Embedded Files
Літературна гра-турнір «Семеро на одного»
Під час тижня української мови та літератури дуже цікаво проходить гра «Семеро на одного». / Дана гра для учнів 9-11кл, але якщо питання давати з матеріалу згідно програми 5-8класів, то гру можна провсти для інших класів/
Гра готується заздалегідь. У куточку, відведеному для матеріалів тижня, вивішується оголошення, в якому запрошуються 7 учнів, кращих знавців літератури, до гри. Ці учні створюють команду. А також ще 7 учнів повинні не тільки бути присутніми на грі, але й кожен повинен підготувати надзвичайно цікаве питання до гравців.
Оголошення!
Гра! Гра! Гра!
5 березня о 15-00 у кабінеті української мови та літератури відбудеться
гра-турнір «Семеро на одного».
Запрошуємо 7 найкращих знавців літератури взяти участь у поєдинку. А ще семеро найвідважніших приготують надзвичайно цікаві питання для команди і вийдуть один на один проти знавців літератури!
Чекаємо вас і ваші запитання.
Голова штабу.
Учитель корегує подані учнями завдання та допомагає формувати команду. Починається гра з виступу ведучого:
Ведучий:Ви веселі, жартівливі,
і на вас чекає турнір- гра.
Виходьте літературознавці сміливі,
побажаємо вам добра!
Знання принесуть вам успіх.
Незнання викличуть сміх.
Але ми в успіх завжди віримо!
Ми з вами, ми вас не покинемо
і знання ваші перевіримо!
Ведучий:Тож починаємо наш турнір! Оголошується І тур «Семеро на одного». Запрошуємо команду до столу!
(7учнів сідають до великого столу. Навпроти розміщується учень- гравець, який приготував завдання. Обираються члени журі.)
Ведучий: Зараз починаємо перший турнір І туру, «який зветься «семеро на одного». Всі сім учнів беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До речі, гравці можуть поставити 3 навідних, уточнювальних питання до того, хто поставив питання. Час на відгадування - 3 хвилини. До слова зі своїм запитанням запрошується перший учень Микола В.
Перший учень: Про героїв якого твору цей вислів: «Ці люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю, умруть, але не стануть рабами...» Назва твору. Хто автор цього твору?
(Відповідь: І.Котляревський «Енеїда»)
(7учнів відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 7балів, але якщо команда не відгадала за відповідний час, то ці бали отримує, той учень, який дав завдання. Окремо по 1 балу зараховується учаснику команди за правильну відповідь протягом всієї гри. У кінці визначається найрозумніший. )
Ведучий: Перемогу отримує команда – 7балів.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується другий турнір І туру, «який зветься « шестеро на одного». Вже тільки шість учнів беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До речі, гравці можуть поставити 3 навідних, уточнювальних питаннь до того, хто поставив запитання. Час на відгадування - 3 хвилини. До слова зі своїм запитанням запрошується другий учень Петро Р.
Другий учень: «Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, …..-герою!» – хто так славить і кого?
(Відповідь: Г.Сковорода Богдана Хмельницького)
(6учнів відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 6 балів)
Ведучий: Перемогу отримує команда – 6 балів.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується трєтій турнір І туру, «який зветься «п’ятеро на одного». Вже п’ять учнів беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До речі,нагадую: гравці можуть поставити 3 навідних, уточнювальних питання до того, хто поставив питання. Час на відгадування - 3 хвилини. До слова зі своїм запитанням запрошується третій учень Ігор Г.
Третій учень: «А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було промовитися словом із Грінченкового словника та й з власного серця...», - мріє який герой і з якого твору?
(Відповідь: Мокій Мазайло «Мина Мазайло»)
(5учнів відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 5балів)
Ведучий: Перемогу не отримує команда – 0 балів. 5 балів отримує Ігор Г.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується четвертий турнір І туру, «який зветься «четверо на одного». Всі чотири учні беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До слова зі своїм запитанням запрошується четвертий учень Дмитро Л..
Четвертий учень: Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд — не такий то камінь!» перегукується з образами та мотивами якого вірша? Автор?
(Відповідь: «Contra spem spero!» Леся Українка)
(4учні відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 4бали)
Ведучий: Перемогу отримує команда –4 бали.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується п’ятий турнір І туру, «який зветься «троє на одного». Вже три учні беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До слова зі своїм запитанням запрошується пята учасниця Мілена К.
П’ята учасниця: Цінувати кожну мить короткочасного життя закликає читачів у якій поезії і хто?
(Відповідь: Олександр Олесь «Чари ночі»)
(3учні відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 3бали)
Ведучий: Перемогу отримує команда –3 бали.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується шостий турнір І туру, «який зветься « двоє на одного». Два учні беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До слова зі своїм запитанням запрошується шоста учасниця Вікторія М.
Шоста учасниця: Який твір за висловом Івана Карпенка-Карого є «праматір’ ю українського народного театру»?
(Відповідь: «Наталка Полтавка» І.Котляревського)
(2 учні відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 2 бали)
Ведучий: Перемогу отримує команда –2 бали.
Ведучий: Продовжуємо гру і оголошується сьомий турнір І туру, «який зветься «один на один». Один учень бере участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До слова зі своїм запитанням запрошується сьомий учасник Віталій М. Сьомий учасник: Кому присвятив поему «Кавказ» Т.Шевченко і чому?
(Відповідь: своєму другу Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі)
Ведучий: Перемогу отримує команда –1бал. Журі просимо підбити підсумки І туру гри.
(Журі підбиває підсумки)
Ведучий: А зараз починаємо ІІ тур, «який зветься « Питання від учителя». Всі сім учнів беруть участь у відгадуванні відповіді на поставлене питання. До речі, гравці можуть поставити 3 навідних, уточнювальних питання до того, хто поставив питання. Час на відгадування - 3 хвилини. До слова зі своїм запитанням запрошується учитель української мови та літератури … .
Учитель: «Не можна без хвилювання дивитися на той портрет ……., який намалював….., і то з однією лише святою метою: викупити …. з неволі!» Павло Тичина. Завдання: Вставити пропущені прізвища.
Відповідь:Жуковського, Брюллов, Шевченка.
(всі 7 учнві відгадують. У разі отримання правильної відповіді від команди, їй зараховується 7 балів)
Ведучий: І останній ІІІ тур «Хто, той один?» Відповідаємо!
(Учні витягують картку з псевдонімом письменника чи поета і називають справжнє ім’я, за що отримують по 2 бали.)
Завдання до туру:
На картках: 1Дармограй. 2. Панас Мирний. 3.І. Карпенко –Карий 4. Малий Мирон 5 Леся Українка. 6. Марко Вовчок. 7 Остап Вишня
Відповідь:1. Т. Шевченко. 2. П. Рудченко. 3 І.Тобілевич. 4. І.Франко. 5Л.Косач – Квітка. 6. М. Вілінська. 7.П.Губенко
Ведучий: Ось і завершилась наша гра, наш турнір. Ці змагання показали. як ми любимо рідне слово,українську літературу. Слово надається журі для підведення підсумків.
Виступ журі. Нагородження переможців.
Ведучий:До нових зустрічей на цікавих літературних турнірах!
Мовний КВК
Беруть участь команда хлопців та команда дівчат
Конкурс №1
1-ша команда:
«Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка…»
Для першого конкурсу учасниці повинні були написати вдома невелику (1с.) художню розповідь про себе, своє походження, звички, уподобання тощо.
2-га команда:
«Еней був парубок моторний…»
Учасники повинні були підготувати невелику (1с.) художню розповідь. Таку собі саморекламу, можливо, трішки хвалькувату, нескромну, але цікаву й словесно досконалу.
Конкурс №2
1-ша команда:
«Ти мій голубчику…»
Кажуть, що слабка половина людства все-таки сильніша за сильну внаслідок слабкості сильної статі до слабкої. Такий собі кучерявий афоризм, а насправді, у житті все простіше. Досить жінці чи дівчині сказати кілька лагідних, ніжних слів, і непохитні, неприступні серця чоловіків відразу в’януть, м’якнуть, тануть.
Необхідно по черзі називати вжиті в кличному відмінку пестливі іменники.
2-га команда:
«Ти моя ластівко…»
Відомо, що чоловіки люблять очима, а жінки – вушками. Отож, щоб сподобатися прекрасній половині людства, потрібно говорити їй якомога більше ніжних, пестливих, красивих слів.
Різні порівняння – це також досить сильна жіноча зброя. Необхідно називати по черзі порівняльні конструкції.
Конкурс №3
1-ша команда:
«Українська філологиня – справжня господиня».
Українські дівчата здавна славилися не лише своєю вродою, мудрістю, дотепністю, а й працьовитістю, старанністю, завзятістю.
Дібрати нормативні відповідники до російських іменників – назв предметів побуту й кулінарії.
Хрустальный бокал – кришталевий келих;
Стакан – склянка;
Кружка – кухоль;
Сахарница – цукорниця;
Вилка – виделка;
Спички – сірники;
Поднос – таця;
Салфетка – серветка;
Полотенце – рушник.
Тепер скажіть, чи кладете ви у свої страви:
Укроп – кріп;
Лук – цибуля;
Изюм – родзинки;
Сливки – вершки;
Растительное масло – олія;
Сельдерей – селера;
Творог – м’який сир;
Отруби – висівки.
Бачимо, що на кухні в дівчат все гаразд. Але нам цікаво, чи до ладу в них у домі взагалі.
Прихожая – передпокій;
Гостиная – вітальня;
Коврик – килимок;
Тапочки – капці;
Одеяло – ковдра;
Утюг – праска;
Полки – полиці;
Занавески – фіранки.
2-га команда:
«Хто в домі господар».
А тепер від високої поезії перейдемо до побутової прози. Перевіримо, наскільки грамотними є наші гравці в побуті.
Отвёртка – викрутка;
Провод – дріт;
Удлинитель – подовжувач;
Предохранитель – запобіжник;
Плоскогубцы – обценьки;
Бревно – колода;
Щепка – тріска;
Верёвка – мотузка;
Крюк – гак;
Тиски – лещата;
Стремянка – драбина;
Винт – гвинт;
Цепь – ланцюг;
Рычаг – важіль;
Тормоз – гальмо;
Топор – сокира;
Зажигалка – запальничка;
Железный – залізний;
Жестянка – бляшанка;
Леска – волосінь;
Перочинный ножик – складаний ножик;
Наковальня – ковадло;
Гвозди – цвяхи.
Конкурс №4
1-ша команда:
«Нісенітниця нам до лиця».
Скажіть, чи може сучасна панночка бути байдужою до косметики? Звичайно, що ні, адже всі вродливиці прагнуть стати ще вродливішими, а тому пильно стежать за новинками косметичної продукції. Але наші учасниці стежать ще й за тим, як її пропонують. Все-таки страшнувато користуватись «туш для рясниць» або «кремом для роз прасування зморшок».
Прокоментувати анотації до косметичних виробів.
Приклад:
Наложіть краску на відросші корені волосся прядь за пряддю. Затим розподіліть краску по всьому волоссю і видержіть його так 30 хв. По закінченні даного сроку вспіньте краску невеликим обсягом води і старательно ополосніть волосся.
При попаданні краски в очі, зразу ж промийте їх водою.
2-га команда:
«Ти скажи, промов ніжними вустами…»
В останньому конкурсі необхідно продемонструвати кмітливість, розум, гумор, вміння влучно й грамотно висловлюватись
Що ви скажете…
- дівчині, яка впродовж годинної прогулянки просить купити їй уже шосту шоколадку;
- незнайомці, яка не погоджується дати номер свого телефону;
- молодшому братові, який запитує, як здобути успіх у дівчат;
- мамі, яка дивується: «І в кого ти вдався такий?»
- другові з приводу чергової поразки улюбленої футбольної команди;
- батькам про причини пізнього повернення додому.
Підведення підсумків гри. Оголошення переможців.
КВК по прислів’ях, приказках, афоризмах, фразеологізмах
Привітання. (3б.)
Кожна команда повинна привітати журі, глядачів, суперників прислів’ям , приказкою, афоризмом чи фразеологізмом.
Представлення команд (3б.)
Назва, емблема, девіз, пов’язані з прислів’ями.
Розминка. (кожна правильна відповідь – 1б.)
1.Яке прислів’я вам скажуть, якщо ви швидко і якісно зможете полагодити праску, стілець? (Майстер на всі руки).
2. Яке прислів’я чи приказку ви пригадаєте, якщо довго не могли розв’язати задачу, а разом із товаришем зробили це швидко? (Одна голова – гарно, а дві – краще).
3. Що скаже вчитель тому, хто першим зробив самостійну роботу, але виконав її неправильно? (Хто поспішить, той людей насмішить).
4. Якщо ти постійно проявляєш цікавість, встряєш у розмову дорослих, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати – швидко старим станеш).
5. Якщо з тобою трапиться неприємність і тобі на допомогу прийдуть твої товариші, яке прислів’я ти пригадаєш? (Друзі пізнаються в біді).
6. Яка приказка допоможе тобі знайти дорогу в незнайомому місті? (Язик до Києва доведе).
Продовжи прислів’я. (1 бал за кожне прислів’я).
Продовжити прислів’я, що містять антоніми
Що вранці не зробиш, того ввечері не наздоженеш.
Краще розумна догана, ніж дурна похвала.
Легко обіцяти, але важко слова дотримати.
Менше говори, а більше роби.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти.
Добре довго пам’ятається, а зле ще довше.
Де менше слів, там більше правди.
Хто влітку спеки боїться, тому нема чим взимку погріться.
Конкурс знавців. (кожна правильна відповідь – 1б.)
Беруть участь по 1 учаснику з команди.
Хто наведе більше прикладів прислів’їв, приказок і т.д. про працю, книгу, хліб.
Приклад:
Праця: краще маленька праця, ніж велике безділля; не дивись на чоловіка, а на його діло; хто добре робить, тому зло не шкодить; без праці не проживеш; ледачому і в будень свято; тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Книга: книга – найкращий товариш, книга вчить, як на світі жить.
Хліб: хліб — всьому голова; хліб, сіль їж, а правду ріж.
Конкурс художників. (5 балів).
Намалювати прислів’я.
1 команда: Язик до Києва доведе.
2 команда: За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.
Перевірка домашнього завдання. Пантоміма. (5 балів).
Кожна команда повинна підготувати пантоміму на відоме прислів’я.
Літературний аукціон. Ребуси. (1бал за кожен ребус).
Ребуси добираються довільно.
Конкурс «Хто швидше». (2 бали за кожну скоромовку).
Прочитати скоромовки.
Прийшов Прокіп – кипить окріп, пішов Прокіп – кипить окріп. І при Прокопі кипить окріп, і без Прокопа кипить окріп.
Старий Семен сказав синам: «Скосіть сіно». Сини скосили сіно. Старий Семен сказав синам: «Спасибі!»
Хитру сороку спіймати морока. А на сорок сорок – сорок морок.
Біля броду бусол ходить, бусленя з собою водить.
Бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ.
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх – упав на поріг.
Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.
Не любила Мила мило. Мама милом Милу мила.
Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.
Конкурс капітанів (5 балів).
Назвати прислів’я та приказки афоризми та фразеологізми, у яких є числівники.
Приклад:
Сім п’ятниць на тиждень.
Один в полі не воїн.
Сім раз відмір – один відріж.
Бути на сьомому небі від щастя.
Тримати за сімома замками.
Якщо зрубав дерево, то посади два.
За одним разом дуба не зрубаєш.
Кінь на чотирьох ногах, і то спотикається.
Підведення підсумків.
Мовознавчий турнір для п’ятикласників
Мета: вчити учнів застосовувати здобуті знання на практиці; розвивати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати взаємоповагу, вміння працювати в колективі.
Учні діляться на дві команди.
І тур. Конкурс «Загадки». (1 бал за правильну відповідь).
Скажіть, будь-ласка, то яка ж наука
Вивчає в нашій мові звуки? (фонетика)
Це усі повинні знати:
Нас не можна роз’єднати.
Відрізняємось ми чим?
Літер дві,а знак – один. ([дж], [дз]).
Я один в сім’ї такий,
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак,
В слові я – не зайвий знак. (м’який знак).
Всі на світі добре знають,
Що предмет я означаю.
- Хто чи що? - ви запитайте
І про мене все дізнайтесь.
Парта, зайчик, дошка, котик…
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я? Знайте достеменно:
Називаюсь я (іменник).
Я розрядів вдосталь маю
І предмет я означаю,
Його ознаку чи кількість.
Ви учіть про мене тільки.
Особовий я й зворотний,
І питальний, і відносний,
Заперечний, вказівний,
Означальним можу бути.
Варто все це не забути.
Частіш згадуйте про мене.
Називаюсь я (займенник).
Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний.
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно.
Відповім я залюбки
На питання чий? який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я (прикметник).
Дуже я люблю всі дії,
І що хочеш я умію.
Є у мене вид і час,
Спосіб маю повсякчас.
Лиш учіть мене сумлінно,
Озовусь я неодмінно.
Вмію діяти чудово,
Отже, звусь я (дієслово).
Я, відомо, дуже знатний,
Кількість можу означати,
І порядок при лічбі
Підкажу мерщій тобі.
Чи який, чи котрий, скільки –
Запитай мене лиш тільки.
Щоб не буть багатослівним,
Називаюсь я (числівник).
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Я буваю лиш одним:
Похідним-непохідним.
Задля, посеред, із-за.
І для мене це знаменно,
Що всі звуть мене (прийменник).
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і – я сурядний,
Що, немов, як, щоб – підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно.
Називаюсь я (сполучник).
Я емоцій стільки маю,
Почуття я виражаю:
Ой, ай, о, ого, іч, ух,
Аж захоплює вмить дух!
А чи окрик, чи звертання,
Чи ще, власне, спонукання:
Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –
Волевиявлення ці.
Ще наслідувати можу
Голоси тварин я гоже:
Няв, ж-ж, пу-гу, ку-ку,
Гав, ко-ко, ку-ку-рі-ку.
Скрізь кручусь, неначе дзиґа,
Маю йменнячко я (вигук).
ІІ тур. Доповнити прислів’я.(1бал правильна відповідь)
Пізно встав – день втратив, у молодості не вчився – (втратив життя).
Нема друга – шукай, знайшов – (бережи).
Не той друг, що медом маже, а той, хто (правду каже).
Землю прикрашає сонце, а людину (праця).
Маленька праця краща за (велике безділля).
Учений водить, а невчений (слідом ходить).
ІІІ тур. Замінити фразеологізми дієсловами-синонімами. (1бал за правильну відповідь)
Води в рот набрати – мовчати.
Розбити глек – посваритися.
Байдики бити – ледарювати.
Горло драти – кричати.
Пекти раків – червоніти.
Накивати п’ятами – втекти.
Повісити носа – засумувати.
Плутатися під ногами – заважати.
І\/ тур. Метагарама. (1бал правильна відповідь).
Тихенько я в стручку лежав,
Коли хтось літеру украв,
То враз здрібнів я в сто разів
І все й усіх собою вкрив.
(горох – порох).
І хвостом не встиг змахнути
Рудошерстий курокрад,
Як хтось літеру поцупив.
Змінам цим рудько не рад,
Бо припало стать харчем
Найсмачнішим для китайців.
(лис – рис).
Шкребтись я буду у норі
Й усе старанно гризти,
А зміниш літеру в мені –
Замовкну і не писну.
(миша – тиша).
Літерою «ес» почнуся –
Кожному я придадуся,
Двісті тисяч нас таких –
Точних, гарних і гучних.
Коли першу букву змінять,
Теж мене належно цінять,
Бо де ж інший є метал,
Щоб так легко все паяв?
(слово – олово).
Літерою «ес» почнуся –
Кожному я придадуся,
Двісті тисяч нас таких –
Точних, гарних і гучних.
Коли першу букву змінять,
Теж мене належно цінять,
Бо де ж інший є метал,
Щоб так легко все паяв?
(слово – олово).
\/ тур. «Подорож у мову»(1бал правильна відповідь).
Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.
Тільки зовні ми близнята,
В змісті ж треба розрізняти.
Зовні схожі. Різні ми,
То й звемось … (омоніми).
Я живу у морі синім,
Брат мій – в колесі машини.
Спільне в нас лише ім’я.
Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).
Без мене немає ялини,
Без мене й сосни не буває.
Не шиє без мене машинка.
Скажи, як мене називають? (голка).
Ми –брати, брати-близнята.
Ти ж учись нас розрізняти:
Я – оцінка у змаганні,
Брат мій – вечір танцювальний. (бал).
Питання-жарти.
По чому часто ходять, але ніколи не їздять? (по драбині).
Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (під мокрим).
Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної, бо воно вже зварене).
Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату? (коли відчинені двері).
Чому старий дід капелюха купує? (тому що без грошей не дають).
Підведення підсумків. Оцінювання команд.
Мовознавчий турнір до Дня рідної мови
Мета: вчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української мови, бажання досконало її знати.
1. Слово вчителя.
У 1997 році з ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіти» імені Тараса Шевченка Указом Президента Леоніда Кучми 9 листопада, яке церква відзначає як день Преподобного Нестора Літописця, проголошено державним святом – Днем української писемності та мови. Це є свідченням того, що золота нитка історії тчеться з глибини віків. З появою письма почав формуватися новий світогляд.
2. Розповідь учня.
Літописець Печерський Нестор, якого визнають автором однієї з редакцій «Повісті врем’яних літ», народився близько середини ХІ століття, а помер 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1114 року.
У 17 років, тобто приблизно в 1065 році, Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій. За його наступника Стефана Нестор виконував різні обов’язки, вчився в печерських подвижників тілесної й духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови: грецьку, чеську й інші.
До нас, крім «Повісті врем’яних літ», дійшли інші твори літописця Нестора: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба» (1081 – 1088), «Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (близько 1091 року) та інші.
Названі вище давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають своєю глибиною та суспільною значущістю. Саме тому День української писемності і мови святкують в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,який, власне, і започаткував писемну українську мову.
3. Хвилинка поезії
Щоб добре знати мову свою рідну,
Науки мовознавчі нам потрібні.
- Фонетика вивчає звуки мови.
- А орфоепія – їх правильну вимову.
- Як на письмі ті звуки позначати –
Із графіки ми можемо дізнатись.
- Щоб в слові помилок не допустити,
Нам треба орфографію учити.
- Лексикологія вивчає скарби мови –
Усе її багатство словникове.
- Частини значущі у слові розглядає
Будова слова – це хай кожний знає.
- Як слово твориться, то словотвір розкаже.
Споріднені слова знайти підкаже,
-А звідки родом те чи інше слово,
Етимологія веде про це розмову.
- Є й морфологія, наука, що вивчає
Частини мови, дивосвіт безкраїй.
- Словосполучень, речення будову,
Звичайно ж, синтаксис вивчає в кожній мові.
До морфології він завше не байдужий –
Давним-давно із нею щиро дружить.
Про їхню дружбу мовознавці знають,
Обох граматикою здавна називають.
- Як розділові знаки нам вживати,
То пунктуація вже зможе підказати.
- Крилаті вислови у мові ми вживаєм –
Їх фразеологія вивчає.
- Стилістика – то ключик для розмови –
Вивчає ж бо вона всі стилі мови.
Отож, щоб мову на 12 балів знати,
Науки ці потрібно нам вивчати.
4. Слово вчителя.
Один дуже відомий чоловік сказав: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина». А я хочу сказати, що якщо ти не знаєш рідної мови, то ти неповноцінна людина. Тому я хочу запросити сюди тих, хто старанно вивчає рідну мову і хоче нам показати свої знання.
І тур. «Оратор».( 12 б.)
Перед вами три теми:
1. «Мова – найцінніший скарб людини».
2. «Значення рідної мови в моєму житті».
3. «Людина – звучить гордо».
Вибрати тему, на яку протягом 30 секунд ви будете говорити. Починає капітан, всі інші продовжують. На підготовку 1 хвилина.
ІІ тур. «Практикум». (кожна правильна відповідь – 2 б.)
У цьому конкурсі вам треба відредагувати речення, обґрунтувати зроблені виправлення.
1. Хворим рекомендують споживати овочі, фрукти і апельсини.
Шофер просив, щоб його заправили бензином.
Воротар одбиває м’яча кулаком, який відлітає вбік.
2. На зборах багато говорилося про моральне й духовне виховання молодої людини.
Учні вже повернулися зі школи, що навчалися в другу зміну.
Товариш сказав, що прийду завтра.
ІІІ тур. «Подорож у мову». ( правильна відповідь – 1 б.)
Наша мова дуже багата й різноманітна. Коли говорять про мову, мають на увазі перш за все слово. Без знань слів, притому великої їх кількості, не можна знати мови, користуватися нею. Зараз ми подивимось, чи знаєте ви слова нашої мови.
Тільки зовні ми близнята,
В змісті ж треба розрізняти.
Зовні схожі. Різні ми,
То й звемось … (омоніми).
Я живу у морі синім,
Брат мій – в колесі машини.
Спільне в нас лише ім’я.
Ти скажи: хто – брат, хто – я. (скат).
Без мене немає ялини,
Без мене й сосни не буває.
Не шиє без мене машинка.
Скажи, як мене називають? (голка).
Ми –брати, брати-близнята.
Ти ж учись нас розрізняти:
Я – оцінка у змаганні,
Брат мій – вечір танцювальний. (бал).
І\/ тур. Гра з глядачами. Інсценівка.
(болільники обох команд інсценують гуморески).
Чия мова краща
Розказує у пивничці
Данило Семену:
- Ось я – простий роботяга,
А взяв жінку вчену.
Довго вчилась в інституті,
Знає аж три мови.
Які у нас інтересні
Бувають розмови!
Прийду, бува, із пивнички
Чи там із буфета,
А вона як застрекоче,
Наче з кулемета.
Розпікає по-французьки,
По-німецьки лає,
А бува, що й італьянське
Слово добавляє.
А я, браток, по-простацьки
Двину два словечка –
Двину два словечка –
І вона лиш оком кліпа,
Як ота овечка.
Бо такі слова я знаю,
В три дуги загнуті,
Що їх, браток, не вивчають
В жоднім інституті.
Кухлик
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чево?
Я не понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлик здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
- На Вкраїні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик.
Ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.
\/ тур. «Поетична синонімія.» (правильна від
\/ тур. «Поетична синонімія». (правильна відповідь – 1б.).
Встановити, яке із поданих синонімів було вжите автором.
Вигріваються на сонці
Осокори у (тузі, смутку, журбі),
А дуби, мов полководці,
Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок).
А вітер завихриться в вітах,
Дерева гойдне – і в ту ж (секунду, хвилю, мить)
Із жалем за втраченим літом
Обірване листя (лине, летить, кружляє).
Мені в далекому Парижі
Приснилась рідна (земля, сторона, країна):
Серед любисткової тиші
Дрімає хата (ошатна, чепурна, охайна).
Вересневі дні (з бажанням, охоче, без примусу)
Стелять щедрі скатерті,
А на них – усе, що (бажаєш, прагнеш, хочеш):
Всі дари земні на стіл.
\/І тур. Метаграма. (правильна відповідь – 1б.).
Тихенько я в стручку лежав,
Коли хтось літеру украв,
То враз здрібнів я в сто разів
І все й усіх собою вкрив.
(горох – порох).
І хвостом не встиг змахнути
Рудошерстий курокрад,
Як хтось літеру поцупив.
Змінам цим рудько не рад,
Бо припало стать харчем
Найсмачнішим для китайців.
(лис – рис).
Шкребтись я буду у норі
Й усе старанно гризти,
А зміниш літеру в мені –
Замовкну і не писну.
(миша – тиша).
Літерою «ес» почнуся –
Кожному я придадуся,
Двісті тисяч нас таких –
Двісті тисяч нас таких –
Точних, гарних і гучних.
Коли першу букву змінять,
Теж мене належно цінять,
Бо де ж інший є метал,
Щоб так легко все паяв?
(слово – олово).
З к дерева захищає
І на них вона завжди.
З н звірятко заховає
Коли треба, від біди.
(кора – нора).
На Далекому я Сході
І завжди в морській воді.
Коли к на г заміниш,Стану деревом тоді.
(краб – граб).
\/ІІ тур. Гра з глядачами. «Поетична хвилинка.»
Конкурс на кращого декламатора поезії про рідну мову.
Рідне слово
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
В небесну синь пташиним граєм
І, спивши там від сонця жару,
Зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
Прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
В сім’ї великій, вольній, новій.
(Д.Білоус).
О слово рідне…
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!.
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
\/ІІІ тур. «Конкурс юних поетів». (12б.).
Щойно ми прослухали поезії. Звичайно, щоб написати такий твір, треба бути генієм. Але я впевнена, що наші учні теж мають здібності. Зараз ми це перевіримо.
Дописати вірш.
1 команда:
Біла
Покрила
Дуба
У шубу.
2 команда:
Черевички
До річки
Ходила
Загубила..
ІХ тур. «Прямо чи влучно». (правильна відповідь – 1б.).
Мабуть, хоч раз, послухавши цікавого співрозмовника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні крилаті вирази народно розмовної мови.
Фразеологізми найяскравіше виражають національний характер мови. Тому в наступному конкурсі перевіримо, як ви знаєте фразеологізми.
Назвати слово, якому відповідає фразеологізм.
1 команда.
1. Зарубати на носі. (запам’ятати).
2. Яка муха тебе укусила? (сердитий).
3. Гладити по голові. (жаліти).
4. Ловити гав. (неуважний).
5. Водити за ніс. (обманювати).
6. Ведмідь на вухо наступив. (немає слуху).
7. Гору брати. (перемагати).
8. Накивати п’ятами. (втекти).
2 команда.
1. З неба зорі зриває. (швидкий).
2. Пекти раки. (червоніти).
3. Давати задній хід. (відступати).
4. Не відати ні слухом, ні духом. (не знати).
5. Задирати ніс. (зазнаватися).
6. Міряти лозиною. (бити).
7. Як кіт наплакав. (мало).
8. Тримати при собі. (мовчати).
Х тур. «Мовні цікавинки.»
У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 тисяч разів.
У Московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали людей, що вживали нецензурну лексику, і на пострах іншим прилюдно сікли різками.
Турецький мандрівник Ельвія Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж… чотири. Це такі слова, як чорт, дідько, свиня і собака.
У часи середньовіччя одного фінського студента було спалено на вогнищі як чаклуна на тій підставі, що він дуже швидко вивчав іноземні мови, що було, на думку його суддів, неможливим без допомоги нечистої сили.
Останні дослідження вчених свідчать про те, що приказки на кшталт «німий як риба», «мовчить як риба» тощо не мають підґрунтя, бо риби розмовляють, як і тисячі інших видів тварин. Занурені у воду пристрої фіксують розмови мешканців підводного царства, що їх вони ведуть за допомогою ультразвукових сигналів, які наше вухо не сприймає.
У племені таджу, що живе в одній із гірських долин Індії, у домах царює дивовижна тиша і спокій. Справа в тому, що чоловіки й жінки таджу говорять різними діалектами, які так і називаються «чоловічий» і «жіночий». Дуже часто люди, які перебувають у шлюбі, особливо чоловіки, погано знаючи мову своєї дружини, вважають за краще або просто мовчати, або, у крайньому випадку, вдаватися до універсальної мови міміки і жестів.
ХІ тур. «Паремійна плутанина». (правильна відповідь – 1б.)
1 команда:
Кобила з вовком мирилася, а на кота сказала.
Напав нежить, мати ще підкине.
Гуляй, тату, що й кочергою не дістанеш.
Хвалилася вівця, але вдачі не міняє.
Розуму палата і ногам нема спокою.
На голові блищить, та ключ від неї загублений.
За дурною головою – завтра свято.
Сама баба сметану злизала, та додому не вернулась.
Задер носа, ніде й шматок хліба не влежить.
Їж, Мартине, менше гріха.
Мовчи, глуха, що у неї хвіст, як у жеребця.
Змія линяє, а в голові свистить.
2 команда:
Убила баба лося, щоб карась не дрімав.
Винувата діжа, а дорога учить.
Ти від нього спиною, що блищить.
На тобі, небоже, та на сто рублів чвані.
На те щука в морі, що не смакує їжа.
Піч тучить, так їй довелося.
Посади свиню за стіл, що з медом солодка.
Не дурний крук, а вернувся стрижений.
Хвалилася калина, що мені негоже.
Пішов по шерсть, щоб впустив із рук.
Не все те золото, а воно до тебе рилом.
Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.
Правильний варіант:
Кобила з вовком мирилася, та додому не вернулась.
Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.
Гуляй, тату – завтра свято.
Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця.
Розуму палата та ключ від неї загублений.
На голові блищить, а в голові свистить.
За дурною головою і ногам нема спокою.
Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.
Задер носа, що й кочергою не дістанеш.
Їж, Мартине, мати ще підкине.
Мовчи, глуха, менше гріха.
Змія линяє, але вдачі не міняє.
2 команда:
Убила баба лося, так їй довелося.
Винувата діжа, що не смакує їжа.
Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом.
На тобі, небоже, що мені негоже.
На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
Піч тучить, а дорога учить.
Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.
Не дурний крук, щоб впустив із рук.
Хвалилася калина, що з медом солодка.
Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.
Не все те золото, що блищить.
Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.
Слово вчителя. Підведення підсумків.
Слово журі. Оцінювання.
Розробила учителька української мови та літератури,
Іванова Тетяна Миколаївна
Page updated
Google Sites
Report abuse