СКЛАДНІ ВИПАДКИ КЕРУВАННЯ Й УЗГОДЖЕННЯ

1.   Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 141,1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини (смислове узгодження у множині робить текст розмовним).

2.   Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, присудок ставиться у множині. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує той чи інший факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (наприклад: Було зорано три гектари...) Такі конструкції у фаховому мовленні цілком доречні.

3.   При підметах типу п'ять чоловік, сто п'ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів та ін. присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність, вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; вона може позначати пасивність предметів. При позначенні великої кількості піредметів теж обирається форма однини.

4.   Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, час­тина, багато, кілька вимагають від присудка форми однини. Відступ від цього правила можливий лише при наявності однорідних членів, дієприкметникових зворотів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множині, наприклад: Більшість препаратів, які придбало господарство, будуть передані ветеринарному лікареві і використані за призначенням. Порівняйте це реченім без підрядного: Більшість препаратів буде передача ветеринарному лікареві і використана за призначенням.

5.   При підметі, вираженому займенником хто, присудок звичайно ставиться у формі однини (Усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з'явитися...). При підметі, вираженому займенниками ніхто, ніщо, дехто та ін., присудок теж ставиться в однині (Дехто з присутніх на зборах участі у голосуванні не брав).

6.   Коли підмет виражений символічною назвою, присудок повинен узгоджуватись із загальною назвою при цій умовній, символічній. Для професійного мовлення нетиповим є написання: „ Батьківщина " першою закінчила збирання цукрових буряків', тут мало б бути: Товариство „Батьківщина" першим закінчило...

7.   Присудок ставиться в однині зі словами частина, кількість, ряд, число та ін., що мають при собі, означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість) і об'єднують однорідні підмети (значна частина машин і механізмів), присудок узгоджується в однині (значна частина врожаю жита і пшениці була відправлена...).

Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків: ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування — і робимо помилку. Ось які близькозначні слова найчастіше взаємозамінюються (зверніть увагу на те, яких відмінків після себе вони вимагають): властивий (кому?) і характерний (для кого?), опанувати (що?) і оволодівати (чим?), завідувач (чого?) і завідуючий (чим?), сповнений (чого?) і наповнений (чим?) оснований (на чому?) і заснований (ким?), багате/ (на що?) і славиться (чим?), дорівнювати (чому?) і рівнятися (на що?), торкатися (чого?) і доторкатися (до чого?)

Часом помилка є результатом нерозрізнення засобів української  і російської мов: те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від додатків неоднакових відмінкових форм, порівняйте:

Українська мова

дякувати (кому?) завдавати (чого?) постачати (що?) потребувати (чого?) наслідувати (кого?)

Пам'ятайте:

згідно з...(чим), але відповідно до. (чого) командувач (чого) я маю, а не у мене є, наслідувати (кого-що) ,постачати (кому що) ,оснований на... (чому), а заснований(ким), радіти (радий) (з чого), повідомляти (кого) ,зраджувати (кого), дивуватися (з кого-чого) ,глузувати (з кого) ,знущатися (з кого), навчатися (чого) ,опанувати (що) ,спонукувати (на що), стосуватися (до кого) ,ужити заходів, в не заходи

Як бачимо, наведені дієслова, хоч і тотожні за значенням в обох мовах, вимагають після себе неоднакових відмінкових форм.

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності прийменникового типу керування), порівняйте:

Російська мова

подготовиться к, стпремиться к ,предупреждать о (об), думать о (об) ,забота о (об), случинось по вине,работать по (совместительству) ,вьполнять по (распоряжению),обратиться по (адресу),

Українська мова

підготуватися до, прагнути до ,попереджувати про ,думати про ,піклування про, трапилось через ,працювати за (сумісництвом) ,виконувати за розпорядженням) ,звернутися на (адресу) та ін.

Типові порушення як усної, так і писемної синтаксичної норми в побудові словосполучень є результатом низького мовно- культурного рівня, тому слід постійно дбати про удосконалення знання української мови.