«Слово ополку Ігоревім»
Автор: невідомий.
Рід літератури: ліро-епос.
Жанр: ліро-епічна героїчна поема (на думку деяких літературознавців, це повість, літописна повість).
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць. Ідея виражена в «золотому слові» Святослава.
Головні герої: князь Ігор; Ігорів брат Всеволод Святославич, князь курський і трубецький; Ігорів небіж Святослав Ольгович, князь рильський; дружина Ігоря —- Ярославна; половці: Овлур, Гзак, Кончак. Центральним образом твору виступає Руська земля, її жива історія.
Композиція: простежуються, хоча не позначаються, частини: вступ, або заспів, основна частина і закінчення, або кінцівка:
вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій;
основна частина (кілька оповідань): виступ Ігоревої дружини; похід; битви з половцями; сон і «золоте слово» Святослава; «плач Ярославни»; втеча Ігоря з полону;
закінчення (величання Ігоря, князів і дружини)
Композиція
1) експозиція: підготовка Ігоря з дружиною князів до військового походу, зловісні знаки;
2) зав ’язка: битва з половцями
3) кульмінація: поразка руської дружини; Ігор, Всеволод, Володимир, Святослав потрапили в полон;
4) розв ’язка: втеча Ігоря з половецької неволі.
«Бджола та Шершень»
Автор: Григорій Сковорода
Рік написання: 1774.
Жанр: літературна байка.
Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: возвеличення праці, яка є сенсом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.
Основна думка: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Художні засоби: алегорія, персоніфікація, епітет, порівняння; крилаті вислови «Веселість серця — життя для людини» (Сірах), «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (Епікур).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. ін.;
Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;
Проблематика:
- людина і суспільство;
- сенс життя кожного;
- людське покликання;
- праця і безділля.
Філософська мудрість у творі
«Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».
«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
«Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».
«Веселість серця — життя для людини».
«Всякому городу нрав і права…»
Автор: Григорій Сковорода
Рік: 1758-1759
Збірка: “Сад божественних пісень”
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш (філософсько-сатиричний)
Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.
Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.)
Основна думка: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить примат розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу: А мне одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума.
Віршовий розмір: чотиристопний дактиль
Тип римування: суміжне
Художні засоби
Повтори: «Всякому…», «Той…», «Я ж у полоні нав’язливих дум; Лише непокоїть мій ум».
Порівняння: «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк».
Риторичний оклик: «Інший гендлює, візьми перевір!»
Метафори: «горло свій смак віднайшло», «дім гуде», з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур».
Епітети: «нав’язливі думи», «ясний розум».
«De libertate»
Автор: Григорій Сковорода
Рік написання: 1757
Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: воля — найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Жанр: громадянська лірика (поет пов’язує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення трудящих)
Тема : вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея : уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
Віршовий розмір : дактиль.
Тип римування: суміжне.
Художні засоби
Риторичні запитання: Что тут за вольность? / Добро в ней какое?
Риторичний оклик: Будь славен вовік, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!
Порівняння: Добро… будто золотое.
Звертання: Будь славен вовек, о муже избранне.
«Наталка Полтавка»
Автор: Іван Котляревський
Рік: 1819
Підзаголовок: малоросійська опера
Жанр: соціально-побутова драма
Ідея: оспівування духовної величі людини з народу
Тема: зображення життя й побуту українських селян поч.ХІХ ст.; вірність у коханні людей з народу
Композиція (ІІ дії)
«Енеїда»
Автор: Іван Котляревський
Рік: 1798
Жанр: бурлескно-травестійна поема
Ідея: висміювання; уславлення
Основна думка: засобом комізму викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства кінця XVIII ст.
Проблематика:
- соціальна нерівність
- патріотизм
- дружба і ворожість
- любов і ненависть
- людяність і моральна нікчемність
«Маруся»
Автор: Гриорій квітка-Основ’яненко
Рік: 1832
Жанр: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість
Ідея: засудження соціальної нерівності, уславлення гуманізму, чесності, палкого кохання
Тема: зображення життя українського селянства, праці і побуту народу
Основна думка: закохані не можуть одружитись через загрозу солдатчини та бідність нареченого
Проблематика:
- батьки і діти
- соціальна нерівність
- життя і смерть
- пошуки щастя
Композиція
1) експозиція ( знайомство з героями)
2) зав’язка (зустріч Марусі з Василем)
3) кульмінація ( смерть Марусі)
4) розв’язка (страждання Василя, монастир, смерть)
«Чорна рада»
Автор: Пантелеймон Куліш
Рік: 1857
Підзаголовок: «Хроніка 1663 року»
Жанр: історичний роман, роман-хроніка
Ідея: заклик до єднання, утвердження думки, що панівним класом повинна бути свідома українська інтелігенція
Тема: розповідь про Чорну раду в Ніжині 1663 р
Проблематика:
- доля України
- взаємини між панами і бідними
- стосунки України і Росії
- козацька честь, вірність обов’язку
- любов і ненависть
- батьки і діти
- цінність людського життя
- віність і зрада
Композиція (18 розділів)
1) експозиція (зображення історичної епохи, знайомство з героями)
2) зав’язка (прагнення Шрама підтримати Сомка)
3) кульмінація ( «чорна рада», Брюховецький – гетьман, Сомко - полонений)
4) розв’язка (смерть Сомка, старого Шрама, одруження Лесі і Петра)
«Інститутка»
Автор: Марко Вовчок
Рік: 1858-1859
Жанр: реалістична соціально-побутова повість
Ідея:
Тема: зображення тяжкого життя кріпаків; наростання стихійного протесту проти несправедливості
Проблематика:
- жорстокість панів
- важке становище селян
- наростання протестних настроїв
- рекрутчина
- сімейно-побутові стосунки
- вибір життєвих цінностей
Композиція
1) експозиція ( знайомство з Устиною, її світосприйняття)
2) зав’язка (приїзд панночки, Устина стає покоївкою)
3) кульмінація ( пані б’є стару кріпачку, Прокіп захищає Устину)
4) розв’язка (Прокопа віддають у рекрути, устина стає покоївкою у місті)
Прийом антитези: зіставлення двох соціальних груп, непримиренність між ними
«Наймичка»
Автор: Тарас Шевченко
Рік: 1845
Жанр: соціально-побутова поема
Ідея: засудження тогочасних умов, в яких жінка відчувала себе соціально незахищеною
Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки
Основна думка: мати – найсвятіше, що є у кожної людини
Проблематика:
- жінка і суспільство
- жінка і обставини, у яких вона опинилась
- жінка і її совість
- стосунки поколінь
Композиція (пролог + 8 частин)
1) експозиція ( знайомство з бездітними Трохимом і Настею)
2) зав’язка (старі знаходять новонароджене дитя)
3) кульмінація ( розгортаються події, Ганна відкриває таємницю Марку і вмирає)
4) розв’язка ( ---- немає)
«І мертвим, і живим»
Автор: Тарас Шевченко
Рік: 1845
Жанр: громадянська лірика, поема-послання
Ідея: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства; заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності
Тема: зображення морального обов’язку свідомого громадянина перед власним народом
Основна думка: «учитесь, читайте»; правда, сила, воля лиш на своїй землі; інтелігенція має бути зі своїм народом
Проблематика:
- осуд національної байдужості
- викриття лакейського схиляння перед чужим
- засудження пристосуванства (конформізму)
- осуд комплексу меншовартості
- критичний перегляд національної історії
Назва:
«І мертвим (поміщики-кріпосники)
І живим (інтелігенція)
І ненародженим (простий народ, прийдешні покоління)»
«Ісайя. Глава 35»
Автор: Тарас Шевченко
Рік: 1859
Жанр: переспів з Біблії
Ідея: впевненість у святості Божої правди, віра у щасливе і вільне життя
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства
Композиція (3 частини)
1) проголошення радості на землі, Божої ласки
2) воздаяння всім по заслугам
3) радість трудящиих внаслідок отримання волі
«Кавказ»
Автор: Тарас Шевченко
Рік: 1845
Присвята: Якову де Бальмену
Жанр: сатирична поема
Ідея: заклик до єднання; співчуття поневоленим; утвердження безсмертя народу
Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, лицемірства церкви
Композиція
1) експозиція ( велич Кавказьких гір, міф про Прометея)
2) зав’язка (роздуми автора про приниження народу, його бездіяльність)
3) кульмінація ( монолог-звернення колонізатора до горця)
4) розв’язка ( реквієм по загиблому другові)
Художні засоби: гіперболи, риторичні питання і звертання, метафори («війна – царське полювання»), протиставлення; мова твору – афористична і лаконічна
«Сон (У всякого своя доля)»
Автор: Тарас Шевченко
Рік: 1844
Жанр: сатирична поема, зразок політичної сатири, комедія (авт.)
Ідея: засудження паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення його національної гідності
Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства
Проблематика:
- показ страшного життя українського народу
- співчуття оборонцям волі
- осуд українців, які заради чинів забувають свій край, мову
- засудження російського царату
Композиція (вступ + 3 розділи + завершення)
1) експозиція ( кожна людина має власну долю)
2) зав’язка (лаштування п’яного ліричного героя до сну; сон)
3) кульмінація ( сатиричне висміювання катів)
4) розв’язка ( пояснення, що це лише сон)