЮ РОЗТАШОВАНО НА СТОРІНЦІ САЙТУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗА 16.11.2020 Р. НА СЛАЙДІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ
Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з дав ньою це була література нової тематики, нових героїв і нового мовного оформлення – твори, на відміну від давніх, написані сучасною українською літературною мовою, тобто літературною мовою, в основі якої лежить жива, розмовна українська мова.
Найяскравіші представники літератури кінця 18 ст. – 40-х рр. 19 ст. – І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і, безперечно, Т. Шевченко.
У другій половині 18 століття популярними були побутово - історичні вірші. У них постали герої Визвольної війни, постаті Б. Хмельницького, Палія, Мазепи, українського козацтва. Іншим видом віршів була релігійна лірика - Д. Туптало, Л. Баранович. Ц. Мокрієвич намагався викласти віршами Біблію.
"Батьком української літератури " часто називають Івана Котляревського. І це не випадково, бо поема Котляревського "Енеїда" (вперше побачила світ у неповному виданні у 1798 році) була першою поемою, написаною українською літературною мовою. "Енеїда" - це пародійний твір, бурлеско - травестійна поема, переробка поеми римського поета Вергілія, в якій Котляревський дав широку картину народного життя, з його додатним і від'ємними сторонами.
Гумористично - сатирична форма мала послідовників. Найбільш яскравими є Петро Гулак - Артемовський та Євген Гребінка, які користувалися в своїй творчості формою байки.
Григорій Квітка - Основ'яненко відомий як засновник української художньої прози. Можна виділити дві основні стильові течії в прозі Г. Квітки: сентименталізм (твори "Маруся", "Сердешна Оксана", "Щира любов" тощо) та початок романтизму (повісті " Конотопська відьма", "Мертвецький Великдень").
З творчістю Котляревського та Квітки - Основ'яненко пов'язане становлення української драми - обидва письменники виступали як організатори театрального життя першої половини 19 століття, режисери. П'єси Котляревського "Наталка Полтавка", "Москаль - чарівник", комедії Г. Квітки "Сватання на Гончарівці", "Шельменко - денщик" і зараз зберігають свою популярність.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО "УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, МУЗИКА, ДРАМАТУРГІЯ 18-І ПОЛОВИНИ 19 СТ."
Подальший розвиток української літератури пов'язаний з творчістю видатного українського письменника, громадського і політичного діяча, Тараса Григоровича Шевченка. Поява у 1840 році "Кобзаря" відкрила новий етап розвитку літератури.
Починав Шевченко свій літературний шлях як романтик. В баладах "Причинна", "Утоплена", "Тополя", "Русалка" сплітається світ реальний та світ казково - фантастичний, побутові образи з образами уяви. Також риси романтичності мають історичні поеми Шевченка. Постаті гетьманів, козацьке життя, воєнні походи, які знайшли художнє втілення в поемах, яскраво говорять нам про захоплення поета минувшиною: "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Гамалія", "Тарасова ніч", "Гайдамаки".
Шевченко став засновником критичного реалізму в українській літературі. Його побутові поеми ("Катерина", "Наймичка", "Сон"), суспільно - політичні ("Єретик", "Сліпий", "Кавказ", "Посланіє") виступали проти кривдників народу - царів, панів тощо. У своїй творчості (а також і політичній та громадській діяльності) він засуджував та викривав кріпацтво, самодержавство, національне гноблення.
Творчість Т. Г. Шевченка мала великий вплив на подальший розвиток української літератури, суспільної та політичної думки. Творчість письменника надихала багатьох інших, його політичні ідеї, які були викладені в одній з програм Кирило - Мефодієвського братства, залишалися популярними і набули подальшого розвитку.
60 - 80 - ті роки в історії української культури виділяються як доба безумовного панування реалістичної літератури.
Чітко виділяється в загальному літературному потоці творчість П. Куліша. З усієї творчої спадщини особливе значення має його роман "Чорна рада" - він є класичною романтичною прозою.