Штукатурення заглушин

Для створення певного профілю заглушин застосовують дерев’яні малки. Верхню і бічні за- глушини роблять прямокутними, пересуваючи прямокутну малку профілю вздовж двох коробок. Штукатурять їх вапняно- цементним розчином. Для оберігання віконних рам від гниття нижню заглушину роблять жолобчастою, застосовуючи спеціальну фігурну малку , яку пересувають по нижніх брусках коробки. Штукатурять нижню заглушину цементним розчином. Коли розрівняний розчин частково затвердне, поверхню залізнять. Для цього на свіжу розрівняну поверхню заглушини насипають шар сухого цементу 2…З мм завтовшки і відразу ж розгладжують і ущільнюють його галтельною теркою, оббитою жерстю.

Штукатурення внутрішніх укосів

Для штукатурення внутрішніх укосів здебільшого використовують розчин такого самого складу, як і для стін. При штукатуренні стін вапняним розчином до нього додають гіпс, який сприяє швидкому твердненню розчину і надалі збільшує міцність укосів. Перший рідкий шар розчину накидають ковшем, другий і наступні — кельмою з сокола. Нанесений шар розчину розрівнюють спеціальною малкою , яку прикладають так, щоб один кінець її пересувався вздовж чверті коробки, а другий — по напрямній рейці (рис.1, а). На вертикальних укосах малку пересувають знизу вгору (рис.1, б). Знімають рейки, коли розчин частково затвердне. Місця, пошкоджені затискачами, підмазують і затирають теркою «врозгін». На верхньому укосі слід виконати натирання усьонка, на бічних — залишити зверху відрізок гострого усьонка 200…300 мм завдовжки, а на іншому відрізку усьонка до низу зробити плоску чи заокруглену фаску.