02.11.2020

Тема. Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

Актуалізація.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ (УСНО):

1) Що вам відомо з курсу всесвітньої історії про революцію 1848—1849 рр. у країнах Європи? Які держави вона охопила?

2) Які вимоги висували учасники революційних виступів?

3) Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?

4) Яким було їх соціально-економічне становище?

ЗАПИШІТЬ В ЗОШИТ ДАТА ТА ТЕМУ УРОКУ.

Ви знаєте, що 1848 року французи повстали проти монархічного правління. Разом з ними представники інших європейських народів почали вимагати демократії, політичного рівноправ'я всіх соціальних верств. Із вимогою відродження власної державності виступили народи, які перебували під колоніальним гнітом.

Революції 1848 року у Франції, Німеччині, Італії та Австрії дістали назву «весна народів» не тільки тому, що переважно розпочалися навесні 1848 року, а і тому, що революція давала надію народам на національне і соціальне звільнення, демократизацію суспільства й утвердження громадянських свобод.

ВИПИШІТЬ В ЗОШИТ ПОНЯТТЯ

"ВЕСНА НАРОДІВ" (підручник, стор. 77)

ПРОТЯГОМ УРОКУ ЗАПИСУЙТЕ В ЗОШИТ ОСНОВНІ ДАТИ ТА ПОДІЇ:

25 квітня 1848 р. - Австрію проголошено конституційною монархією:

= законодавча влада - спільно імператор і парламент

= декларовано демократичні свободи

= усім народам гарантовано непорушність їх національностей і мови

22 квітня 1848 р. - указ імператора про звільнення селян Галичини від панщини

Важливою подією в житті населення західноукраїнських земель середини XIX ст. стало обрання депутатів від українських земель до австрійського парламенту. З'явилась реальна можливість через українських депутатів впливати па діяльність рейхстагу, реалізувати ідею національного звільнення парламентським шляхом.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ (УСНО):

1. Чи можна було мирним шляхом розв'язати суперечності між австрійською владою та українським населенням?

2. Чи могли українці виборювати свої права у збройному протистоянні з австрійським урядом?

Поляки Галичини утворили політичну організацію - Центральну раду народову (ЦРН).

Їх мета: домогтися автономії як першого кроку до відновлення незалежної держави.

Україні Галичини теж почали боротьбу за національне відродження.

19 квітня 1848 р. - подання клопотання імператорові про запровадження в школах Галичини української мови, забезпечення українцям доступу до всіх посад та зрівняння в правах католиків та греко-католиків.

2 травня 1848 р. - створено українську легальну політичну організацію - Головну руську раду (ГРР). Очолив Григорій Яхимович.

Друкований орган - "Зоря Галицька"

Мета: національно-територіальна автономія західноукраїнських земель

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ, СТОР. 80. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ (УСНО):

= які стосунки були між представниками польського та українського національних рухів?

= що таке "Руський собор" і з якою метою його було створено? Якою була його доля?

= коли Буковину було проголошено окремим коронним краєм?

Результати діяльності ГРР:

= добились впровадження української мови в школах та гімназіях

= відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті (очолив Я. Головацький

= заснували Галицько-руську матицю (культурно-освітня організаія, займалась видавництвом)

= організували перший з'їзд діячів української культури (у Львові в 1848 р.)

= відкриття першої у Галичині української читальні

= заснування Народного дому (у Львові, 1849 р.)

Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі

1848 року в Празі відбувся перший з'їзд представників слов'янських національних рухів Австрійської монархії, відомий під назвою Слов'янський з'їзд (Слов'янський конгрес). Він ставив за мету скоординувати та об'єднати зусилля слов'янських народів, землі яких входили до складу Австрійської імперії, для захисту національних інтересів.

У конгресі взяли участь 363 делегати, у тому числі 61 — у складі польсько-української групи з Галичини.

Галицьких українців представляла делегація Головної руської ради у складі І. Боріекевича, А. Гинільовича, А. Заклінського, представником від Закарпаття був А. Добрянський. Поляків представляла делегація Центральної ради народової і Руського собору на чолі з князем Б. Любомирським.

Українська делегація вимагала:

= Проголошення рівних прав для використання української і польської мов в усіх школах й установах Галичини.

= Утворення окремих гімназій для поляків та українців, запровадження у вищих навчальних закладах краю викладання двома мовами.

= Рівність прав представників усіх національностей і віросповідань.

= Утворення загальної національної гвардії, загального керівного органу влади і загального сейму.

= Вимога гарантії національної і політичної рівності загальноімперською конституцією.

= Питання щодо розділу Галичини на польську і русинську провінції необхідно передати на розгляд загальноімперського рейхстагу.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ (УСНО)

= Яким шляхом українці пропонували розв'язати проблему стосунків між українським і польським народами в Галичині?

Був підписаний компромісний договір між двома делегаціями про рівноправність представників усіх національностей і віросповідань у Галичині в адміністративних та освітніх справах, створення загальної україно-польської національної гвардії єдиного сейму та органу виконавчої влади. З'їзд прийняв «Маніфест до європейських народів».

З'їзд підготував звернення на ім'я імператора, у якому пропонувалась ідея перетворення Австрійської монархії на федерацію рівноправних автономних народів на чолі з конституційною династією Габсбургів, але це звернення не було прийнято. На конгресі було розроблено проект федерального союзу австрійських слов'ян для загального захисту і підтримки їхніх національних прав, конституцій і свобод.

Значним досягненням революції 1848-1849 років в Австрійській імперії було скликання рейхстагу. У ньому взяли участь представники українського населення. Але восени 1848 року реакція пішла у контрнаступ. Демократичні сили прагнули організувати опір, але зазнали поразки. Галицькі поляки вважали Галичину своєю територією і заперечували право на національно-державне життя українців. Не знайшли порозуміння закарпатські українці та угорці, які 1848 року повстали на боротьбу за незалежність від Австрії. Революція 1848-1849 років зазнала поразки, проте ці події стали духовною основою для подальшого розвитку національно- визвольного руху українського народу.

Значення революції 1848-1849 років

= Ліквідована панщина і кріпосні повинності.

= Аграрна реформа вплинула на розвиток ринкових відносин.

= Революція суттєво вплинула на соціально-економічне і політичне становище західних українців.

= Селяни вперше отримали громадянські права.

= Широкі маси населення були залучені до політичного життя.

= Зросла національна свідомість українців, вони отримали досвід політичної боротьби.

= Уперше була утворена політична національна організація українців — Головна руська рада.

= Революція сприяла зростанню національно-визвольної боротьби українського народу, зближенню українців Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття та Наддніпрянської України.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

Підготуйтесь до тематичного оцінювання

повторіть § 2, 8, 9, 10 підручника.