1. Екологічне право — це система правових норм і принципів, якими регулюються та охороняються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини).

Предмет екологічного права — суспільні відносини, що виникають між суб’єктами з приводу забезпечення екологічної безпеки, приналежності, використання, відновлення природних ресурсів, охорони, а в певних випадках захисту людини, довкілля від шкідливого впливу з метою попередження, запобігання, усунення його негативних наслідків й забезпечення екологічної безпеки. Такі суспільні відносини розподіляють на:

• природоресурсні правовідносини — суспільні відносини стосовно використання природних ресурсів;

• природоохоронні правовідносини — правовідносини в галузі екології.

Об’єкти екологічного права за типом:

диференційовані, цей тип складається з:

• земля;

• надра;

• рослинний світ;

• атмосферне повітря;

• тваринний світ.

інтегровані, до нього відносять:

• довкілля;

• життя та здоров’я громадян.

особливо охоронювані, до нього відносять:

• природні комплекси та ландшафти — об’єкти та території природно-заповідного фонду;

• природно-соціальні умови та процеси — курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні зони;

• екосистеми — виключна економічна зона, континентальний шельф з розташованими на них природними ресурсами;

• природно-антропогенні зони — території, що зазнали впливу екологічних катастроф;

• екологічна мережа.

2. Основні принципи охорони навколишнього середовища

Принципи охорони навколишнього природного середовища - це керівні засади організації і впливу екологічних норм права на суспільні відносини в цій сфері.

Основними принципами охорони навколишнього середовища є:

• -пріоритетність вимог екологічної безпеки;

• - обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів, лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської та іншої діяльності;

• - гарантування екологічної безпеки середовища для життя і здоров'я людей;

• - превентивність - попередження негативних наслідків впливу на природні об'єкти діяльності людей;

• - обов'язковість екологічної експертизи;

• - екологізація матеріального виробництва;

• - поєднання екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства на основі міждисциплінарних знань, екологічних, природничих, технічних та інших наук;

• - гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища;

• - безкоштовність загального і платність спеціального природокористування;

• - збереження просторового та видового різноманіття;

• - цілісність природних об'єктів і комплексів;

• - прогнозованість якості стану навколишнього природного середовища;

• - платність за забруднення навколишнього природного середовища;

• - компенсація шкоди, спричиненої порушенням екологічного законодавства;

• - дотримання вимог лімітів використання природних ресурсів;

• - поєднання засобів стимулювання при дотриманні вимог екологічного законодавства і юридичної відповідальності при порушенні цих вимог;

• - міжнародне співробітництво в екологічній сфері та інше.

3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Наразі в Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства, про що вказано у ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Цивільна відповідальність за порушення екологічного законодавства передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення якості довкілля, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – це найсуворіший вид відповідальності. Він конкретизується у розділі VIII Кримінального кодексу України і по окремим статтям передбачає до 10-12 років позбавлення волі.

Наприклад, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об’єктів природно-заповідного фонду, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Кримінальне покарання застосовується до осіб, які здійснили правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і небезпеки для навколишнього природного середовища, життя і здоров’я людей. А також, якщо завдана шкода довкіллю у особливо великих розмірах.

Адміністративна відповідальність передбачається Кодексом України про адміністративні правопорушення та супроводжується накладанням штрафу (в окремих випадках з конфіскацією незаконно добутих об’єктів навколишнього середовища або заборонених знарядь добування). Також, інколи, може застосовуватись попередження.

Види адміністративно-правових стягнень є

1. штраф;

2. вилучення об’єктів правопорушення;

3. позбавлення права заняття спеціальною діяльністю;

4. конфіскація знарядь правопорушення;

5. обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об’єктів.

Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення – це різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, які у процесі виконання своїх функціональних обов’язків порушують екологічні норми та вимоги. Кодексом законів про працю України передбачено два види дисциплінарних стягнень – догана та звільнення з посади.

Домашне завдання:

1. Зробити опорний конспект.

2. Дати коротку відповідь на питання:

• Що є об’єктами екологічних відносин?

1. Навести приклад екологічного правопорушення за яке наступає кримінальна відповідальність.