Народився 18 грудня 1976 року у Шостці, в перший клас пішов до школи №4. Хлопчик зростав дуже активним – з задоволенням займався спортом, відвідував гурток туризму. Разом з батьком ходив на рибалку і цікавився автівками.
Після школи пішов на навчання до училища №19 і закінчив його за спеціальністю «Майстер будівельного обладнання». Далі – строкова служба в українській армії і повернення додому. Став працювати – спочатку на одному з шосткинських підприємств, згодом водієм навантажувача в агролісгоспі. За сумлінну роботу та високу професійну майстерність Сергій Миколайович був неодноразово відзначений Почесними грамотами.
Чоловік мріяв про велику дружню родину. Ця мрія здійснилася у січні 2002 року – Сергій одружився з Іриною. Це було кохання з першого погляду, яке Сергій проніс крізь всі роки спільного життя. Він зміг стати найкращим в світі татом для своїх донечок – Катерини та Анни. Все своє життя чоловік присвячував благополуччю родини. Три його дівчинки (яких він ласкаво назвивав Іришка, Катюша і Нюся) обожнювали його, родина жила спокійно, розважливо і будувала плани на майбутнє. Сергій радів посмішці онучки Меланії, а от з маленьким онучком Любомиром спілкувався тільки по відеозв’язку… Він з’явився на світ, коли дідусь вже став на захист Батьківщини.
Військова служба для Сергія Цигипи розпочалася в лютому 2024 року. Свідомий громадянин України, не зміг стояти осторонь страшної війни. Йому було КОГО захищати. На фронті був спокійним і надійним. Його побратими могли покластися на чоловіка у будь-яких обставинах. А він навіть після поранення прагнув якомога швидше повернутися до них, щоб бути пліч-о-пліч з бойовими друзями..
14 листопада 2024 року Сергій Миколайович Цигипа, кулеметник стрілецького батальйону під час виконання бойових завдань загинув поблизу населеного пункту Торецьк Донецької обл.
Йому назавжди 47…