Дата проведення уроку: 20.03 - 6-Б
Тема уроку: "Жанри камерно-інструментальної музики. Скерцо. Етюд"
Мета уроку : із метою глибшого сприйняття життєвих явищ розкрити перед учнями світ музичних образів у творах різних жанрів та композиторів (Й.С. Баха та В.Косенка); закріпити розуміння учнями понять сюїта, скерцо, етюд, віртуоз, їх характерних особливостей.
УВАГА! Опрацюйте матеріал уроку, відповіді запишіть на листочку та перешліть на мою електронну пошту: vosenkotetana73@gmail.com
Музика, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт, може прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги. Такою є музика Йоганна Себастьяна Баха. Вона захоплює нас яскраво вираженою життєвою силою, бажанням зробити людину благородною, вільною, духовно багатою. Ми знаємо Баха як серйозного, глибокого музиканта, але мало кому відомо, що у його творчості чимало танцювальних і жартівливих творів, із якими ми познайомимося сьогодні на уроці.
· Пригадайте: що вам відомо про Й. С. Баха як особистість?
· Що вам відомо про творчість цього композитора?
(відповідь напишіть на листочку )
Талант Баха був дуже багатогранний. І допоможе переконатися нам в цьому твір, який ми сьогодні слухатимемо. А назву цього твору ми дізнаємось, коли розгадаємо кросворд (зробіть на листочку).
1. Пісня, яку виконують у супроводі лютні, мандоліни або гітари та яка виражає почуття до коханої.
2. Великий віртуозний музичний твір для соло з оркестром.
3. Музично-драматичний жанр; вистава, що складається зі співів у супроводі оркестру.
4. Траурний твір, присвячений пам'яті померлих.
5. Кілька вокальних або інструментальних творів, поєднаних загальним музичним задумом.
6. Лірична п'єса з наспівною мелодією, «нічна пісня».
7. Цей термін визначає вид, тип будь-якого мистецького твору за характерними, типовими ознаками.
8. Парний бальний танець у тридольному розмірі.
9. Автор-виконавець власних пісень.
10. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і ство-рений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.
Отже, сьогодні ми познайомимось із ще одним музичним жанром — скерцо, що в перекладі з італійської означає «жарт». Таку назву має музична п'єса у жвавому, стрімкому темпі. Спочатку, ще у XVII столітті, скерцо називали п'єси жартівливого, грайливого характеру.
Один із найпопулярніших творів Баха називається — «Жарт» («Скерцо»). Ця легка, граціозна п'єса — остання частина Сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти; як і інші частини сюїти, вона має танцювальний характер, особливу чарівність твору надає мелодійне, але гостре звучання флейти, яка виконує соло.
Сюїта (у перекладі з французької — ряд, послідовність) — музичний твір, що складається з кількох самостійних частин, поєднаних художнім задумом. Музика сюїти зазвичай танцювальна.
Наприклад, Сюїта № 2 Й. С. Баха складається з семи частин: «Увертюра», «Рондо», «Сарабанда», «Бурре», «Полонез з варіацією», «Менует» і «Скерцо».
Скерцо — жартівливі, грайливі пісеньки або частина сюїти.
Послухайте «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха та дайте відповідь на запитання
· Які настрої та почуття ви помітили у творі Й. С. Баха?
· У виконанні якого інструмента прозвучало «Скерцо» із Сюїти № 2 Й. С. Баха?
Якщо на попередніх уроках ми характеризували музику Баха як величну, глибоку, урочисту, серйозну, драматичну, то тепер ми можемо додати, що вона може бути і танцювальною, жартівливою, радісною, світлою.
Якщо у бахівські часи скерцо було частиною сюїти, то пізніше композитори стали використовувати скерцо як самостійний твір.
Пригадайте укр.нар.пісню "Од Києва до Лубен"
Який настрій створила вам ця пісня? За допомогою чого? (напишіть на листочку засоби музичної виразності)
Що спільного в українській пісні та Скерцо Й. С. Баха?
Проспівайте самостійно під (-) пісню "Од Києва до Лубен", передаючи голосом жартівливий характер
Як досягти досконалості у будь-якій справі? Маленька дитина через виконання певних вправ вчиться красиво писати. Пізніше, щоб навчитися писати грамотно, виконує вправи з правопису. На уроках фізкультури учні теж виконують вправи, але вже фізичні. Художник перед тим, як писати картину, створює невеликий малюнок з натури, який називають етюдом — це також певна вправа. А чи є вправи для оволодіння мистецтвом гри на музичних інструментах? Саме з такою музичною вправою ми познайомимося сьогодні на уроці.
Етюдам велику увагу приділяв Ференц Ліст, поглибивши, подібно Ф. Шопену, їх художньо-образний зміст.
П'ятнадцятирічним юнаком Ліст задумав створити цикл з етюдів. Це були технічні вправи для розвитку швидкості пальців, що нагадували етюди його вчителя К. Черні. Через 12 років Ліст знову повернувся до свого задуму і, докорінно переробивши вправи, перетворив їх на «Великі етюди». Але і ця редакція не задовольнила його: 1851 року було створено третю редакцію — «Етюди вищої виконавської майстерності». Етюди різноманітні за технічними прийомами і змістом, в яких пейзажні замальовки чергуються із фантастичними сценами, а ліричні настрої — із героїчними.
Ференц Ліст надавав величезного значення поетичному боку музики. Переважна більшість його творів, зокрема багато етюдів, мають образний зміст, на що сам композитор звертав у назвах і докладних позначеннях, які стосуються характеру виконання.
Етюд — п'єса, основним завданням якої є розвиток певного технічного прийому, але в деяких етюдах технічний прийом є не метою, а засобом вираження певного емоційного або зображального змісту, і такі етюди набувають значення художнього твору.
«Віртуозність,— говорив Ліст,— не пасивна служниця композиції, адже від її подиху залежить як життя, так і смерть довіреного їй художнього твору. Вона може надати музичному твору весь блиск своєї краси, свіжості і натхнення, але може також перекрутити його, зробити поганим, знівечити». Нове розуміння віртуозності, яка «потрібна для того, щоб художник міг повністю висловитися»,— завоювання романтичного мистецтва,
· Пригадайте: хто такий віртуоз?
Італієць Нікколо Паґаніні, найвідоміший скрипічний віртуоз, якого вважали мало не демоном, дуже любив мелодії свого народу, які були простими й легко запам'ятовувалися. Довго не мудруючи, він наповнив свою музику великою кількістю італійських пісень і танців. Саме така мелодія «Кампанелли», що в буквальному перекладі означає «дзвіночкоподібний». І справді, ця мелодія немовби наслідує дзвінкі переливи маленьких дзвіночків, її надзвичайно складно виконати на скрипці. І тільки через півстоліття ідею Паґаніні повною мірою реалізував Ліст, але вже не на скрипці, а на роялі, усі можливості якого він, піаніст-віртуоз, знав достеменно.
Лісту належать обробки багатьох мелодій інших композиторів. «Кампанелла» Паґаніні в обробці Ліста набула нового вигляду, заграла новими фарбами. Ліст використовував усі безмежні можливості рояля, щоб прикрасити невибагливу тему, яка підкорила його: дзвінкі трелі, перлинні пасажі, ефектні «уколи» в різних кінцях клавіатури, громоподібні акорди і октави — усе зазвучало не як маленькі дзвіночки, а як цілий оркестр.
Послухайте етюд «Кампанелла» Ф. Ліста та дайте відповідь на запитання: «Якими навичками, на вашу думку, має володіти музикант, щоб відтворити звучання дзвоників?» (відповідь записати на листочок)
Якщо в етюді «Кампанелла», що ми щойно прослухали, ми почули звучання дзвоників, то в наступному етюді відчувається звучання ще одного музичного інструмента.
Із давніх часів під час полювання використовували музичний інструмент, що був схожий на валторну,
· Пригадайте: до якого виду музичних інструментів належить валторна?
Цей мідний духовий інструмент у перекладі з німецької означає лісовий ріг. І справді, його предком був справжній мисливський ріг. Для того щоб його було далеко чути, ріг робили щоразу довшим, а щоб утримати в руках — його згорнули кілька разів. Якщо спробувати розгорнути сучасну валторну, то вона витягнеться більше ніж на 3 метри завдовжки. У неї гарний оксамитовий, теплий тембр. Зачувши її, одразу переносишся в нескінченні далі, у просторі ліси й поля.
Саме цей інструмент імітує Ліст в етюді, що має назву «Полювання». Послухайте цей твір та дайте відповідь на запитання:
· Чи можна назвати цей твір просто технічною вправою або це концертна п'єса, що містить образний зміст? (відповідь записати на листочку)
Український композитор Віктор Степанович Косенко (1896—1938), продовжуючи традицію вітчизняної школи, теж написав сюїту «11 етюдів у формі старовинних танців» у яскравій національній манері. Це сюїта для фортепіано, що містить 11 різних за характером і настроєм п'єс, яскраво контрастна за жанрами, проте об'єднана єдиним ліричним, чутливим стилем композитора. Вона належить до вершинних здобутків фортепіанної спадщини В. Косенка. Сам задум твору полягає в прагненні автора відродити до життя старовинну сюїту придворних танців різних народів. Проте він не вдається до прямого цитування народних мелодій, а створює свої власні теми, просякнуті глибинним духом українського фольклору. Окремі етюди близькі до запальних танців, в інших переважають м'які, ніжні інтонації. Тут є і алеманда, і ґавот, і менует, і сарабанда. Особливо ефектною є остання п'єса. Хоча в її основі лежить пасакалія, жанр іспанської музики XVII сторіччя, вона позначена національно характерними рисами старовинних українських епічних дум. Разом із тим невипадково назва циклу містить слово «етюд». «Косенко поставив перед собою також завдання педагогічного плану. Про це свідчить велика кількість різноманітних прийомів і засобів, спрямованих на розвиток виконавської майстерності»,— так музичні критики оцінили створену В. Косенком сюїту. Педагогічний хист автора проявився в цьому творі у віртуозній спрямованості окремих п'єс.
Прослухайте "Сарабанду" із Сюїти для фортепіано "Одинадцять етюдів у формі старовинних танців" Віктора Косенко
Скільки фарб має музика! Навіть у межах одного жанру ми можемо відчути різні настрої, контрастні характери, образи.
Перевіримо ваші знання цим тестом:
а) невеликий музичний твір імпровізаційного складу;
б) твір для виконання хором;
в) інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.
а) невеликий музичний твір імпровізаційного складу;
б) твір для виконання хором;
в) інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.
3. «Скерцо» Й. С. Баха звучить:
(відповідь запишіть на листочках за прикладом: 1. а; 2. б; 3. )
Домашнє завдання: прослухати "Скерцо" Й. С. Баха у сучасному виконанні "Хору Турецького" та Ассії Ахат, та висловити власну думку : "Чи сподобалось вам виконання? Чим саме?"
НАГАДУЮ, що відповіді записані на листочку ви пересилаєте на мою електронну пошту: vosenkotetana73@gmail.com
Бажаю творчих успіхів! До нових зустрічей!