Щодня ви, ваші рідні, близькі, сусіди, друзі слухають радіо, читають газети, журнали, дивляться телевізор, багато часу проводять у мережі Інтернет.
- З якою метою це робиться?
- Яка саме вас цікавить інформація?
- Якому із зазначених занять віддаєте перевагу?
- В який час цим можна займатися?
ЗАПИШІТЬ В ЗОШИТ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ
Пропоную розглянути розвиток ЗМІ через «призму»історії.
В доісторичні часи людина сама виступала як засіб комунікації: різні відомості усно поширювали шамани, провісники, оракули, а з розвитком писемності – письмово, а засобом консервації інформації був наскальний живопис, пергамент, глиняні дощечки.
Винахід в 1440 p. І. Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяло розвитку преси і журналістики.
ВИПИШІТЬ В ЗОШИТ ОСНОВНУ ІНФОРМАЦІЮ УРОКУ
В історії людства на сьогодні відбулося чотири інформаційних революції, в результаті яких не лише кардинально змінювались способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:
- перша інформаційна революція пов´язана з появою писемності, уможливила передачу інформації від покоління до покоління;
- друга інформаційна революція була викликана винаходом процесу друку і розширила доступ до інформації завдяки тиражуванню;
- третя інформаційна революція пов´язана з винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволило оперативно, у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію, передавати звукові та візуальні образи на відстані;
- четверта інформаційна революція (70-ті роки XX ст.) зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і персонального комп´ютера. «Апогеєм» цієї революції стала всесвітня мережа Інтернет, що уможливило інформаційний обмін в глобальних масштабах.
Інформація— абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту: роз'яснення; виклад фактів, подій; представлення; поняття; ознайомлення; просвіта.
Властивості інформації
- Цінність — визначається корисністю та здатністю забезпечити суб'єкта інформацією
- Достовірність — об'єктивне відображення процесів та явищ, що відбуваються в навколишньому світі.
- Актуальність — відповідність сьогоденню
- Оперативність — полягає в тому, що час збору та переробки інформації відповідає динаміці зміни ситуації.
Інформація поділяється на види:
1. залежно від типу рецепторів, що сприймають її.
- Візуальна — зором, бачимо все довкола.
- Аудіальна — органами слуху, чуємо звуки довкола нас.
- Тактильна — відчуття дотику, тиску
- Нюхова — відчуваємо аромати довкола.
- Смакова — відчуваємо смак.
2. За формою подання інформація поділяється на такі види:
· текстова,
· числова,
· графічна,
· звукова.
3. За призначенням
- Масова — містить відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму
- Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація
- Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій.
Під поширенням інформації розуміють:
- опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
- поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
- повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі;
- вивішування в громадських місцях плакатів, гасел;
- розповсюдження серед людей листівок.
Не є поширенням інформації викладення відомостей у листах, заявах, скаргах.
РЕКЛАМА
- Назвіть, не задумуючись, 3 – 4 рекламних ролика, що найбільше запам’ятались.
ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (УСНО)
- Чому саме ці ролики вам запам’яталися?
- На кого з рекламних героїв ви хотіли б бути схожими?
- Хто з відомих людей знімався в рекламних роликах?
- Згадайте найсмішнішу та найнезрозумілішу на ваш погляд рекламу.
Сучасний світ важко собі уявити без реклами. Реклама стрімко вривається в наше життя, заповнюючи телеекрани та радіоефіри, постійно зустрічається на сторінках періодичних видань, в транспорті, магазинах, на вулицях міста та вздовж автострад. А ще зовсім нещодавно ми не знали, що таке реклама на телебаченні та радіо. Ми стикаємося з рекламою всюди: сидячи дома перед телевізором, слухаючи радіо, по дорозі на роботу чи навчання. Скрізь, де б ми не знаходилися ми бачимо або чуємо рекламні оголошення, що повідомляють про нові товари чи послуги. Стрімкий прорив реклами в громадське життя людей обумовлений збільшенням товарів ринку збуту та необхідністю їх реалізації.
ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (УСНО)
- А що таке реклама?
- Що ви знаєте про рекламу?
Слово ,,реклама’’ утворилося від латинського слова r e c l a m a r e та означало ,,поновлювати крик, знову кричати, кликати, голосно заперечувати’’ – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь – якій формі та в будь – який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.
ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (УСНО)
- Яку роль займає реклама у вашому житті?
- Чи запам’ятовуєте ви рекламу?
- Чи подобається вам реклама? Яка подобається?
- Чи помічали ви помилки в рекламах?
- Чи потрібна реклама взагалі?
- Чи використовуєте ви в своїй мові слова з улюбленої реклами?
Функції реклами.
* Інформування про нові товари, послуги, місця продажу – функція залучення клієнтів.
* Коли клієнт спробує зв’язатися з об’єктом, для нього буде не тільки те, що йому обіцяла реклама, але й те, чи правдиві ці обіцянки. Якщо це так – відбувається збільшення продажу.
* Слід пам’ятати про те, що наявність товару повинно відповідати очікуванням від рекламної кампанії. Наприклад, якщо літня колекція взуття розпродана, то слід знімати рекламу – функція регулювання збуту.
Таким чином, реклама – залучає клієнтів, збільшує продажі, регулює збут.
Види реклами
* СОЦІАЛЬНА – орієнтована на залучення уваги населення до найбільш важливих суспільних проблем та морально – духовним цінностям.
* КОМЕРЦІЙНА( СПОЖИВЧА ) – головна мета підштовхнути покупця зробити покупку, перетворити потенційного покупця на реального.
* ПОЛІТИЧНА – ефективно донести інформацію до виборця про певну політичну силу, підштовхнути для прийняття потрібного вибору.
За фінансовим принципом:
активна – оплата здійснюється потенціальному клієнту;
пасивна – клієнт не приймає участі в розподілі рекламного бюджету.
За місцем та способом розміщення:
телевізійна;
радіо – реклама;
друкована;
Інтернет – реклама.
Домашнє завдання
1. Прочитати параграф 30
Письмово:
2. Написати по П'ЯТЬ переваг та П'ЯТЬ недоліків (всього 10) ЗМІ як засобу передачі інформації:
- Інтернету (учні, прізвище яких починається на А-Д)
- Телебачення (учні, прізвище яких починається на Е-Й)
- Преси (учні, прізвище яких починається на К-О)
- Книг, підручників (учні, прізвище яких починається на П-У)
- Радіо (учні, прізвище яких починається на Ф-Я)
3. Створити рекламний плакат (малюнки чи фото на плакаті - обов'язкові)(аркуш А-4):
- губки для митя посуду (учні, прізвище яких починається на А-Д)
- віника чи швабри(учні, прізвище яких починається на Е-Й)
- суперклею (учні, прізвище яких починається на К-О)
- ручки чи олівця(учні, прізвище яких починається на П-У)
- прозорого клейкого скотчу (учні, прізвище яких починається на Ф-Я)
Фото роботи або документ Word надсилайте на електронну адресу до 17.02.2021 р.
17.02.2021
Тема "Свобода слова. Цензура"
Свобода слова є однією з головних умов суспільної свободи, принципом побудови демократичного суспільства. Свобода слова допомагає утвердженню відкритого й демократичного суспільства, яке, своєю чергою, забезпечує подальший розвиток і гарантії свободи мас-медіа.
ЗАПИШІТЬ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ
ЗАПИСУЙТЕ В ЗОШИТ НАЙВАЖЛИВІШУ ІНФОРМАЦІЮ
Німецький професор, провідний дослідників преси Вальтер ГАҐЕМАНН сформулював такі умови здійснення свободи преси:
1. Безпристрасна, всебічна інформація про факти та події суспільного життя.
2. Коментування, незалежне від напрямів громадської думки та партійних поглядів.
3. Видання масової преси, функціонування ефірних та електронних мас-медіа у жвавій, близькій народу формі, але з повним дотриманням відповідальності.
4. Фізична, економічна та духовна незалежність талановитих журналістів, які мають сміливість і мужність відстоювати істину.
5. Вивільнення преси від необхідності враховувати урядові інтереси, але при суворій самовідповідальності.
6. Високий діловий рівень видавців, їх повага до духовної свободи журналістів.
ВИПИШІТЬ ПОНЯТТЯ В ЗОШИТ
Свобода слова — право людини вільно висловлювати свої думки. Це одна з найважливіших громадянських свобод, що включає свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси й мас-медіа). Право громадян і їх організацій вільно викладати свої погляди через газети, журнали та інші медіа забезпечується свободою преси.
Свобода слова як складова частина входить до свободи інформації: кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Для свободи слова та інформації мають бути створені й гарантовані всі необхідні умови. У демократичній державі не може існувати факт монополізації інформаційного простору олігархічним чи політичним капіталом, а мають існувати суспільні медіа. Також важливо, щоб журналісти дотримувалися медіастандартів, виконували свої професійні обов’язки та говорили суспільству правду, не вдаючись до будь-яких маніпуляцій.
Однак їм необхідно усвідомити, що свобода слова передбачає і відповідальність. Обов’язок журналіста полягає в тому, щоб донести інформацію до суспільства й не нашкодити. Журналісти й медіа у своїй діяльності мають бути надійно захищені законом. Свободу слова закріплено в низці міжнародних документів і відображено в українському законодавстві.
Свобода слова є гарантією від непрозорості владних рішень, суспільних відносин, захистом інформаційних прав громадян. З метою захисту свободи слова у світі з 1985 р. існує міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів». Організація проводить боротьбу із цензурою та виступає за звільнення журналістів, котрі перебувають в ув’язненні, пов’язаному з їх професійною діяльністю. Організація щорічно публікує індекс свободи преси, що є рейтингом країн за рівнем дотримання принципів вільних медіа.
Індекс свободи преси — це щорічне дослідження незалежності мас-медіа, що оцінює ступінь свободи друку, радіо та Інтернету в усьому світі. На основі такого дослідження відбувається поділ держав на «вільні», «частково вільні» або «не вільні».
Водночас свобода слова має обмеження законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Міжнародні документи, що гарантують свободу слова, містять норми її можливих обмежень.
До недемократичних форм обмеження свободи слова належить цензура.
ВИПИШІТЬ ПОНЯТТЯ В ЗОШИТ
«Цензура — контроль офіційної влади за змістом, випуском у світ й поширенням друкованої продукції, змістом п’єс, кіно і фототворів, радіо- і телевізійних передач, а іноді й приватного листування, для того щоб не допустити або обмежити поширення ідей і відомостей, визнаних вищими інстанціями небажаними чи шкідливими». Цензура є характерною ознакою тоталітарних режимів. У таких державах засоби масової інформації і пропаганди виконують функцію інформаційно-пропагандистського обслуговування режиму. За таких умов будь-яка масова інформація має бути надійною та перевіреною, про жодну самостійність або свободу слова не може бути мови. Прикладом такої ситуації є колишній СРСР.
Цензура проявляється в тому, що на мас-медіа накладаються обов’язки погоджувати інформаційні матеріали або їх забороняють поширювати. До цензури належить будь-яка вимога органів державної влади або інших структур, спрямована, зокрема, до журналіста, власника, редактора або іншого працівника засобу масової інформації, узгоджувати певну інформацію перед її оприлюдненням, заборона її поширювати чи перешкоджати її тиражуванню й розповсюдженню в будь-який інший спосіб з метою забезпечення політичних, економічних чи інших інтересів цієї структури.
Негативний вплив цензури полягає ще й у тому, що не формується соціально відповідальної журналістики. Бо в умовах, коли цензура бере відповідальність за поширену інформацію, автори її не відчувають, вони не готові її нести. Це негативно проявляється в умовах проголошення свободи слова, коли окремі журналісти вживають зневажливі вислови щодо певних осіб, ненормативну лексику, подають недостовірні, неперевірені повідомлення. Головним у роботі журналіста має бути збирання фактів, робота з інформацією, а не самопрезентація, коли висловлюються власні міркування та думки. Журналіст має бути нейтральний, не нав’язувати особистої думки та ставлень.
У всіх розвинутих країнах світу цензура законодавчо заборонена. В Україні, відповідно до норми статті 15 Конституції, цензура також заборонена. Законодавство України забезпечує широкі можливості для творчої реалізації журналіста, гарантує йому право на свободу слова, преси та творчості, визнані міжнародними нормами й закріплені в міжнародних правових документах.
Окрім цензури, є ще таке явище контролю подання інформації, як самоцензура. Журналісти вилучають певну інформацію чи замовчують і не подають її суспільству через страх за особисту безпеку або з мотивів діяти в інтересах суспільства.
ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ (УСНО)
Як ви вважаєте, в умовах війни краще висвітлювати всі події, чи лише ті, що відображають перемоги й почуття перемоги та підвищують патріотичні настрої?