Міфологічний жанр
У міфах і легендах давні слов'яни оспівували сили і явища природи: сонце, місяць, зірки, грім і блискавку, мороз, вітер, вогонь.
Люди створили образи різних духів —
лісовиків, водяників, русалок, мавок, перелесників, домовиків.
Берегиня
У давньослов’янських міфах – мати всього живого, захисниця людини, богиня родючості, природи та добра.
З часом Берегиня стала хатнім оберегом дому, ії зображення вишивалися, різьбилися на предметах побуту та одязі, амулети носили на шиї.
З часу прийняття християнства, символічний смисл Берегині було перекладено на образ Богородиці.
Без сонячного тепла і світла не може бути життя на землі. З Сонцем вставали, до Сонця молилися, Сонце прославляли. А в залежності від його положення, змінювались пори року.
У слов'ян існувало 4 головних бога Сонця, кожен з яких відповідає порі року:
зима - Хорс; весна - Ярило; літо - Дажбог; осінь - Сварог.
Були також інші боги сонця: Купало - бог літнього сонцестояння; Коляда - богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога; Свентовид - бог осіннього рівнодення.
Хорс
Його зображували з мечем, у вигляді бородатого чоловіка в шоломі, з символом сонця - коловоротом в руках. Символізував холоднокровність, витривалість, відданість справі, ідеалам і життєвим принципам, був покровителів юнаків та воїнів. Деревом Хорса вважали - клен.
Ярило
Втілював образ пробудження Природи, чоловічу Яру силу, та був дуже шанованим у хліборобів, які вважали його своїм покровителем.
Ярило зображувався у вигляді юнака, стрункого і красивого, енергійного і веселого. У нього було пшеничного кольору волосся, небесного кольору очі. Ярило носив червоний плащ, а також у нього був свій вогненний кінь. Цей бог був покликаний звільнити землю від зимових холодів за допомогою особливих вогненних стріл. Ярило символізував молодість, чистоту, щирість.
Сваро́г — слов'янський бог-коваль, бог вогню, батько Дажбога.
Дажбог — бог світла і Сонця
На зміну Ярилу приходить зрілий, літній Дажбог, який зображався вершником або на колісниці, у золотих обладунках, з вогненним щитом. Сонячне сяйво, яке бачить людина на землі - це відблиск від щита Дажбога. Бог мав довге світло-русяве волосся, пронизливий погляд.
Час Дажбога - розгар літа (сонцепік). Він уявлявся величним, благородним Богом «щастя та добробуту»(той, що дає добробут), бог світла й добра. .
Сварог є найменш вивченим давньослов'янським божеством. Про нього збереглось найменше писемних згадок, хоча в народній етимології і мистецтві закріпилися символ та жіноче ім'я - Сварга.
Сварог зображався глибоко мудрим, спокійним, поважним дідом, який сотворив Всесвіт. Сварогом у давньослов'янській міфології називали Космос. Наші предки вважали, що Сварог - небесний коваль, який скував зорі. Останні уособлювали далеких предків.