6 клас

Урок української мови

\Урок сімейної етики\

6 клас

Тема уроку: Доконаний і недоконаний види дієслів.

Мета уроку: Ознайомити учнів із доконаним та недоконаним видами дієслів;

пояснити причини специфічної зміни ознаки всіх форм дієслова; удосконалювати вміння доречно вживати види дієслів в усному та писемному мовленні.

За допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу формувати в молодого покоління знання й відчуття роду, виховувати повагу до старшого покоління, любов та взаємоповагу у родині.

Мовна змістова лінія: Доконаний і недоконаний види дієслів.

Соціокультурна змістова лінія: Родинні зв”язки. Взаємини і традиції в українській родині.

Конкретизація проблематики у змістовному наповненні підручника: Взаємини і традиції в українській родині.

Внутрішньопредметні зв”язки: українська література, російська мова, образотворче мистецтво.

Обладнання:

1 Комп”ютери, телевізор, програвач.

2 Презентація уроку.

3 Роздавальний матеріал.

4 Ілюстрації.

5 Таблиці.

/Слайд 1,2, 3/

Тип уроку: урок формування й удосконалення знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: „Посиденьки біля бабусиної скрині”

\ з використанняґм ІКТ\

Запрошені: Бабусі учнів.

Оформлення класу:

- посередині класної кімнати змайстрована „бабусина розмальована скриня”, біля якої сидять в українському вбранні запрошені бабусі;

- на дошці записана тема уроку та епіграф, розміщені ілюстрації та заздалегідь

намальовані на окремих аркушах кілька родовідних дерев учнів класу.

Епіграф: /Слайд 4,5/

Родина, рід, які слова святі,

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами – ніжні гілочки

На дереві, що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це – батько й мати, прадід твій і дід.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Вчитель:

- Дорогі діти, сьогодні ми проведемо урок у незвичайній формі: полинемо в давнину та побудемо у наших бабусь на посиденьках біля чарівної скрині, яка нам багато про що повідає. За добрим українським звичаєм привітаємось з нашими бабусями. /Слайд 4,5/

Учень:

Дорогих бабусь вітаємо,

Щастя й долі побажаймо.

Українська традиція є недарма:

Гречно вітатись завжди з усіма.

Добрий день, вам люди добрі,

Будьте ви завжди здорові, раді вам,

Що прийшли, дякуємо красненько!

Ось яка чарівна мова радує серденько.

Ми запрошуємо вас на урок до нас!

Бабуся:

- Любі наші діточки, нам дуже приємно, що ви запросили нас на ваш урок,

Тож ми прийшли до вас не з пустими руками, а з мудрою скринею-чарівницею, біля якої й проведемо наші посиденьки, чи то бач – урок.

/Звучить мелодія пісні „Родина”, бабусі підспівують/

ІІ. Мотивація

Вчитель:

- Прочитаємо вдумливо наш епіграф та розкриємо його зміст./Слайд 6, 7,8 9/

Переглянемо слайди, на яких ви бачите гравюри з родовідними деревами найталановитіших граверів родовідних дерев в Україні. Розглянемо й наші родовідні дерева, намальовані учнями класу/

/ Гравюри О.Тарасовича, І. Щиринського, Г. Левицького./

- Чи схожа родина на дерево?

- Чи не походять і не розвиваються від діда – прадіда діти, онуки й правнуки за тією ж закономірністю, що й гілки від стовбура?

/робота за слайдами/

2

ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.

Бабуся.

- Діти, у скрині є давня розповідь про родовідне дерево. Я хочу, щоб хтось з вас прочитав.

Вчитель:

- Всі хай послухають та одразу ж згадають дієслова, запишуть їх,

з’ясують лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

Учень:

Ще в глибоку давнину виник звичай вести літописи, хронологію роду, щоб передати нащадкам пам’ять про їхніх предків. Кожне наступне покоління роз- повідало про себе.

Родовідні дерева в Україні з’явилися в середньовічну епоху. Кожне таке дерево являло собою алегорію, тобто іносказання, втілення в образі дерева поняття про рід людський. Родини зображувалися у вигляді гілок, а члени цих родин – як галузки (розветвления), листочки, плоди.

/учні виконують завдання/

Вчитель:

- А ми не забуваймо, до вивчення теми повертаймо. Знайдемо в тесті дієслова, а потім вже й тема нова! Про дієслово все згадаймо, до скринь заглядаймо– на питання відповідаймо. Що називається дієсловом? Морфологічні ознаки назвіть до другої скрині перейдіть!/ Тож підсумуємо, що ж ми знаємо вже про дієслово?

/ Робота за розданими раніше картками ( тестові завдання)/

ІV Оголошення теми, мети .

Вчитель:

- Колись на посиденьках дізнавалися про щось цікаве, нове, чи то про минуле. Сьогодні ми з вами продовжимо вивчати дієслово, та дізнаємось про види дієслів, бо тема нашого уроку „ Доконаний і недоконаний види дієслів. ”

Тож ознайомимось із доконаним та недоконаним видами дієслів;

розкриємо причини специфічної зміни ознаки всіх форм дієслова; удосконалюватимемо вміння доречно вживати види дієслів в усному та писемному мовленні.

А також формуватимемо в собі знання й відчуття роду, виховуватимемо повагу до старшого покоління, любов та взаємоповагу у родині.

Та щоб дістатись до мети , картку успіху отримай ти!

/вручає карту успіху/

V Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу .

Бабуся:

- Любі наші діточки, так хочеться почути народну мудрість з ваших уст!

Вчитель:

- Прочитайте прислів”я та випишіть дієслова у дві колонки :

Дія, яка відбувається Дія довготривала, незавершена

Поставте до них питання.

„Українському роду нема переводу. Сім”я на матері тримається, хата батьком підпирається. Уся сім”я збереться – серце матері радісно заб”ється. Нема такого краму, щоб купити маму. Батька покинеш, сам загинеш.”

/ Учні виконують роботу/

Вчитель:

- Проаналізуємо записане вами та скажимо, які ж дієслова є доконаного, а які недоконаного виду? /Діти, аналізуючи дієслова, виводять правило /

- Прочитаймо тепер правило за підручником.

Вчитель:

- Отже, вид - специфічна ознака всіх форм дієслова – указує на характер перебігу дії в часі, виражає відношення дії до її внутрішньої межі.

/Виконання вправи 425./

Бабуся:

- Шановна вчителько! Колись на посиденьках любили й ігри цікаві! Любі наші діточки, хто першим замінить наші фразеологізми дієсловами !

Вчитель:

-Та визначить вид дібраних дієслів. З двома фразеологізмами складе речення.

/Лінгвістична гра./

Вбирати з молоком матері; лізти поперед батька в пекло; вести свій рід;

вирвати з корінням; гладити по голові.

Вчитель:

- Поглянемо на дієслова та скажимо ж : за допомогою чого творяться види дієслів?

Пам’ятати – запам’ятати;

кричати – крикнути;

допікати – допекти;

скликати – скликати.

Цікаве мовознавство.

В українській мові більшість дієслів керує у словосполученні іменниками в певному відмінку. Так, дієслово дякувати керує іменником у давальному відмінку: дякувати батькові.

Фізкультхвилинка.

„Бабусин клубочок”

VІ Закріплення вивченого матеріалу.

Бабуся:

- Дорогі наші діточки, у нашій скрині лежить чудовий заповіт

вам!

/ передають заповіт дітям, учень читає виразно/

Не забувай свій рід! Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя.

Ти будеш дорослою людиною, але для них до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею й піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шанобливо стався до бабусі та дідуся. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку. Завжди пам”ятай про неї.

(За В.Сухомлинським)

Учень:

Не забудемо з якого роду ми,

З якого кореня у світі почались,

Ми – діти українського народу,

Що тут у Терновій нам дав колись.

Потім виконують письмово вправу 435.

Бабуся:

- А скажіть- но, діти ! А як ви ставитесь у сім”ї до бабусі та дідуся?

/Діти відповідають/

Вчитель:

-Неможливо уявити дитинство без бабусиної казки чи дідусевої бувальщини. Вони, як старші люди в сім”ї , наділені природним розумом, добротою, людяністю, чесністю, працьовитістю, життєвим досвідом . Тож, ми повинні з пошаною та любов”ю ставитися до них .

Діти :

- Низький уклін вам, дорогі наші бабусі!

Учень:

- Спасибі вам бабусі наші,

За те, що добрі та хороші.

Вклонімося бабусям рідненьким,

Що як бджілки щодня устають раненько.

І вся наша дітвора

Зичить щастя та добра!

Контрольно – оцінювальний етап.

Оцінювання роботи учнів та мотивація їх оцінок.

V Домашнє завдання .

Вчитель:

-Опрацюйте та вивчіть параграф 43.

Складіть висловлювання на тему „Моя родина”.Вправа 436.