Дата проведення уроку: 08.04. - 6 - А клас

10.04. - 6-Б клас (також опрацьовуєте матеріал уроку 27-28 )

За час існування музичного мистецтва створено величезну кількість музичних творів: від мініатюри — до ораторії, від прелюдії — до симфонії. Саме форма, в якій викладено різні музичні образи, думки, допомагає композиторам створити неповторні, різноманітні за змістом музичні твори. Сьогодні ми познайомимося ще з однією формою на прикладі музичного твору, який, здається, вам вже дуже добре відомий.

Ви прослухали 3 частину Сонати № 11 Вольфґанґа Амадея Моцарта , яку ще називають "Рондо в турецькому стилі"

Бліцопитування

· Пригадайте: що таке соната?

· Із сонатами яких композиторів ви вже познайомилися?

· Згадайте, що ви знаєте про життя В. А. Моцарта?

· Із якими творами В. А. Моцарта ви зустрічалися у попередніх класах?

Блискуча, сяюча, надзвичайно енергетично насичена музика В. А. Моцарта вражала його сучасників. В. А. Моцарт ще в дитинстві складав музику і якось ще хлопчиськом приніс своєму наставникові Гайдну кілька сторінок з нотами.

— Я написав п'єсу, яку ви ні за що не зможете зіграти,— заявив він своєму овіяному славою вчителю.

Гайдн узяв у нього ноти і закричав:

— Тут руки мають виконувати складні пасажі в протилежних кінцях клавіатури, і ще кілька нот потрібно тієї ж миті брати по-середині! Цю річ зіграти неможливо!

Моцарт розсміявся, сів за клавесин і взяв «неможливі» ноти — за допомогою носа.

Із кількох сотень творів, що створив Моцарт, найпопулярніший, мабуть, «Турецький марш». Хто з нас не знає цього твору! Мабуть, тільки «Танець маленьких лебедів» П. Чайковського може конкурувати з ним за популярністю навіть у маленьких слухачів. Але не тільки малюки, а й навіть деякі підлітки не зможуть, вочевидь, відповісти на кілька запитань

· Що це за марш? Звідки він з'явився? Чи самостійна ця п'єса, чи це — частина великого твору?

· Якою є справжня назва цієї п'єси?

· Чому вона так називається?

Так ось, по-перше, цей «Турецький марш» Моцарт написав як фінальну частину однієї з фортепіанних сонат. По-друге, Моцарт ніколи не називав цю музику «Турецьким маршем», вона називається у нього так: «Рондо в турецькому стилі». А чому рондо і чому у турецькому стилі?

Назва марш досить точно відбиває характер музики — з дуже витонченою, але пружною мелодією, чітким ритмом. До того ж слово марш є набагато зрозумілішим для величезної маси слухачів і любителів музики, ніж слово рондо, яке, зовсім не визначаючи характеру музики, лише вказує на те, що музика ця написана у формі рондо, тобто у такій формі, де рух музики постійно веде до повторення головної мелодії.

Понад 200 років тому, коли Моцарт створював цю музику, в Західній Європі вперше почули невідому досі європейським слухачам турецьку музику. У цій музиці неабияку роль відігравали різні ударні інструменти, особливо великий барабан, винайдений на Сході й дуже поширений у Туреччині. Тому багато років його і називали турецький барабан. Гучні звуки цього барабану Моцарт дуже дотепно вплів у мелодію свого «Рондо в турецькому стилі».

Що ж таке РОНДО?

Виникла ця форма у Франції. Рондо означає коло, хоровод. Ця форма цікава тим, що головна тема повторюється не менше трьох разів, немов приспів, а між повторами звучать різні за характером, контрастні епізоди.

У формі рондо написано багато інструментальних творів, побудованих за основним принципом: повторність однієї частини та контрастність інших.

Прослухайте ще раз "Рондо в турецькому стилі" В. Моцарта та прослідкуйте за змінами та повторами мелодій (тем ) за схемою, що розташована нижче .

Творче завдання: Спробуйте змалювати власну схему будову РОНДО використовуючи геометричні фігури або смайли, або квіточки тощо.

Хочу вас познайомити ще з одним жанром камерно-інструментальної музики - СЮЇТОЮ.

Сюїта (фр. suite) — циклічна музична форма, складена з кіль¬кох контрастних частин.

Термін сюїта був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Спочатку сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди та джиґи. Пізніше до сюїти увійшли й інші танці, зокрема менует, ґавот, пасп'є та буре. Німецькі композитори нерідко вводили на початку сюїти увертюру.

Найвідомішим автором сюїт можна вважати Й. С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру, віолончелі, скрипки та флейти. Серед інших відомих авторів сюїт цієї епохи — Ґ. Ф. Гендель.

У другій половині XVIII століття жанр сюїти вважали старомодним: його витіснили симфонія та інструментальні концерти.

Але у XIX столітті жанр сюїти відродився, однак цей термін тепер мав інший зміст: сюїтами називали інструментальні збірки фрагментів із опер чи балетів або ж послідовності невеличких п'єс, об'єднаних тематично.

«Українська сюїта» складається з шести частин, кожна з яких написана на мелодію народної пісні. Про характер використання Лисенком народних мелодій у сюїті можна сказати, що це вже не обробки — це оригінальна творчість, коли вже знайомі народні мелодії раптом заіскрилися новим змістом, набули свіжості, виразності, сповнилися новим життям. Професійна музика наблизилась до слухача, ожила через наповнення її національним змістом.

Сама назва твору свідчить про звернення композитора до музики попередніх епох. Лисенко використовує старовинні танці (куранта, токата, сарабанда, ґавот). Композитор будує цикл за принципом чергування нетанцювальних і танцювальних, мажорних та мінорних розділів, а також на темповому контрасті.

Відкриває сюїту прелюдія на основі мелодії української народної пісні «Хлопче-молодче, який ти ледащо», в якій лірична тема народ-ної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а в той самий час її постійно оспівує хвилеподібний віртуозний акомпанемент. Прелюдія створює динамічний та драматичний образ.

Друга частина — Куранта («Помалу-малу, братику, грай»).

В основі третьої частини Токати («Пішла мати на село») жвава пісня-танець «Гречаники», що має ствердний, рішучий характер.

Четверта частина - Сарабанда («Сонце низенько, вечір близенько») — спокійний, мірний, трохи поважний танець. Ця частина базується на пісні- романсі «Сонце низенько, вечір близенько». Сарабанда має скорбот-ний характер, мелодія зберігає розповідний, виважений темп.

Наступна частина — Гавот («Ой чия ти, дівчино, чия ти?»), де переважає журливий, драматичний настрій, якому, проте, протиставляється дещо радісніший, безтурботній середній епізод (що лунає в мажорі).

Закриває сюїту мажорне Скерцо («Та казала мені Солоха»), жвава п'єса з легкою мелодією у швидкому темпі, де М. Лисенко використовує народну пісню жартівливо-грайливого характеру. Скерцо утверджує радісний завершальний характер сюїти.

https://www.youtube.com/watch?v=CsdvKAK3qaA - ПІСНЯ "Пішла мати на село" або інша назва "Гречаники"

1.Пішла мати на село

Ґречну добувати,

Гречаники учиняти,

Своїх діток годувати.

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої білі,

Чогось мої гречаники

На скорині сіли.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої смачні,

Чогось мої гречаники

Не вдалися вдачні.

2.Молов батько, не віявши,

Пекла мати, не сіявши,

З помийниці воду брала,

Гречаники учиняла.

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої білі,

Чогось мої гречаники

На скорині сіли.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої смачні,

Чогось мої гречаники

Не вдалися вдачні.

3."Іди, старий, до криниці,

Іди за водою,

А ми зварим обідати

Удвох із кумою".

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої білі,

Чогось мої гречаники

На скорині сіли.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої смачні,

Чогось мої гречаники

Не вдалися вдачні.

4.Зараз кашу без пшона,

Без солі зварила,

І без хліба татусенька

Їсти посадила.

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої білі,

Чогось мої гречаники

На скорині сіли.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої смачні,

Чогось мої гречаники

Не вдалися вдачні.

5.Сидить тато в кінці стола,

Опустивши вуха,–

Усякому так буває,

А хто жінок слуха.

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої білі,

Чогось мої гречаники

На скорині сіли.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої смачні,

Чогось мої гречаники

Не вдалися вдачні.

Я сподіваюсь, що ви переконались у тому, що справжню музику об'єднують людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо розуміти навіть ті почуття, які були втілені у музичних творах далекого минулого.