Щастинський ПЛ - Урок 8. Місцеві розрізи. З''єднання частини вигляду і частини розрізу.

Урок 8. Місцеві розрізи. З''єднання частини вигляду і частини розрізу.

Завдання:

опрацювати конспект лекції,
зробити опору в зошиті,
виконати практичну вправу,
опрацювати § 4.1.2 підручника Технічне креслення та комп'ютерна графіка

Місцевий розріз - зображення, що пояснює конструктивні особливості предмета лише в окремому, обмеженому місці (рис. 1, а).

Місцевий розріз виділяють тонкою суцільною хвилястою лінією, яка не повинна збігатися з будь-яким зображенням. Проводять суцільну хвилясту лінію від руки. За допомогою місцевих розрізів на рис. 1, б показані отвір під стопорний гвинт, паз для сегментної шпонки та центровий отвір.

Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі заглиблення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми.

Поєднання половини вигляду з половиною розрізу.

Щоб раціонально скорочувати кількість зображень на кресленнях, вдаються до поєднання (суміщення) двох зображень: частини вигляду з частиною відповідного розрізу. Тоді замість двох окремих зображень — вигляду і розрізу — на кресленні одержують одне зображення — поєднання частин вигляду і розрізу.

Якщо замість частини застосувати повний розріз, то за одним виглядом зверху неможливо буде уявити форму і положення виступу на передньому боці предмета. На фронтальному розрізі його не буде зображено, адже цей елемент випадає разом з умовно видаленою передньою частиною предмета. Тому в даному разі доцільно поєднати частину вигляду з частиною розрізу.

Якщо вигляд і поєднуваний з ним розріз фігури симетричні, то поєднують половину вигляду з половиною відповідного розрізу.

Два вигляди предмета дають повне уявлення про його зовнішню форму. Фронтальний розріз і вигляд зверху краще виявляють внутрішню будову предмета. Але зовнішня форма при цьому стає менш зрозумілою. Оскільки вигляд і розріз даної деталі симетричні, то другу половину кожного із зображень легко уявити. Отже, поєднання на кресленні половини вигляду і половини відповідного розрізу дасть повне уявлення як про зовнішню, так і про внутрішню форми деталі

Межею між поєднаними в одному зображенні половиною вигляду і половиною розрізу є вісь симетрії (штрихпунктирна лінія). Зверніть увагу на те, що на половині вигляду відсутні лінії невидимого контуру (штрихові), їх недоцільно проводити, бо предмет симетричний відносно вертикальної осі. Ці лінії на половині вигляду повторили б обриси внутрішнього контуру, показаного на половині розрізу.

Поєднання частини вигляду та частини розрізу.

Поєднані в одному зображенні частину вигляду і частину відповідного розрізу розділяють суцільною тонкою хвилястою лінією, яку проводять від руки. Частину розрізу, як правило, розміщують праворуч від частини вигляду.

Якщо елемент поверхні предмета, який збігається з віссю симетрії, розміщений в отворі, на кресленні показують більш як половину розрізу.

Якщо такий елемент знаходиться зовні, то показують більш як половину вигляду.

В обох випадках зображення ребер внутрішньої і зовнішньої поверхонь на кресленнях зберігаються.

Нанесення розмірів.

В результаті поєднання внутрішня будова предмета виявляється видимою не повністю. Як же показати розміри внутрішніх частин? У цьому разі розмірні лінії, що стосуються елемента внутрішньої частини предмета (наприклад, отвору), проводять трохи далі від осі і обмежують стрілкою тільки з одного боку. Розмір зазначають повний.