03.11.2020

Практичне заняття.

Повсякденне життя українців у 1914-1921 роках

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ (УСНО)

=Подумуйте, про що конкретно сьогодні буде йти мова?

=Як ви розумієте словосполучення "повсякденне життя"?

=Чому ми будемо розглядати період саме з 1914 по1921 роки?

ЗАПИШІТЬ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ В ЗОШИТ.

РОЗГЛЯНЬТЕ ФОТО УКРАЇНСЬКИХ СІЛ ПОЧАТКУ ХХ СТ. ТА ПРОЧИТАЙТЕ ІСТОРИЧНУ СПРАВКУ.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ (УСНО):

= Чи відбулись будь-які зміни в повсякденному житті українських селян порівняно з серединою ХІХ століття?

= Опишіть одяг, який носили селяни.

=Чи була у них фінансова можливість та нагальна необхідність купувати фабричний одяг?

= Яким був раціон селянської родини?

= Які будівельні матеріали використовувались при зведенні сільських хат?

= Чим вони відрізнялись від міських будинків?

Виконання практичної роботи

ПРЧИТАЙТЕ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ (ПИСЬМОВО)

Які факти щодо змін у житті населення викладено в документі? (Складіть перелік і поясність його)

Документ № 1.

Сучасний історик Оксана Оніщенко про вплив Першої світової війни та революційних подій 1917 р. на повсякденне життя населення українських губерній

Виснажлива світова війна та революція змушували жінок і чоловіків змінювати звичний уклад життя, пристосовуватися до нових реалій буття. Загальною рисою повсякденного життя населення як у містах, так і в сільській місцевості, стало панування хаосу та розрухи.

Падіння життєвого рівня населення, ріст кримінальної активності, знищення як матеріальної, так і моральної основи благополуччя суспільства призвели до загального різкого росту злочинності.

Закономірним у часи війни та революції було падіння моральності: «Наряду с разнообразной спекуляцией и ловлей в мутной воде наблюдалось неизменно сопутствующее всем великим потрясениям разложение нравов. Размножались игорные дома, где игра шла нередко на огромные суммы. Необеспеченность завтрашнего дня, лёгкая нажива, наконец обесценение денежных знаков — всё побуждало к широким тратам. Рестораны были полны, и за бутылку ликёра платили, не морщась, сотни рублей. Женская честь превращалась в предрассудок».

Загалом, виникненню продовольчої кризи в роки війни сприяли помилки в урядовій політиці. Майже виключне пристосування економіки до потреб армії призвело до катастрофічного зменшення виробництва сільськогосподарських машин і товарів народного споживання, згортання традиційного обміну між містом і селом. Як наслідок, рівень товарності сільськогосподарських культур, особливо хлібних, різко знизився, що загострило продовольчу кризу.

У великих містах здобуття харчів та необхідних речей для існування ставало неабияким героїзмом. Здебільшого ці проблеми лягали на плечі жінок.

Становище в Харкові яскраво відображено в спогадах невідомого солдата: «Проходим главными улицами Харькова… У одной продовольственной лавки толпа женщин, чтобы получить фунт хлеба. Женщины кричат “Куда вы идете, разве не надоело вам, когда будет конец войны”. Одна выходит из затылка с ребёнком: “Третий день стою здесь и мёрзну с ребёнком, чтобы получить фунт хлеба, но получить не могу. Куда вы идёте, — говорит со слезами, — или у вас нет жён и детей дома, которые находятся в таком же положении, как я вот с ним, да двое ещё немного побольше заперты в нетопленой комнате дома”. Мороз пробегает по телу, вспоминаются жена и дети».

Документ № 2.

Сучасний історик Ірина Еткіна про становище в Чернігівській губернії в 1918 р.

Які факти щодо змін у житті населення викладено в документі? (Складіть перелік і поясність його)

На Чернігівщині в 1918 р. …144 волості Чернігівської губернії перебували у складі Української Держави гетьмана П. Скоропадського. А 43 волості перебували у складі …РРФСРР… На основній території губернії нова влада намагалася… відновити поміщицьку власність на землю. Здавалося б все зрозуміло: після року революційних змагань такі кроки прийдуться не до смаку більшості населення краю… Однак кореспондент Чернігівської земської газети побачив зовсім іншу реакцію селянства: «Населення спочатку не вірило, що Центральної Ради вже нема, але коли дізналися з грамоти про ситуацію — посмішка осяяла багато облич, і було чутно, як губи шепотіли: “Слава Богу, слава Богу”…

Причина радості — не в новій земельній політиці — а в сподіваннях припинити анархію, самодурство земельних комітетів, більшовицьку навалу, і перейти до мирної праці… До мирної праці перейти не вдавалося — заважали каральні загони німців і місцевих “гайдамаків”, найнятих за гроші… Місцеві загони своєю жорстокістю перевершували німців: селян нещадно били, розстрілювали без суду і слідства… селяни осмислювали події з притаманною їм безпосередністю: “Були більшовики, ми їх боялися, прийшли українці — змушені боятися ще більше” …»…

Усе ж найгірша інформація від усіх сількорів надходила з більшовицької частини губернії. З-за кордону все населення буквально просилося до Української держави… Село Великий Бор Суразького повіту наприкінці липня перебувало в полоні озвірілого натовпу матросів, що розстріляли вісьмох селян поодинці й забороняли ховати. Причини їх жорстокості та вибору саме цих односельців ніхто не розумів. … жителі м. Гремяч Новгород-Сіверського повіту звикли, як «захисники свободи» — більшовики, крім звичайної реквізиції продовольства, худоби, фуражу, забирали зі стола останній шматок хліба та обшукували скрині бідних селянок.

Отже, у 1918 р. селянство Чернігівської губернії опинилося, як між молотом та ковадлом, між двома режимами…

Документ № 3

Сучасний історик Олена Бойко про зміни в житті Києва і киян за радянської влади

Які факти щодо змін у житті населення викладено в документі? (Складіть перелік і поясність його)

…у 1919 р. місто Київ пережило владу трьох політичних режимів. Період радянської влади був найбільш тривалим — майже сім місяців…

Уже в день вступу червоних військ, 6 лютого, в Оперному театрі відбулося перше засідання нової влади. Було відновлено Раду робітничих депутатів.

Місто поступово поверталося до звичайного життя. Відкрилися установи й крамниці, навчальні заклади повернулися до занять. З 9 лютого поновили роботу пошта і телеграф.

За постановою виконкому були дозволені газети лише тих політичних партій, які офіційно перейшли на платформу радянської влади. В. Вернадський згадував: «Надзвичайно важке й дивне становище. Ніхто нічого не знає. Зовсім відрізані від світу. Газети переповнені брехнею й зосереджені на дрібних проблемах…».

Богунці й таращанці розмістилися не в казармах, а по приватних помешканнях у центрі міста. «Перші тижні перебування більшовиків у Києві… по всьому місту стояв справжній стогін від вимог та знущань, які доводилося переносити мешканцям від своїх нових постояльців», — згадував киянин.

Наказом коменданта М. Щорса домовим комітетам пропонувалося здати зброю. На його виконання по місту прокотилася хвиля повальних обшуків… у такий спосіб відбувалася перша, негласна й неофіційна, «експропріація» в мешканців багатих квартир грошей, коштовностей і т. ін.

12 лютого фінвідділ виконкому зібрав представників об’єднань промисловців і фінансистів і повідомив про стягнення єдиного надзвичайного податку на користь радянської влади. В ультимативній формі він зажадав від представників великого і малого бізнесу зібрати у 8-денний строк 200 млн карб… наказ коменданта міста № 20, який вимагав «взяти на облік усі буржуазні будинки, особняки і т. ін. для переселення в них робітників з притонів і хатин. Буржуазні класи переселити і скупчити»… для «ущільнення» був визначений весь центр міста.

Банки, акціонерні та страхові товариства, адвокатські контори були ліквідовані як непотрібні пролетарській державі. Численні службовці залишилися без засобів до існування… з 4 березня виконком оголосив трудову повинність для буржуазії. …зазвичай вони виконували важку, брудну роботу… облави і направлення на примусові роботи стали звичайним явищем.

У виданому ЧК наказі йшлося про те, що «всякі скупчення на вулицях міста заборонені і розганятимуться збройною силою… У звіті виконкому за три місяці йшлося, що за цей час ЧК було заарештовано 918 осіб, з яких 150 розстріляно, 255 засуджено до тюремного ув’язнення, у 60 — конфісковане майно, решта звільнені. Серед покараних: 188 — за контрреволюцію, 66 — за бандитизм, 48 — за спекуляцію, 45 — за посадові злочини, 43 — фальшивомонетники, 9 — за агітацію проти радянської влади.

Практичну роботу надіслати на електронну пошту до 09.11.2020

ПІДГОТУВАТИСЬ ДО ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ:

ПОВТОРИТИ ПАРАГРАФИ 4-10