Яке прекрасне рідне слово!
Воно - не світ, а всі світи! В. Сосюра
Весь Всесвіт в мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить.
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.
Н.Красоткіна
Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний
Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
М. Гоголь
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка
«Мова росте елементарно, разом з душею народу». Іван Франко
Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене.
Т. Шевченко
А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди ("Передмова до нездійсненного видання "Кобзаря"). Т. Шевченко
Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна Олександр Олесь
Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
О. Гончар
"Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх."
Олесь Гончар
"Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній."
Олесь Гончар
Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.
П. Тичина
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови
Павло Мовчан
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Л. Костенко
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визнання української мови... Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (Олесь Гончар)
«А мова — це душа народу, народ без мови — не народ».
Володимир Сосюра
Надія Красоткіна
Надія Григорівна Красоткіна (у дівоцтві: Шайнюк; нар. 26 серпня 1946, Ковель, Волинська область, Українська РСР, СРСР) — українська поетеса та педагог. Переможець Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник — 2004» у номінації «Вихователі шкіл-інтернатів»[1]. Співавторка науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Надія Григорівна Красоткіна - талановитий, самобутній і невтомний співець української мови, що своєю поетичною творчістю прагне заронити в душах дітей зерна любові й поваги до рідного слова.
Мова
Рідна мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!
Раджу скористатися сторінками в інтернеті:https://krasotkina.com ,
Весь Всесвіт в мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить.
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.
Усе своє звучання має,
Все-все одягнуте в слова!
У рідній мові все співає:
Пісок і камінь, і трава.
І нас єднає рідна мова
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова,
Я в ній свою наснагу п’ю.
Бо наша рідна мова — мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є!
І, як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів сміло йти!
А знехтуємо рідне слово,
Земля цього нам не простить.
То ж линь над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
Цвіти і сійся, рідне слово,
У серці щирому звучи!
Моя чарівна, рідна мово,
Лети над світом, не мовчи!
Ми – українці
Ми, українці – всі талановиті,
До чогось в кожного душа лежить!
Серця в нас добрі, світлі і відкриті,
Творити кожен щось своє спішить.
Хтось пише вірші, ну, а хтось – картини,
В науці інший відкриття зробив!
А хтось спішить душею до дитини,
Щоб учень мову й слово зрозумів.
Й навчився у складному світі жити,
І правильні дороги вибирав.
Щоб вмів цю Землю й рідний край любити,
Та силу волі і відвагу мав.
Хтось сіє хліб, щоб ситі і здорові
Були, а голоду ніхто не знав,
А хтось міста будує пречудові,
Хтось загадку важезну розгадав...
Такі ми люди — на талант багаті,
На творчість й добрість, щирість і любов
Турбуємось, щоб в кожного у хаті
Був добрий мир – основа із основ!
І хочемо усі ми в мирі жити,
Щоб війни відійшли в минулий час...
Ми прагнемо в своїм житті творити!
Краса і воля, творчість – це для нас!
Надія Красоткіна 2023-04-27
Шановна пані Ольго, я в захваті від ваших робіт на сайті!!! Там стільки цікавого, що я ще всього не передивилася, але одержала справжнє задоволення, заодно і повторила курс української мови. Ви неймовірна і дуже талановита та працьовита... Як же треба любити рідну мову, щоб так всебічно висвітлювати її, так цікаво доносити до дітей! Я в захваті! Творчих успіхів вам і натхнення! Дякую за вашу натхненну працю! Н. Красоткіна
Вам, Воїни Світла!2023-04-29
Доземно вклоняюсь вам, Воїни Світла,
Що ви стоїте на складнім рубежі
Й бороните край наш, щоб доля розквітла...
Тож вдячності нашій немає межі!
Спасибі велике за вашу відвагу,
Сміливість, незламність і мужність в бою.
До вас ми несемо любов і повагу,
Тепло свого серця і ніжність свою.
І молимось щиро щоденно до Бога,
Щоб всі ви живі і здорові були.
Щоб як найскоріше прийшла перемога,
І ви своїх рідних обняти могли.
Й щоб вас пригорнули дружина і діти
І рідна матуся, та батько... Й усі!
Щоб довго могли ще життю ви радіти,
І бігти стежками по срібній росі,
Всміхатися сонцю і небу ясному,
І спати спокійно та бачити сни...
І жити чудово в краю чарівному,
Любити, кохати й не знати війни!
2023-04-29 Н. Красоткіна
Цей вірш та інші поезії українських поетів були прчитані на передовій нашим воїнам. Слава героям!
Галковська Надія Миколаївна – поетеса і письменниця, педагог, громадський діяч, голова Чернігівської міської організації «Просвіта», кавалер Ордена княгині Ольги. Народилась 10 травня 1951 р. в Чернігові. Має дві освіти – музичну (Чернігівське музичне училище ім. Л.М. Ревуцького ) та філологічну ( Київський Державний університет ім. Т.Г. Шевченка ).
Коли замовкне мова
Коли замовкне мова
На Сході і на Півдні,
То водночас замовкнуть
Всі соловейки й півні.
Мовчатимуть дерева,
І вітер, і вода,
Зупиняться джерела,
Постане німота.
Вона мечем Дамокла
Над скронею зависне,
Бо з мовою замовкне
Душа і наша пісня.
Натомість відгукнеться
Тим голосом потужним,
Як голка біля серця,
Його «величність» суржик!
Так перекотиполем
Сповзем на маргінес…
А світ промовить з болем:
«Ось був народ і щез,
Пішов за вічний обрій,
Красивий і німий,
Як літописні обри
У часовій імлі».
Невже таки дістались
Критичної межі,
Що вигукнуть зосталось:
«О, Боже, поможи!
Верни нам нашу мужність,
І силу, і снагу,
Щоб перейшли ми дружно
Цю темряву й пургу,
Цю німоту зимову,
Яка нарешті скресне,
Дай подолати змову
І повернуть на весну».
Тоді вже не змовкнуть
Всі соловейки й півні,
Як не замовкне мова
На Сході і на Півдні!
НА СОТИЙ ДЕНЬ
ВІЙНИ...
*****
СТОДЕННЯ І СТОНІЧЧЯ
Новітньої війни
Обпалює обличчя
І світові,й мені.
Смертельними
зірками
Літає піднебессям-
І все живе зникає
В змаганні
перехреснім.
Оте лихе
СТОДЕННЯ
Отрутами полите--
Спекотне і студене
Вороже
лихоліття.
СТОДЕННЯ І СТОНІЧЧЯ
Без музики
і снів--
Пекельний,
тектонічний,
Потворний гімн
війні!
Але в промінні
світла
Із вікових глибин
Встає герой
новітній -
Наш Український
ВОЇН !
Він шаблею
вогненно
Ту чорноту
розкрає--
Й СТОНІЧЧЯ І СТОДЕННЯ
Росою стане,
стане...
********
Надія Галковська,
03.06.2022 рік
м.Чернігів
У ЦЕЙ ШЕВЧЕНКІВ ДЕНЬ,ПОХМУРИЙ І ТРИВОЖНИЙ,ЛЕТИ,МОЯ ПОЕЗІЄ,ДО СВІТУ!
***
Помолимося за Пророка,
Помолимо за Кобзаря!
За те ім'я його
високе,
Що й досі світить,
як зоря.
За Слово дивне
і нетлінне,
Що нам поснути
не дає,
І в боротьбі,
і у молінні
Щораз із попелу
встає.
Поет благає:
"Українці!
Мої чудові
земляки!
Не замутіть
свої криниці,
І збережіть
свої садки.
Хай мова лине
над світами,
У славі пишно
розцвіте.
А я нечутними
вустами
Вам за старання
те святе
Подякую
і у безчассі
Свічу мов зірку
запалю
За мій народ,
за мир,за щастя,
Я вас люблю,
я вас люблю..."
Помолимося
за Пророка,
Помолимось
за Кобзаря.
***
Надія Галковська,
м.Чернігів