Ляшок Мирослав

Мирослав Ляшок народився 11 лютого 1991 року на ювілей свого батька. Дитинство хлопчика пройшло у нашому місті. Змалечку виявився козацький характер – хлопчик ріс жвавим, веселим і непосидючим. Мирослав навчася у Шосткинській школі № 2, потім – у школі №5. Одним з найулюбленіших видів відпочинку була рибалка, у якій він досяг значних успіхів. Будь-якій справі він віддавався сповна, захоплюючись і не лінуючись. Так, маленькі перші карасики поступово змінилися солідними рибинами, а замість простенької вудки юнак рибалив сучасним спінінгом. Іншим захопленням Мирослава була гра на гітарі, він закінчив музичну школу та грав у складі аматорської рок-групи.

 Паралельно з навчанням у вищому професійному училищі (за спеціальністю електрика) юнак заочно здобував освіту на юридичному факультеті Сумського держуніверситету. На відміну від багатьох, хлопець мріяв про службу в армії та наполегливо готувався до цього. Заняття силовими видами спорту, пробіжки, стрибки з парашутом – ці та інші активності зміцнили тіло і дух. Мирослав ріс у дружній родині справжніх патріотів, з дитинства цікавився національно-визвольним рухом українців, розмірковував над роллю окремої людини у вирі історії.

Пізніше він скаже: «Мій шлях – це шлях боротьби. Перший пункт декалогу українського націоналіста: «Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї.».

 Армійську строкову службу Мирослав Ляшок проходив у Житомирі, у складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.

Після повернення з армії юнак вступив до Сумського державного університету. З початком буремних подій 2014 на Майдані батько Мирослава Віталій вирушив до Києва, а син залишився у Шостці – терміново збирати групи для ротації. Тоді і відбулося знайомство з Іваном Євдокименком, яке переросло у міцну дружбу та душевне братерство. Коли ситуація на Майдані досягла кульмінації, юнак терміново поїхав до столиці та приєднався до руху народного спротиву. Психологічна напруга, холод, сутички з поліцією – таким запам’яталися ці дні справжнім патріотам. В цьому ж, 2014 році, обидва юнака записалися добровольцями та стали на захист Батьківщини в складі Збройних Сил України. У червні 2014 року Мирослав був зарахований, на той час, в батальйон спеціального призначення «Азов»…

 Побував в найгарячіших точках фронту, захищав Маріуполь, Мар’їнку, Іловайськ, за що мав нагороди. Саме в той час Мирослав підняв державний прапор з написом – «ШОСТКА» на Сході, під кулями рашистів у Широкиному Донецької області, потрапивши на центральні ТВ канали. Молодий юнак став яскравим символом незламності українців, їх волі до перемоги та віри.

 Після повернення з фронту Мирослав продовжив здобуття вищої освіти, а також починає активно займатися суспільно-політичною діяльністю. Започатковує та очолює громадське об’єднання учасників АТО та бойових дій «Братерство», входить до складу ініціативної групи по перейменуванню об’єктів топоніміки, допомагає у створенні Меморіалу захисників України. Часто зустрічається з молоддю, передаючи кожному свою любов і повагу до козацьких традицій та України. Був одним із засновників і організаторів національно патріотичного, вишкільного табору ім. Івана Євдокименка, який героїчно загинув при обороні Донецького аеропорту.

 Під час навчання в інституті Мирослав зустрів кохання свого життя – дівчину Юлію, яка стала його натхненням. Пара багато подорожувала Шосткинщиною та Україною, підкорила Говерлу, обожнювала походи та сплави на плотах. У 2018 році чоловік закінчив Сумський державний університет за спеціальністю економіст, отримавши ступінь магістра. У 2020 році його було обрано депутатом Шосткинської районної ради та головою депутатської фракції. В його характері неймовірним чином поєднувалась ніжність і мужність, надійність і шляхетний авантюризм, турботливість і принциповість.

 З перших годин повномасштабного вторгнення рашистів Мирослав Ляшок став на захист рідної землі, у складі 153-го батальйону тероборони. Мирослав боронив спочатку Сумщину, а потім – схід України. Під час боїв за місто-фортецю Бахмут отримав поранення. Після реабілітації повернувся на фронт у складі легендарного «Азову».

 21 жовтня командир відділення взводу спецпризначення, сержант Мирослав Ляшок отримав тяжкі поранення під час виконання бойових завдань по захисту України. Через два дні Героя не стало…