ВИДИ УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

Ділова бесіда - розмова двох чи кількох ділових партнерів, метою якої є обговорення певних питань, налагодження стосунків.

Основні моменти ділової бесіди:

• попередня домовленість про час і місце зустрічі;

• початок  розмови належить тому, на чиїй території вона відбувається, або тому, хто першим прийшов (на нейтральній території);

• постановка мети, проблеми, яку слід вирішити;

• фіксування домовленості, підбиття підсумків бесіди.

 Службова бесіда - один з різновидів ділової бесіди.

Найчастіше - це розмова керівника з підлеглим. До такої бесіди слід готуватися заздалегідь, поцікавитися особою співрозмовника. Під час розмови говорити слід щиро, чітко, переконливо, не поспішаючи, до кінця вислуховувати одне одного; слід змінювати інтонацію, ставити акценти, щоб мова не була монотонною.

Перед людьми, що збираються вступити в бесіду, можна поставити ряд вимог, яких слід дотримуватися, зокрема:

• бути завжди пунктуальним;

• зовнішній вигляд повинен бути охайним, відповідати традиційному стилю;

• під час розмови слід уважно слухати співрозмовника (не робити нервових рухів, не крутити щось в руках, не поглядати на годинник);

• на запитання відповідати чітко і лаконічно;

• не затягувати бесіду.

Телефонна розмова - особливістю цього різновиду усного спілкування є та, що співрозмовники не бачать одне одного. Тому в розмові слід використовувати багату синоніміку, точність термінології, слід уникати зневажливих слів, образливої іронії; послуговуватися формулами ввічливості.

Головна перевага телефонного зв’язку - оперативність, швидкість, зручність. Мобільний зв’язок, Інтернет, новітні цифрові та супутникові системи дозволяють за лічені хвилини з’єднатися з будь-яким абонентом на планеті. Та попри модернові інформаційні технології, найхарактерніші особливості телефонного діалогу залишилися незмінними.

Виступ - це один із видів усного мовлення, який переслідує певну мету (донести інформацію, переконати).

Формами публічного виступу, що використовуються в сфері ділового спілкування, є повідомлення й ділова доповідь.

Повідомлення - це невеликий публічний виступ на якусь тему, що готується здебільшого за одним джерелом.

Ділова доповідь - це діловий документ, який містить виклад питань життя і діяльності певного колективу обов'язково з висновками та пропозиціями.

Готуючись до доповіді, слід сформулювати тему, визначити мету; опрацювати значний дидактичний матеріал, добре ознайомитися з проблемою, про яку йтиметься - опрацювати статті в періодиці, книги, енциклопедичні та галузеві словники, поспілкуватися з обізнаними з проблемою людьми.

Доповідь слід будувати так, щоб вона мала вступну частину, основний текст і висновки.

У вступі доповідач повинен чітко сформулювати причини і мсту виступу. Потрібно з самого початку привернути увагу аудиторії, для цього з перших речень необхідно висловлюватися чітко, змістовно, уникати зайвого.

В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази, міркування, пояснення. При цьому слід добирати переконливі цифри, факти, наводити цитати, що ілюструють висвітлювану проблему. Слід продумати, в яких місцях виступу потрібні своєрідні “ліричні” відступи (анекдот чи кумедна історія), але, звичайно, вони повинні ілюструвати тему повідомлення і бути короткими.

У висновку потрібно підсумувати все сказане.

Успіх виступу з доповіддю у великій мірі залежить від уміння доповідача спілкуватися з аудиторією. Слід бачити перед собою слухачів, бути доброзичливим і терпимим під час відповідей на поставлені запитання.

Будь-який різновид усного мовлення має чітко визначену композицію, тобто складається зі вступу, основної частини, висновки

У вступі слід чітко й переконливо вказати причину й мету виступу, розкрити суть конкретної справи. Першочергове завдання на цьому етапі - привернути й утримати увагу аудиторії. Для того, щоб не дозволити думкам слухачів розпорошитися вже після перших речень, потрібно висловлюватися чітко, логічно, змістовно, уникаючи зайвого.

В основній частині викладається суть проблеми і наводяться докази, пояснення, міркування. Слід пояснювати кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати. Варто поєднувати всі частини тексту в єдину струнку систем)' викладу.

Висновок повинен узгоджуватися із вступом і підпорядковуватися загальному стилю викладу, у ньому слід все

підсумувати.

Дуже часто в професійному мовленні, в окремих виробничих ситуаціях, вирішуючи певну проблему, відстоюючи свою точку зору, вступають у дискусію.

 Виступ під час дискусії — це роздум проблемного характеру. Автор такого роздуму намагається знайти вирішення певної виробничої проблеми чи складного питання. Оскільки багато проблем, які постають перед суб’єктами сільськогосподарської діяльності, не передбачають однозначного вирішення, то роздуми часто мають дискусійний характер.

Щоб виступ під час дискусії досяг мети, виступаючий повинен сам бути зацікавленим у предметі свого виступу. Коли кажуть: людина спроможна добре виступити перед аудиторією, вміє самостійно роздумувати, сперечатися, відстоювати свої думки, - це означає: вона не просто володіє необхідними спеціальними знаннями, й уміє їх використовувати практично.

Отже, виступ дискусійного характеру здебільшого будується таким чином: у виступі мають бути вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому), основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази), висновки (пропозиції). У такому виступі часто використовується ілюстративний матеріал для доведення основної думки (тези) висловлювання. Ним може бути так званий місцевий матеріал (приклади з діяльності власного підприємства чи підрозділу, де працює виступаючий). Такий матеріал, безумовно, оживляє виступи, привертає увагу слухачів, викликає до нього інтерес. Крім того, під час такого виступу слід чітко уявляти, з якою метою виступаючий буде говорити, якої реакції слухачів він домагається.

Виступ дискусійного характеру намагайтеся будувати з доброзичливістю.

Навіть виступ проти якоїсь ідеї, думки потрібно будувати як підтримку позитивного, що є в запереченнях того, хто з вами  сперечається.