Повернення до ідеалів краси минулого. Неокласицизм та інші нео-стилі 

У XX ст. разом із течіями авангарду, виникли мистецькі напрями, що орієнтувалися на ідеали й здобутки стилів минулого, серед яких значного поширення набув неокласицизм, та «історичні ретроспективи» –нові стилі, в яких використовували елементи мистецтва минулих епох: неоготика, неoренесанс, необароко, неовізантійський, неoмавританський, арт-деко, еклектика.

Неокласицизм (від грец. neos — новий і classicus — зразковий) — ретроспективний стиль у мистецтві, для якого характерно звернення до традицій минулого.

Неокласицизм став реакцію проти надлишкової декоративності модерну і еклектики та спиралися на типові ознаки класицизму: врівноваженість усіх елементів композиції, пропорційність, симетричність. 

У спорудах використовували нові матеріали, різностильові мотиви, які збагачували національними рисами та елементами модерну. 

Будинок з химерами

 одна із головних архітектурних пам’яток України, у стилі модерн, найгарніша залізобетонна будівля Києва, візитівка геніального архітектора Владислава Городецького: 

У живописі неокласицизм не набув такого поширення, як в архітектурі, адже більшість художників дотримувалися різних авангардних течій.

Деякі художники орієнтувалися на реалістичні традиції, намагалися повернутися до класичних ідеалів краси: 

Практичне завдання:

Архітектура, в якій змішуються композиційні прийоми й елементи оздоблення різних стилів, отримала назву еклетика. 

Роздивіться архітектурні споруди у стилі неокласицизму, придумайте та намалюйте графічними техніками (олівцями, ручками, фломастерами) ескіз палацу мистецтв, з ознаками еклектики: