Зміст сайту на боковій панелі. Щоб знайти презентаці, пререходь на бокову панель до "Змісту". Презентації з усіх тем української мови на сторінці "Всесвіт мови (презентації)"
Українська мова
Уроки сімейної етики
Підготувала
Гажур Ольга Дмитрівна
вчитель української мови та
літератури
Оволодіння українською мовою – важлива складова соціально-культурної діяльності людини.
Зміст навчання української мови структуровано за чотирма взаємозв”язаними лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною. Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на суспільній та культурологічній функціях мови, відображує взаємозалежний зв”язок : людина – суспільство – мова – культура і полягає у вивченні мови в контексті приватного і суспільного життя. Основні національні культурні й суспільні цінності, які сьогодні набувають універсального, загальнолюдського характеру закладають інтеграційну основу навчання, виховання і розвитку учнів засобами мови.
Згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти України соціокультурна змістова лінія забезпечує засвоєння українських та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, сприяють морально – етичному розвиткові.
Соціокультурна змістова лінія на уроках української мови - один із чинників забезпечення розкриття проблематики родинно-сімейного виховання засобами рідного слова.
„З родини йде життя людини”, „Без сім”ї – нема щастя на землі” – твердять українські прислів”я. Народна мудрість перекликається зі словами високої оцінки сім’ї, яку дав класик української педагогіки В.Сухомлинський: „У сім’ї шліфуються найтонші грані людини –трудівника, людини –культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім”ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квітки, і плоди. Сім”я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи”.
На уроках української мови я намагаюся засобами чарівної сили слова формувати в молодого покоління знання й відчуття роду, бо саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини. Слова рід, родина часто фігурують у народному спілкуванні: рід, як ряд поколінь, що походять від одного предка, родина як група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом. Ці слова прийшли до обігу в практику народного виховання здавна, ще зі староруських часів. А виникнення їх зумовлене існуванням родової організації суспільства слов’ян. Народ створив багату лексику для позначення різних родинних стосунків. Завдяки цьому ми маємо в своєму розпорядженні повний набір назв спорідненості та свояцтва. Це батько, матір, дідусь, бабуся, дядько, дядина, старші брати і сестри, свояки, куми.
Родичі й свояки часто зустрічаються і спілкуються, особливо якщо мешкають в одному місті чи селі, радяться, допомагають одне одному, діляться горем, підтримують між собою дійові контакти. У народі здавна прийнято влаштовувати традиційні родинні свята, на які запрошують усіх родичів, свояків. До цих взаємин активно залучаються й діти. Для них такі родинні взаємини є джерелом не тільки задоволення і втіхи, а й великої виховної сили.
Родина була, є і завжди буде важливим середовищем формування особистості. Проблема батьків і дітей завжди стояла на передньому плані .
1
Адже ж до обов’язку батьків входить любити та належно виховувати своїх дітей („Не ті батьки, що народили, а ті, що виховали”); дбати про них, ввести в самостійне життя, давши відповідну професію та можливу матеріальну допомогу при одруженні. Діти, в свою чергу, повинні любити й поважати батьків, прислуховуватися до їхніх порад, піклуватися про них у старості.
Наступність поколінь, вірність батьківським та синівським обов’язкам – основний закон суспільного життя. В наш час проблема батьків і дітей дуже актуальна.
Українська мова є своєрідним національним кодом, який об’єднує всіх громадян України, могутнім соціальним феноменом, який найтісніше єднає людей у родинне гніздо. Українська мова – вагомий чинник формування особистості громадянина України. Людину, яка буде гідним сином чи донькою, а надалі – батьком чи матір’ю. І суттєву роль у цьому процесі відіграє вчитель –словесник, бо сила слова велика, недарма сказав В.Сосюра : „..в нім думки й почуття, воно іде в народи для вічного життя”. Адже саме слово найтонше виражає глибину людських почуттів, формує людську свідомість.
Соціокультурна змістова лінія на уроках української мови включає відомості, які розкривають родинні стосунки, культуру спілкування у сім’ї, життєву мудрість та душевну щедрість українців.
Так таблиця „Родинно-сімейне виховання на уроках мови” /Додаток №1/, яку я склала, допомагає компактно розглянути розкриття соціокультурної змістової лінії та системно впроваджувати елементи родинно-сімейного виховання на уроках української мови.
З метою глибшого розгляду питань взаємовідносин у сім’ї я проводжу уроки сімейної етики, уроки сім’ї „Вчимося разом” при викладанні української мови, бо для мене дуже важлива співпраця з батьками, тому активно залучаю батьків до проведення спільних заходів з метою об’єктивного бачення участі їхньої дитини в навчально-виховному процесі, особливо у підготовці до уроків мови. У мене та у батьків формується єдиний погляд на рішення проблем навчання чи виховання учнів. Уроки сім’ї „Вчимося разом”, уроки сімейної етики допомагають зблизитися батькам та дітям, батькам та мені, вчителю, бо всі ми маємо єдину мету – створити Людину.
Підвищення якості уроку в умовах навчально-виховного процесу школи дуже важливе завдання, яке стоїть перед кожним педагогом. Одним із факторів покращення проведення уроків української мови, на мою думку, якраз і є взаємодія з батьками учнів, залучення їх до роботи над творенням їх власної дитини.
Засобами слова я намагаюся формувати духовно багату особистість.
Проведення уроків сімейної етики сприяє формуванню в учнів родинно-побутової культури, здатності осягнути власне призначення. Рідне українське слово розкриває сутність сімейних відносин. Уроки несуть національний дух сім’ї, невтомної плекальниці родоводу, виховують найблагородніші людські почуття любові, вірності, взаємоповаги, співпереживання, синівської та дочірньої вдячності, родинної солідарності, плекають теплоту людських сердець.
2
Адже щаслива людина по-справжньому лише в високо-організованій сім’ї, і надзвичайно великий духовний вплив родини на формування особистості. За допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу формуються в молодого покоління знання й відчуття роду, виховується повага до старшого покоління .
За останні роки методика мови поповнилася різними видами нетрадиційних уроків. Уроки сімейної етики, на мою думку, учать елементам реального життя; атмосфера співпраці дітей і членів родини не лякає учнів, а, навпаки, налаштовує їх позитивно. Такі уроки, де вчитель підводить дитину до осмислення необхідності пізнання, а батьки засобами родинної педагогіки вчать етиці стосунків у сім’ї, що пізніше розкриється у стосунках між дітьми у шкільній сім’ї, мають у наш час надзвичайно велике значення.
На таких уроках діти працюють більш активніше, відповідально готуються до них, розвивають свої творчі здібності .Урок у 5 класі прводжу у формі гри -свята „До нас завітали батьки” з використанняґм ІКТ/ Додаток № 2/ . З п’ятого класу я розкриваю відчуття й розуміння ролі сім’ї в житті дитини, повагу до членів родини, любов до батька, матері.
На таких уроках я не намагаюся подавати матеріал дітям у готовому вигляді, а вони повинні доходити істини самостійно, щоб батьки спостерігали за логікою мислення дитини, бачили їх можливості. Ці уроки повинні бути добре продумані, кожне слово виважене. Вище згадані уроки стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів, спонукають учнів висловлювати власні думки, спонукають до пізнання та осмислення реального життя у поєднанні з вивченням мовної теми.
Так на уроці у 6 класі ” Посиденьки біля бабусиної скрині „ /Додаток №3/ за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу формую в учнів знання й відчуття роду, виховую повагу до старшого покоління, любов та взаємоповагу в родині.
Дуже важливо, щоб ці уроки проводились на інноваційній основі, з використанням нестандартних форм роботи, створенням емоційної комфортності, і обов”язково із залученням батьківської громадськості. /Додаток № 3,4/.
На уроках із залученням батьків велику роль відіграє і глибоко індивідуальний підхід до кожного з учнів, врахування їх саморозвитку й самореалізації, тому тут реалізується ідея творчого підходу до викладання.
Уроки розвитку зв”язного мовлення, а саме у 7 класі - особливості побудови опису зовнішності людини, я використовую теж з метою виховання любові та пошани до старшого покоління у сім”ї . Так на уроці ”Сімейний альбом” /Додаток №4/ поєднуючи мовленнєву тему зі соціокультурною навчаю робити опис зовнішності людини, усвідомлювати послідовність викладу матеріалу щодо опису зовнішності особи, розвиваю мовленнєво – комунікативні вміння створювати твір-опис, здійснювати змістово –композиційний і мовний аналіз його. Одночасно виховую любов, повагу до до старшого покоління у сім’ї, шанобливе ставлення до них та відповідальне ставлення до сімейних традицій.
Отже, введення в практику уроків сімейної етики необхідне і принесе велику користь як батькам так і дітям.
3
Такі уроки допомагають зробити суттєвий крок до залучення батьків до школи, адже реформувати світ – це означає реформувати виховання та навчання, а виховання та навчання починається з сім’ї. І коли вчителі перестануть зарозуміло учити, батьки нудно повчати, тоді діти почнуть вчитися.
Донести дивовижну красу, чарівність, загадковість та складність нашої мови ще допоможуть використання ігрових елементів та лінгвістичних ігр на уроках, адже гра у яскраві тони забарвлює емоційну подачу матеріалу, „формує пізнавальну активність, самостійність, інтереси дітей, витворює унікальну єдність словесних, наочних і практичних методів навчання, дає змогу раціонально використовувати час, має й інші переваги” (Нісімчук А. та ін. Сучасні педагогічні технології.- К.: Видавничий центр „Просвіта”,2000. )
Запропоновані уроки є зразком занять, на яких розглядаються питання родинного виховання, взаємовідносин у родинах /Додатки 2-4/. Уроки складені згідно з чинною програмою „Українська мова” 5-12 класи /Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання/.Програму підготували.В.Бондаренко, О.М.Біляєв.
Як бачимо соціокультурна змістова лінія забезпечує здійснення родинно-сімейного виховання засобами рідного слова. Особливо важливу роль у розкритті проблематики родинно-сімейного виховання, відіграють і підібрані тексти, завдання, прислів”я та приказки, загадки, які розкривають суть сімейних відносин, виховують дітей свідомими українцями, розумними, духовно багатими, ініціативними, які б з повагою ставились до батьків, свято берегли свої родові традиції, історії родоводу. З цією метою я зібрала дидактичний матеріал. „Соціокультурна змістова лінія. Розкриття проблематики родинно-сімейного виховання засобами рідного слова.”
/Додаток №5/
Викладаючи українську мову і вирішуючи проблему родинно-сімейного виховання я прагну довідатися, чого хочуть батьки; гарантувати їм успіх у навчанні їхньої дитини; створити урок, який би приніс користь дитині на все життя.