01.12.2020

Українська Гельсінська група. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину

Вітаю!

Сьогодні на уроці ми спробуємо знайти відповідь на проблемне питання: «Хто ж переміг: влада чи дисиденти?». Відповідь на це питання доведеться дати вам в кінці нашого уроку.

ЗАПИШІТЬ В ЗОШИТ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ

Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про дисидентів?:

= Хто такі «дисиденти»?

= Коли почав зароджуватись дисиденський рух?

= Яка мета діяльності дисиденського руху, на вашу думку?

Ігнорування комуністичним режимом законів, норм і правил, підкорення інтересів особи примарним інтересам колективу і тоталітарної держави логічно спричинили виникнення легального руху за права людини, який жорстоко переслідувався режимом. Правозахисна течія руху була представлена Українською Гельсінською групою (УГГ, 1976 – 1988 рр.)

1975 р. у м. Гельсінкі (Фінляндія) відбулась нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Заключний Акт підписали 35 держав Європи і Північної Америки, і СРСР також.

У травні 1976 р. у Москві відбулась прес-конференція для західних журналістів, де було оголошено про створення Групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ

З інтерв'ю М. Руденка газеті «Дзеркало тижня»

Кореспондент. Де відбувалося заснування УГГ?

М. Руденко. «В Києві, на Вітряних горах, у квартирі Оксани Яківни Мешко, довголітнього в’язня сталінських таборів. Усе відбувалось конспіративно. Ми не хотіли, щоб нас розкрили раніше, ніж ми оголосимо про себе світові. В іншому разі нас би знищили. Ми хотіли з’явитися раніше, ніж про нас дізнається КДБ. Спочатку нас було троє: я, О. Мешко і О. Бердник. Після цього вирішили поїхати до Л. Лук’яненка, який повернувся після 15-річного ув’язнення. Він також приєднався до нас. Ми ж, організатори групи, всі були немолоді. Оксані Мешко — за 70, генерал-майорові П. Григоренку — 70, мені 56. Не дуже молодими були й О. Бердник і Л. Лук’яненко. Але совість нам диктувала — потрібно підтримати молодь».

Запитання

1. Як виникла УГГ? Хто був у її складі?

2. Як ви розумієте слова автора: «Але совість нам диктувала — потрібно підтримати молодь»?

Із Декларації Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (листопад 1976 р.):

«...Українська група сприяння ставить за мету:

Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини. Домагатися, щоб цей міжнародний правовий документ став основним у відносинах поміж особою і державою. ...ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на терені України Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсінською нарадою. З цією ж метою група сприяння: а) приймає письмові скарги про порушення прав людини і робить усе необхідне, щоб ознайомити з ними уряди, які підписали Гельсінські угоди, а також світову громадськість...; ...в) вивчає факти порушення прав людини стосовно українців, котрі живуть в інших республіках, щоб надати тим фактам широкого оприлюднення.

Запитання

1. У чому полягала мета УГГ?

2. Чи могла вона бути реалізованою в УРСР? Чому?

ЗРОБІТЬ КОРОТКИЙ КОНСПЕКТ ОСНОВНИХ МОМЕНТВ

Загальна характеристика УГГ (1976 – 1982)

Створення

9 листопада 1976 р. у Києві було проголошено створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, або Української Гельсінської групи (УГГ)

Основне завдання

Ознайомлення урядів країн-учасниць Гельсінської наради і західної громадськості з фактами порушень норм Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей Заключного Акта

Керівник - М.Руденко

Засновники

О.Бердник, П.Григоренко, І.Кандиба, Л.Лук’яненко, О.Мешко, М.Матусевич, М.Маринович, О.Тихий, Н.Строката-Караванська,

Підсумки діяльності

Арешти, засудження і заслання фактично припинили діяльність УГГ. Із 37 членів УГГ 23 були на засланні, 6 – позбавлені радянського громадянства і виїхали за кордон, 3 члени групи загинули (О.Тихий, В.Стус, Ю.Литвин). Але УГГ, на відміну від інших гельсінських груп, не оголосила про припинення своєї діяльності. На початку 1988 р. на її основі постала Українська Гельсінська спілка (УГС)

Кримськотатарський рух

В літописі опозиційного руху 2-ї пол. 1950–1980-х рр. в Україні значне місце посідає боротьба кримських татар за повернення на свою історичну Батьківщину, реалізацію прав і свобод, гарантованих міжнародними актами, конституціями СРСР та УРСР. Перші кроки в становленні кримськотатарського національного руху спостерігалися вже наприкінці 1940-х рр. Вони виявились у нестримному прагненні кримських татар зберегти власну самобутність, мову, культуру; в масових утечах з місць "спецпоселення", порушенні встановленого режиму їх функціонування, в масовій перманентній петиційній кампанії, діяльності таємного гуртка "Союз кримськотатарської молоді за повернення на Батьківщину" на чолі з М.Джемілєвим, М.Омеровим, М.Османовим, Р.Годженовим та ін.

Значення дисидентського руху:

= Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.

= Продовжив традиції національно-визвольної боротьби. З’єднав два етапи національно-визвольного руху – середини і кінця ХХ ст..

= Відкрив Україну світові.

= Набутий дисидентами досвід та ідеологічні напрацювання були використані в період перебудови і здобуття Україною незалежності.

= Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.

= Із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалежної України.

= Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.

Домашнє завдання:

= Прочитайте параграф 13, пункти 5-6

=Проаналізувати діяльність М.Джемілєва (усно).

= Зробити короткий конспект основного матеріалу уроку

ТЕРМІН - до 04.12.2020

Конспект уроку зберігати до зустрічі з вчителем.

Бажаю успіхів!