01.03.2021

Тема "Маніпуляції в медіапросторі. Фейкова інформація"

ЗАПИШІТЬ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ (УСНО)

1. Медіа транслюють лише достовірну інформацію?

2. Медіа не нав’язують ставлень, а лише висвітлюють факти?

3. Медіа об’єктивно показують усі категорії людей?

4. Медіа формують ставлення людей до проблем, подій, людей?

5. Що таке фейк?

6. Як розпізнати фейк?

ЗАПИШІТЬ ВИЗНАЧЕННЯ В ЗОШИТ

Фейками називають фотографії, які підроблені у фотошопі, спеціально створені відеоролики, неправдиві новини, які намагаються видати за реальні і які важко відрізнити від правдивих.

Як і замовний матеріал, фейк має певні ознаки:

- неоднозначність висловлювань (йдеться про новини, де має бути виключно фактаж, а не авторська думка), використання слів: по суті, в основному, в значній мірі, як правило, за певних умов, в принципі, можливо.

- заклики до нібито очевидності висновків: абсолютно зрозуміло, відомо, незаперечний факт, немає сумнівів, навряд чи необхідно нагадувати, можу вас запевнити;

- відсутність посилання на джерело інформації;

- посилання на авторитетів, офіційних посадових осіб загалом: на думку відомих вчених, з достовірних джерел, за оцінкою експертів;

- заклики до громадськості: загальновідомо, всі говорять, всі розуміють;

- використання тверджень без аргументації;

- висока емоційна насиченість тексту: вживання вигуків, знаків оклику, капслоку, великої кількості якісних прикметників, оціночних суджень;

- використання псевдонаукових термінів;

- факти подаються з позиції однієї зі сторін учасників подій;

- сумнівна достовірність джерела інформації, низький рівень його авторитетності.

ВИПИШІТЬ ПОНЯТТЯ В ЗОШИТ

Маніпуляція в медіа — це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми / особи / явища. Маніпулювання здійснюється для того, щоб управляти масами, керувати поведінкою людини через вплив на свідомість, інстинкти та ідеологію людини. За допомогою маніпуляцій людині нав’язуються певні ідеологічні кліше, штампи сприйняття дійсності й реакції на події. Під впливом маніпуляцій можна послабити існуючі ставлення й уявлення до подій або змінити їх.

Будь-яку інформацію можна висвітлити з різних точок зору, з різними акцентами, у різних контекстах. Будь-яку інформацію потрібно перевіряти, вона може бути викривлена навмисно, зманіпульована, використана з метою впливу на людину.

Приклади маніпуляцій у медіа:

- надання неповної інформації;

- навмисне приховування певного аспекту інформації;

- зміщення акцентів у повідомленні;

- маніпуляція символами, використання лозунгів, «мови плакату»;

- висмикування з контексту;

- маніпулювання емоціями, цінностями, узагальненнями;

- маніпуляція з цифрами (соціологією).

Мас-медіа можуть штучно приховати певні події та акцентувати увагу на окремих її сторонах, замовчуючи інші, що створює можливість маніпулювати аудиторією. Найпростіший спосіб маніпуляцій — це подання новин у мас-медіа.

Новина — оперативне інформаційне повідомлення, яке містить суспільно важливу та актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства чи окремих його груп. У журналістиці — це окремий інформаційний жанр, що характеризується стислим викладом ключової інформації щодо певної події, яка сталася нещодавно.

Основні характеристики новини:

оперативність, актуальність, суспільна значущість або інтерес, об’єктивність, достовірність, специфічність побудови інформаційного повідомлення.

03.03.2021

Тема "Пропаганда. Мова ворожнечі"

ЗАПИШІТЬ ДАТУ ТА ТЕМУ УРОКУ В ЗОШИТ

ПРОТЯГОМ УРОКУ ВИПИСУЙТЕ ПОНЯТТЯ ТА ВАЖЛИВУ ІНФОРМАЦІЮ В КОНСПЕКТ

Пропаганда - є формою комунікації, спрямованої вплинути на ставлення населення до певного питання

Люди використовують медіа, щоб будувати відносини, передавати інформацію, розважатися, навчатися тощо.

Ознаками пропаганди у різних медіа є:

- відсутність власних роздумів;

- відсутність незалежних суджень;

- відсутність представлення різних поглядів;

- відсутність різнобічного представлення фактів та інформації.

Пропаганда з’являється у різних формах та використовує загальні методи впливу на людей, зокрема:

- активізацію сильних емоцій;

- відповідність потребам і цінностям аудиторії;

- спрощення інформації та ідей;

- передача лише тих ідей, які допомагають досягнути запланованої мети;

- напад на супротивників.

Пропаганду можна знайти в новинах та інших журналістських матеріалів, рекламі та зв’язках з громадськістю, а також у сфері освіти, в музиці, телевізійних шоу, фільмах, відеоіграх і соціальних мережах.

Розгляньте зображення і дайте відповіді на питання.

- Опишіть, що ви бачите на зображеннях?

- Хто є аудиторією для цих повідомлень?

- Яка мета цих зображень?

- Які маніпуляції ви помітили?

- Чи використовує пропаганда поняття «ідентичності» і з якою метою?

«Мова ворожнечі» - це зміст того чи іншого повідомлення, що свідомо чи підсвідомо програмує людину на агресію; це мова нетерпимості, спрямована на сприйняття відмінностей, притаманних для інших людей.

Основні ознаки «мови ворожнечі»:

- емоційність;

- дегуманізація (людина зображується як тварина, неприємна істота);

- поширення негативних стереотипів тощо.

За даними соціологів, найчастіше об’єктами цькування медіа стають:

- представники ромської національної меншини;

- люди африканського походження;

- люди нетрадиційної сексуальної орієнтації (ЛГБТ);

- представники єврейської національності;

- люди мусульманського віросповідання;

- жінки.

Техніки мови ворожнечі

У мові ворожнечі, як і в будь якій полеміці, застосовуються певні техніки.

1. Просування на перший план: використання та цитування різних джерел, як то старі визначення, вибіркові судження, використання метафор «ми проти ненависті, але..

2. Освіта: більшість змісту представляють як освітній і такий , що містить наукові докази, факти та логічне виправдання.

3. Заперечення: заперечувати проблему висловами «ніхто не дискримінує ЛГБТ» або «не було Холокосту».

4. Псевдо-наука: використання «фактів», теорій та наук, які насправді не мають наукового підтвердження.

5. Розбудова солідарності групи: заклики захистити групи (наприклад «ми маємо зберегти білу расу» тощо).

6. Історії героїв: представлення лідерів груп ненависті як героїв, прославляння носіїв мови ворожнечі.

7. Тактики страху: створення атмосфери та апелювання, що мова ворожнечі націлена на небезпечних об’єктів, як можуть зруйнувати існуючу систему цінностей.

8. Символи ненависті: використання візуальних символів для побудови солідарності та емоційного змісту.

9. «Іншування»: бачення інших як чужаків, дегуманізація «інших».

10. Апелювання до релігії: ескалація протистояння між релігіями та твердження, що релігійна догма застосовується до кожного.