З листа редактора видавництва «Молодь України» М.Малаша до брата –
токаря Дніпропетровського заводу металургійного устаткування.
Березень, 1968р.
…Цікаві справи в Чехословаччині. Наші газети в основному мовчать, але там є чимало нового. Чехословацькі газети в Києві теж не продаються, хоч раніше були завжди. Правда, газета «Нове життя», що виходить у Чехословаччині українською мовою, прийшла Кореневичу, який її передплачує. Спочатку - без укладки, а тепер уже повністю. Будемо вірити, що й у нас скоро буде якась буча. Коли б швидше, а то далі так жити не можна. Імперія розпадається, і буде добре, якщо й Україна скаже своє слово проти неї…
( Із статті М.Прокопа «Анатомія українського руху опору»(«Сучасність», 1974 р.)
А тепер пригляньмось політичній географії українського руху опору, себто територія льному розміщенню його діячів.Як можна сподіватися, головні його сили сконцентро вані у столиці, значить у Києві й у Київській області, отже на 530 осіб , — 258, значить більше як половина.116 осіб , або 22% припадає на Львів і Львівську область. Таким чином у тих двох областях , в яких живе приблизно п’ять відсотків українсько- го населення УРСР , було , чи, в якійсь мірі є 73% людей самооборонного руху. Далі за чергою ідуть такі області: Івано-Франківська — 41 особа , або 8%, Дніпропетровсь- ка — 24, Тернопільська — 22, отже обидві по 4%, а тод і Донецька — 10 осіб , або не цілих 2%. Волинська і Рівенська по вісім осіб , Одеська, Харківська і Житомирська по шість осіб , Запорізька п’ять, Чернівецька, Полтавська, Сумська і Кіровоградська по три особи , Кримська — дві, а Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Ворошилов - градська і Закарпатська по одному чоловікові.
Бажаю успіхів!