Дата проведення уроку : 06.05. - 6-А клас

08.05. - 6-Б клас

• Що ж таке балет?

• Що ви знаєте про історію його появи?

Давайте сьогодні будемо розбиратися про цей ЖАНР музики та його характерні риси.

Балет — слово французького походження з італійськими коренями, що означає «танець». Тобто балет — це музична вистава, зміст якої втілено засобами танцю. Цей синтетичний жанр творчості ("синтез" - поєднання) поєднав драматичне, музичне, хореографічне та образотворче мистецтво.

Балет — музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в музично-хореографічних образах.

Балет виник в Італії, де на карнавалі полюбляли ставити веселі танцювальні сценки. А у Франції розквітнув пишний і урочистий придворний балет. Саме французькі хореографи, з-поміж яких виявилося чимало справжніх майстрів, створили специфічну мову хореографічного мистецтва».

Балет складається із класичного танцю, характерного танцю і пантоміма, за допомогою якої танцівники «розмовляють» один з одним. У сучасному балеті застосовуються також рухи, запозичені з гімнастики й акробатики.

Балетний жанр приваблював багатьох українських композиторів, зокрема, Євген Станкович написав балети «Ніч перед Різдвом» затвором М. Гоголя, «Ольга», «Вікінги» та «Володар Борисфену» на історичні сюжети.

В Україні балетні вистави, опери й оперети можна подивитися в музичних театрах Києва, Одеси, Львова, Донецька, Харкова, Дніпропетровська, а також у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва — спеціальному музично-театральному закладі для дитячої аудиторії глядачів.

на фото Театр опери та балету для дітей та юнацтва (м. Київ, Україна)

Основа драматургії балету «Спартак» — протистояння двох сил: римських легіонерів і повсталих гладіаторів на чолі зі Спартаком. У музиці балету втілилися найхарактерніші особливості творчості Арама Хачатуряна: яскраві музичні теми-образи, що миттєво запам'ятовуються, своєрідна виразна мелодика, у якій європейські інтонації' органічно поєднуються зі східними, контраст і динамізм у розвитку музики.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ БАЛЕТУ «СПАРТАК»

Римський полководець Красс повертається з походу, і радісна юрба вітає легіонерів з перемогою. У золоту колісницю Красса запряжені полонені раби. Серед них — Спартак і його кохана Фрігія.

На ринку рабів велетня Спартака купує власник школи гладіаторів. Йому доводиться купити й Фрігію, адже Спартак воліє вбити себе, але не розлучатися з дружиною.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ БАЛЕТУ «СПАРТАК» (продовження)

У жорстокому бої гладіаторів на арені цирку Спартак, виявляючи дивовижну хоробрість, перемагає під оплески натовпу, але відмовляється добивати поверженого.

Гордий і мужній Спартак не може виносити приниження і вирішує боротися. У казармі полонених гладіаторів він закликає до повстання. В'язні вириваються на свободу. Народ проголошує Спартака своїм вождем. До повстанців приєднуються пастухи.

Перемогу за перемогою здобувають війська Спартака. Але ворог задумує підступний план помсти: посіяти розбрат у таборі повстанців і заманити їх у пастку. У нерівному бою з легіонерами гладіатори зазнають поразки, Спартак б'ється до останнього подиху…

Уночі на полі битви з'являється його кохана, скорботна Фрігія, вона оплакує загиблого Спартака, сповнена віри в безсмертя його подвигу.

ПОЗНАЙОМТЕСЬ З ПОРТРЕТОМ КОМПОЗИТОРА

Цей конкурс повернув в Україну ім'я її знаменитого сина та увійшов до найпрестижніших балетних форумів світу. Спочатку танцівники з різних куточків світу змагалися в Києві, на батьківщині легендарного танцівника і хореографа XX ст. З 2011 р. захід відроджено у формі міжнародного фестивалю, який проходить у Донецьку на сцені Театру опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка. Поряд із артистами-професіоналами змагаються і юні танцівники — учні хореографічних навчальних закладів.

Сергій Михайлович Лифар народився в Києві, але майже все життя працював у Франції. Талановитий юнак став провідним солістом «Російського балету» в Парижі, згодом очолив балетну трупу «Гранд-Опера», на сцені якого поставив понад 200 балетних вистав. При цьому театрі він створив Інститут хореографії, виховав 11 зірок балету.

Рідний Київ усе життя залишався в пам'яті Лифаря світлою мрією. «Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро», — говорив він. І коли Лифар зміг нарешті побувати в Києві (1961 p.), він відчув себе щасливим.