Родина, рід, слова які святі.
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами – ніжні гілочки
На дереві, що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це – батько й мати, прадід твій і дід.
«Громадянин виховується з дитинства»
Відчуття Батьківщини починається в дитини з відносини до найближчих людей - батька, матері, дідуся, бабусі. Це коріння, що зв'язують його з рідним домом і найближчим оточенням.
Дитина вперше відкриває Батьківщину в сім'ї. Це найближче його оточення, де він черпає такі поняття, як "праця", "обов'язок", "честь", "Батьківщина".
Бути громадянином - значить свідомо і активно виконувати цивільні обов'язки і громадянський обов'язок перед суспільством, Батьківщиною, володіти такими якостями особистості, як патріотизм, гуманне ставлення до людей.
Сформувати моральну основу і допомогти дитині успішно увійти в сучасний світ, посісти гідне місце в системі відносин з оточуючими неможливо без виховання любові до близьких і своєї батьківщини, поваги до традицій і цінностей свого народу, доброти і милосердя.
Пам'ятка для батьків "Відомі люди про виховання любові до Батьківщини"
"У вашій родині і під вашим керівництвом росте майбутній громадянин, майбутній діяч і майбутній борець... Все, що відбувається в країні, через вашу душу і вашу думку повинно приходити до дітей" (А.С.Макаренко)
"Посійте вчинок - пожнете звичку, посійте звичку - пожнете характер, посійте характер - і ви пожнете долю" (Вільям Теккерей)
"Світлі дні дитячих вражень, отриманих від спілкування з рідною природою, проводжають людину в життя і укріплюють в ньому бажання віддати свої сили служінню Батьківщині" (А.И.Герцен)
«Справжня школа виховання сердечності, душевності і чуйності є сім'я; ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер є випробуванням людяності" (о. Сухомлинський).
Сім’я – це святиня людського духу, вона допомагає нам долати негаразди та додає сил та натхнення.
Сім’я – це честь і гордість нашого народу
Сім’я – життєдайний осередок, що приводить на світ божий, плекає найвищу цінність людства –дітей, цвіт нації, майбутнє народу.
« Здоров’я дитини – багатство родини»
Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад. На жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні свідчить, що через недотримання здоров’язберігаючих принципів в організації навчально- виховного процесу зростає кількість гострих та хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Занепокоєння батьків і вчителів викликає зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління, наркоманії.
Шкільні роки – це важливий період в житті дитини. Ідучи до школи вона обов’язково зустрінеться з багатьма випробовуваннями, серед яких зміна оточення та образу життя, фізичне перевантаження та душевні хвилювання. Міцний організм зможе відстояти себе, а слабкий отримає поразку. Ось чому в сучасних умовах необхідно навчити дитину «науки здоров’я», сформувати в неї вміння і навики здорового способу життя.
Спосіб життя – той годинник здоров’я, який майже цілком залежить від нашої поведінки, він зберігає і покращує здоров’я.
Складові здорового способу життя: фізкультура, здорове харчування, особиста гігієна, загартування, режим дня, масаж, дихальні вправи.
Безпека дітей в Інтернеті
І хоча на екрані комп'ютера Інтернет представляється дитині абсолютно віртуальним світом, тим не менше в ньому існують загрози, здатні заподіяти реальну шкоду. На відміну від дорослих Інтернет-користувачів, діти можуть не усвідомлювати небезпек, які підстерігають їх у Мережі.
Сьогодні справи йдуть таким чином, що будь-яка дитина, що виходить в Інтернет, може переглядати будь-які матеріали, а це насильство, наркотики, порнографія, сторінки підштовхує молодь до самогубства, вбивствами і багато-багато чого іншого. Все це доступно в Інтернет без обмежень.
Контакти з незнайомими людьми за допомогою чату або електронної пошти. Все частіше і частіше зловмисники використовують ці канали для того, щоб змусити дітей видати особисту інформацію. В інших випадках це можуть бути педофіли, які шукають нові жертви. Видаючи себе за сверстників жертви, вони можуть дізнаються особисту інформацію та шукати особистої зустрічі.
Памятка батькам "Як забезпечити безпеку дитини в Інтернеті"
Постарайтеся разом з дитиною, знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. З таких сайтів сформуйте список дозволених сайтів в програмному забезпеченні системи мережної безпеки вашої системи . В цьому випадку якщо дитині необхідно зайти на новий сайт, їй прийдеться попросити вашої допомоги на додавання його адреси в перелік дозволених сайтів, отже ви матимете змогу оцінити безпечність сайту до того, як він стане вільно доступним дитині.
Зробіть Інтернет новим засобом сімейного спілкування. Вигадайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад – знаходьте в Інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або – створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування Інтернету ви ненав'язливо можете розповідати дитині про культуру поведінки в Мережі, звертати увагу на приховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію тощо.
ПАМЯТАЙТЕ! Постійний батьківський контроль залишається основним методом забезпечення безпеки дітей в Інтернеті.
Батьки і діти ! Діти і батьки !
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо життейське поле
І не на день майбутній – на віки!..
Батьки і діти...Діти і батьки...
Культура взаємин батьків і дітей
Щастя дітей починається зі щастя батьків. Тут його причина й підмурок. Сімейне виховання ґрунтується на трьох засадах: увага, повага й вимогливість.
Моральне формування особистості починається у сім´ї. Від матері та батька, старших сестер і братів, бабусь і дідусів дитина дістає початкові відомості про навколишній світ, про норми взаємин з іншими людьми. З рідної домівки несе вона у дитячі ясла, садок, школу свої навички, звички, культуру поведінки.
І незважаючи на те, що з перших років життя дитини у формуванні її особистості беруть участь вихователі, вчителі, друзі, потенційний заряд морально-етичних якостей, набутий у сім´ї у сукупності культури емоційних почуттів, постійно справляє на неї величезний вплив.
Батьки часом засмічують голови своїх дітей неправильними уявленнями, недотепними поняттями, шкідливими поглядами та звичками. Вони нівечать душі своїх дітей так само, як були зіпсовані колись їхні душі.
У роки отроцтва та юності, формуючи своє Я, власні життєві позиції, людина мимоволі порівнює, зіставляє соціально-моральні, естетичні ідеали й установки із сімейними. Ступивши на самостійний шлях, людина шукає особисте щастя — створює сім´ю, відтворюючи тим самим спосіб життя батьків і затверджуючи свою, збагачену новим змістом, етику міжособистісних стосунків.
Важко впливати на духовний світ дитини, якщо в сім´ї немає духовного комфорту, немає любові й порозуміння. А щастя і порозуміння у наших руках. Отже, не уникайте ніжних слів, не бійтеся похвалити один одного, не принижуйте і не ображайте людську гідність.
Життя коротке й різноманітне, а щастя — це нормальний стан людини.
Проста деталь побуту. Вранці йдуть на роботу ... увечері повертаються додому. Але зверніть увагу, як ідуть і як повертаються.
А сімейний обід? Як важливо почути слова подяки за приготовлений обід, побачити посмішку, відчути бажання допомогти.
Вчинки батьків, їхня поведінка, моральне сприйняття дійсності — найголовніше у створенні сприятливого клімату сімейних стосунків.
Дитина — це дзеркало, в якому відбивається духовний світ батьків. Уважно придивіться до своєї дитини і ви побачите у ній самих себе.
Виховати — означає впливати на дитячу душу найліпшим, що є у нас самих.
Необдумане слово або негідний вчинок укарбовуються у дитячій душі.
Людина входить у світ не моральним і не аморальним, не героєм і не злодієм, вона й не добра й не зла, не гарна й не погана. Вона приходить у світ ніякою. Тож якою вона буде, цілком залежатиме від нас — людей, котрі живуть поряд.
Найчастіше ми припускаємося однієї й тієї самої помилки: віримо у власну безгрішність і право вершити суд, а якщо виходить щось не так, провини за собою не визнаємо. Чимало є таких батьків, які з надзвичайною легкістю дарують дітям власні хиби й недоліки, а потім карають їх за це.
Перш ніж покарати дитину, спершу слід розібратися в самому собі. Будь-яке рукоприкладство — це педагогічне дикунство. Вдарити дитину — означає розписатися у власному безсиллі й нечуваному неуцтві. Адже часто дитина чинить неправильно внаслідок обмеженості свого життєвого досвіду, знань і вмінь. Помилки свої треба виправляти разом, тоді дитина повірить у щирість дорослого. Допоможіть їй стати краще, не принижуючи її, — і дитина обов´язково це сприйме.
Не слухняності слід домагатися від дітей, а вміння слухати і розуміти один одного. Часом дитину можуть вилаяти за те, що вона впустила ложку, натомість за зіпсований іншим настрій, за зневагу до іншого — промовчати.
Виховання в сім´ї — це правильно організоване спілкування, грунтоване не на підпорядкуванні й примусі, а на взаємовпливі, взаємодопомозі, взаємозалежності. На цій загальнолюдській нормі спілкування і будується етикет сімейних взаємин.
Роль батьків у виборі професі дитини
Батьки відіграють значну роль у виборі професії і, на жаль, часто самі не знають як правильно діяти. Батькам слід м’яко направляти, а не односторонньо обирати життєвий шлях дитини та нав’язувати власні погляди.
Декілька порад батькам:
Встановлення домовленості.
Насамперед, важливо сказати дитині, що вибір професії є відповідальним та важливим кроком і допомога батьків може полегшити пошук. Цим Ви покажете дитині, що Вам не байдужа її доля, а також те, що ви не применшуєте роль дитини у виборі власного життя, що особливо важливо для підлітків.
Нове знайомство з дитиною
Хоч батькам і здається, що вони знають про свою дитину все, але насправді це не зовсім так. В підлітковому віці тінейджери схильні більш закриватись від батьків, одночасно відкриватись у спілкуванні з друзями. Тому не буде зайвим ще раз розпитати у дитини про її мрії, бажання, погляди на життя та роботу. Це допоможе оцінити на скільки схожі чи відрізняються цінності батьків та дітей, адже для батьків ідеальна робота може виглядати як щоденна праця в офісі з 9.00 до 18.00, тоді як для дітей – творча робота на замовлення вдома.
Розширення знань про професії
Світ динамічний, з’являються нові професії відповідно до вимог часу, відповідно деякі професії застарівають і можуть через років 5 взагалі бути не потрібними. Тому варто ознайомитись зі списком професій майбутнього та професій, що можуть стати незатребуваними на ринку праці після 5 років навчання Вашої дитини. З свого досвіду хочу додати, що чим більше знань про різноманітні професії, тим легший вибір. Особливо корисним є не просто почитати чим займається той чи інший спеціаліст, а й якими особистісними рисами має володіти людина(наприклад, для психолога важливою рисою є вміння розуміти емоції інших людей, тоді як для шахтаря ця риса не є ключовою), які знання мають бути в професіонала в певній галузі (щоб оцінити чи є в дитини задатки до здобуття цих знань), чи є можливість кар’єрного зростання, якщо це важливо для Вашої дитини. Все це описано в професіограмах до кожної професії.
На сайті Education.ua (https://www.education.ua/ua/professions/) зібраний перелік професій за напрямками та є їх опис.
Діагностика здібностей
Часто батьки наділяють своїх дітей рисами, яких насправді у них немає. Корисно звернутись до психолога освітнього закладу або будь-якого іншого, щоб він допоміг визначити сильні і слабкі сторони дитини, її здібності. І вже на основі цих знань підбирати професію.
Батьки хочуть, щоб їхня дитина була успішна у будь-якій професії, через те вони мають навчити її робити вибір, а не давати готових варіантів, які до того ж можуть бути проекцією їх власних нереалізованих бажань та суспільних переконань, за що точно Ваша дитина не скаже Вам «дякую» у майбутньому». Використовуйте свій досвід не як гарант успіху і засіб примусу, а як опору для дитини, не забуваючи, що світ змінюється і те, що було прийнято 20 років тому може не бути актуальним зараз. Тому зануртесь у світ професій разом з дитиною, будьте її провідником у світ професії, що лише освітлює дорогу для людини, яка вирішує сама куди їй йти.