Сапун Марина
У війни буває жіноче обличчя. Для нашої Шостки це обличчя безстрашної доньки, світлої берегині - Марини Володимирівни Сапун…
15 травня, коли природа буяє кіпенно – білим цвітінням садів, внаслідок артилерійського обстрілу при захисті Батьківщини її душа оселилася на хмаринках. Ця сумна звістка стала дуже болючою, адже багато шосткинців знали її особисто.
Школа №1 цінує Марину як відповідальну ученицю і добру, надійну людину.
Шосткинський пологовий будинок – як чудову професіоналку. Саме її руки зустрічали у цьому світі крихітних немовлят, саме її очі посміхалися їм уперше.
А як вона співала!!! Бог дарував Марині унікальний голос, який зачаровував.
Її талант успадкували донька і син, дар яких оцінений журі багатьох Міжнародних конкурсів.
Марина Володимирівна з – задоволенням подорожувала. Активна, щира, відверта – вона притягувала до себе людей. Розрадити, підтримати – Марина завжди поруч.
Але головний талант шосткинської героїні полягав у вмінні любити та бути вірною – своїй родині, Шостці, Батьківщині.
У 2020 році Марина Сапун прийняла рішення вступити до лав Збройних сил України. З початком широкомасштабної війни впевнилася у правильному виборі.
Незадовго до загибелі Марина перебувала у рідній Шостці у короткій відпустці. Вона спілкувалася з великою кількістю друзів і знайомих, говорила слова дяки….
Наче щось відчувала…
Завітавши до рідної школи, довго спілкувалася з директоркою. Навіть, поділилася дивним сном, який наснився – наче на фасад встановлюють меморіальну табличку…
Відважна Героїня назавжди залишиться у наших серцях і пам’яті.