Я дуже щаслива, що навчилася завжди розмовляти чистою літературною українською мовою, без діалектів, без жаргонів. Цим я приваблювала людей до себе! Я відчувала їхній подив: чому чистою мовою я розмовляю? А я просто використовувала всі багатства своєї чарівної мови, бо хотіла так! Бо люблю цю мову, щиро, без вигоди, без хизування! А чомусь багато людей вважали російською розмовляти престижніше, краще. Та коли я починала говорити українською, то всі слухали і не сміли робити зауважень щодо вибору мови, бо їм нічого було казати, адже я використовувала правильну літературну мову, без домішків. А ще - вона йшла з моєї душі.
Тож любіть ту мову, якою вас навчила говорити матінка. Вивчить її так, щоб вміли висловлювати найпотаємніші думки, використовуючи всі барви рідного слова. І яка б це не була мова, якщо вона мамина, рідна - шануйте її, не засмічуйте тими словами, значення яких ви, навіть, не розумієте.
Ми живемо в Україні, тому знати українську мову ми зобов’язані!
Любіть мову не на догоду політиці, часу, а на догоду свєму серцю та своїй совісті! Совісті людини, громадянина!
О.Д.Гажур.
Мова - духовне багатство народу
В.Сухомлинський