22.02.2021

Тема "Замовні матеріали. "Джинса""

ЗАПИШІТЬ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (УСНО)

– Як визначити, що публікація в медіа замовна?

ВИПИШІТЬ В ЗОШИТ ПОНЯТТЯ

Прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій.

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Роботу журналістів і свободу вираження поглядів обмежує «джинса»

Джинса — підкуп журналістів, проплачені матеріали або навмисне прихована реклама. Походження терміна точно невідоме, один з варіантів — що від джинсів, у яких полюбляють ходити журналісти і, відповідно, ховати грошові винагороди за замовлені публікації. Що потужніша медіа, то небезпечнішою є джинса, оскільки її вплив поширюється на велику аудиторію.

«Джинса» поділяється на:

- політичну

- комерційну.

«Джинса» від справжнього журналістського матеріалу відрізняється тим, що в ній грубо порушуються ключові стандарти журналістики.

Відтак, перед вами, ймовірно, замовний матеріал, якщо:

- у матеріалі згадується лише одна торгівельна марка, партія чи політик;

- окреслюється проблема, а її вирішення пов’язане з певним брендом, партією чи політиком;

- матеріал є “тест-драйвом” продукту із однозначно позитивними результатами;

- матеріал повністю присвячений економічним досягненням бренду, партії чи політика;

- у матеріалі, присвяченому конфліктові, відображена позиція лише однієї сторони;

- у тексті фігурують сумнівні експерти. Читач повинен розуміти, чому саме цю людину видання вважає вповноваженою висловлювати фахову оцінку;

- йдеться про нагороди, перемоги в бізнес-рейтингах чи конкурсах. Часто рейтинги є фікцією. Якщо ж ідеться про поважну галузеву премію, видання вкаже всіх або значну кількість лауреатів;

- йдеться про успіхи бренду, підприємства, політика в царині доброчинності.

- матеріал не має явного інформаційного приводу – він висмоктаний із пальця.

Інформаційний привід – це подія чи факт, який може зацікавити читача або стати предметом суспільної цікавості.

ПРИКЛАД:

У реченнях “Ми поспішаємо жити, рахуємо дні і ночі, не озираючись назад… А якщо зупинитись, поглянути на життя впритул, зблизька?” немає інформаційного приводу. Натомість, фразі “Усі сільські школи України отримають комп’ютерні класи” має інформаційний привід;

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ (УСНО)

- Які існують стандарти подання інформації?

Стандарти подання інформації:

- Баланс думок і поглядів (погляди опонентів, зокрема й тих, хто стали об’єктами журналістської критики, мають бути представлені збалансовано, тобто журналіст має звернутись до об’єкта критики з проханням прокоментувати ситуацію).

- Оперативність (головний обов’язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації)

- Достовірність (посилання на джерела: журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він знає. Іншими словами – перевіряти інформацію, перш ніж оприлюднювати її).

- Відокремлення фактів від коментарів (Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного).

- Точність подачі інформації (Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що повага до істини та права громадськості на правду – перший обов’язок журналіста. Отже, журналіст зобов’язаний впевнитися, що в інформації, яку він оприлюднює, нічого не наплутано і не викривлено).

- Повнота представлення фактів та інформації (Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. У професійному журналістському середовищі навіть трапляється думка, що порушення цього принципу тотожне оприлюдненню неправдивої інформації. Адже неповна інформація може стати причиною викривленого розуміння фактів).

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО "Що таке джинса"