Сторінка мого класу

Ми – діти нового тисячоліття.

Ми – молоді, завзяті та кмітливі.

Ми сповнені сил та енергії.

Ми маємо багато мрій, бажань, задумів і планів на майбутнє.

Щодня ми пізнаємо життя, відкриваємо для себе світ

і розкриваємо світу себе.

Шлях до успіху!

Я - учень ХХІ століття повинен зрозуміти та осмислити своє життя, навчитися самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і складні проблеми, тобто стати життєстійким, життєздатним, здатним досягати успіху упродовж усього життя.

Я, учень ХХІ, - патріот, безмежно люблячий свою рідну неньку-Україну,

її українську мову, солов’їно-калинову. Людиною я стану тоді, коли на все життя збережу вірність рідній мові свого народу, навчу цієї мови своїх дітей, онуків.

Я, учень ХХІ, - морально зріла, фізично розвинена особистість, яка має високий рівень моральності, готова творити себе і своє життя, діяти за принципами гуманізму, яка прагне до фізичної досконалості, ставиться до власного здоров’я як до найвищої соціальної цінності.

Я, учень ХХІ, - компетентна і професійно зорієнтованам, готова до праці у ринкових умовах, конкурентоспроможна людина.

Шлях до мого успіху!

1. Я беру на себе відповідальність за успіх у навчанні.

– Навчання – це моя праця. Я працюю із задоволенням та повною віддачею. На уроках я уважний\уважна, зосереджений\зосереджена, активний\активна.

– Я не кажу: «Не вмію». Я кажу «Навчуся!»

– Я вчуся важке робити бажаним. Пам’ятаю: без щоденної сумлінної праці неможливе успішне й щасливе життя. «Треба» роблю своїм «хочу».

2. Я люблю й шаную своїх близьких, школу та вчителів, однокласників, рідну землю, свій народ.

– Я пам’ятаю, що безсердечність породжує байдужість, а байдужість, а байдужість-жорстокість.

– Я знаю, що кожний мій учинок знайде відгук у серцях людей. Я намагаюся діяти й виражати свої емоції так, щоб не ображати людей, не засмучувати їх, а піднімати їхній настрій, робити щасливими.

– Я поважаю права інших людей.

3. Я думаю та дію позитивно.

– Я люблю життя, бо воно безцінний дар. Я насолоджуюся ним.

– Я позитивно оцінюю себе. У мене, як і в кожної людини, є недоліки, але я працюю над тим, щоб їх виправити.

– Я висловлююся про людей добре. Я прагну та вмію виражати свої емоції, не ображаючи інших людей.

– Я піклуюся про природу, допомагаю слабким і беззахісним.

Я пам’ятаю народну мудрість:

«Посієш думку – пожнеш дію,

посієш дію – пожнеш звичку,

посієш звичку – пожнеш характер,

посієш характер – пожнеш долю».

Дорогі батьки! Шановний Учителю!

Прошу сприймати мене як Людину,

любити, розуміти, терпіти мене,

вірити в мене, пишатися мною!